- •1.Політичні погляди періоду Київської Русі та козацько-гетьманської держави.
- •2. Політичні ідеї Конституції п. Орлика.
- •3. Основні напрямки української політичної думки хіх – хх ст.
- •Поняття держави.
- •Концепції походження держави.
- •Функції держави.
- •Класифікація форм держави.
- •Правова держава і громадянське суспільство.
- •Поняття політичної еліти
- •Рекомендована література
- •Типологія еліт
- •Політичне лідерство
- •Рекомендована література
- •План лекції
- •1. Сутність політичних партій та їх функції
- •3.Партійні системи
- •4.Громадські об’єднання і рухи
- •Поняття політичної культури
- •2. Функції політичної культури
- •3.Типологія політичної культури
- •Формування демократичного типу політичної культури
Поняття держави.
Держава – це такий суспільний організм, який покликаний захищати інтереси людей певної території і регулювати за допомогою правових норм взаємовідносини між ними, використовуючи при необхідності спеціальні органи примусу.
Характерні риси держави:
особлива група людей, яка зайнята управлінням усього суспільства , охороною його економічних і соціальних структур;
примусова монополія влади, що поширюється на всіх жителів держави;
особливе право видавати обов’язкові для всіх закони;
державно організована територія, чию недоторканість гарантують інститути влади, особливо армія;
право реалізовувати зовнішню політику в усіх сферах міжнародних відносин;
монопольне право встановлювати обов’язкові для всіх податки і формувати державний бюджет.
Способи формування держави:
Грецький. Соціальні і класові зміни і суспільстві, загострення суперечностей без зовнішніх стимулів (грецька антична держава).
Римський. Поєднання вже наявних передумов до виникнення державності з нападом з уже організованою державністю(болгари – слов’яни; варяги – слов’яни).
Германська. Спілкування з державними суспільствами, ідеєю держави, досвідом сусідньої держави (вплив Риму на Західну Європу).
Концепції походження держави.
Теологічна (Августин Блаженний, Тома Аквінський і т.д.) – походження влади пояснюється Божою волею. Вимога покірності державній владі.
Патріархальна (Аристотель, Михайловський). Держава – результат історичного розвитку сім’ї.
Договірна (Гуго Процій, Томас Гоббс, Ж. Жак-Руссо). Держава – результат угоди (договору)між людьми.
Психологічна (Петражицький, Фрейзер, Тард). Держава – результат особливих властивостей психіки, психологічної потреби людей до підпорядкування.
Насильства (Гумпович, Ратценгофер, Оппенгеймер, Дюрінг). Держава є актом насильства, підкорення, особливий апарат примусу.
Марксизм (Маркс, Енгельс). Держава виникла разом з поділом суспільства на класи для захисту економічних, політичних та ідеологічних інтересів групи, що володіє основними засобами виробництва. Держава визначається характером виробничих відносин, насамперед відносинами власності на основні засоби виробництва.
Сучасні концепції: на формування держави впливають 3 групи чинників:
суспільний поділ праці;
виникнення приватної власності;
істотні зміни у відтворенні самої людини т регулювання шлюбних відносин.
Функції держави.
Внутрішні:
гуманістична (забезпечення, охорона та захист прав людини)
екологічна (охорона природного середовища)
соціальна (соцзабезпечення, охорона здоров’я)
культурно-виховна (освіта, культура, виховання, пропаганда національного устрою).
господарсько-стимулююча (розвиток виробництва, захист різних форм власності)
господарсько-організаторська (прогнозування і організація виробництва)
науково-організаторська (стимулювання наукових досліджень)
національно-забезпечувальна (збереження і розвиток національної самобутності націй і народностей)
охоронна (захист державного конституційного ладу, законності і правопорядку)
Зовнішні:
участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини;
допомога населенню інших країн (стихійне лихо, кризова ситуація)
участь у захисті природного середовища;
надання допомоги своїм громадянам за кордоном;
участь у створенні світової економічної системи;
участь у розв’язанні глобальних наукових і господарських проблем (енергетичної, медичних, світового океану, космосу);
організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин;
оборона від зовнішнього нападу, анексії, зовнішня розвідка;
участь у забезпеченні миру у всіх регіонах планети;
участь у боротьбі з порушниками світового правопорядку (у томі числі використання військових засобів);
участь у діяльності міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ і т.п.).
