2. Обладнання, матеріали та інструменти

Зразки для приготування макрошліфів (вуглецева сталь, зварні з’єднання), реактиви (5 % розчин сульфурної кислоти, реактив Гейна, розчин Натрію тіосульфат, а при потребі й інші), шліфувальний папір, плоске скло, фотопапір, етиловий спирт або бензин, фільтрувальний папір, ванночки, скляна або фарфорова посудина, пінцет, гумові рукавиці, вата, проточна вода, альбом макроструктур, стандарт — Сталь. Методы испытаний и оценки макроструктуры (ГОСТ 10243–75), фрагменти макростуктур металів і сплавів із дефектами.

3. Послідовність виконання роботи

   1. Отримати набір зразків для приготування макрошліфів.

   2. Підготувати макрошліфи, прошліфувавши поверхні двох зразків — темплета і зварного з'єднання. Промити їх у проточній воді та просушити. Знежирити поверхні, протираючи їх ватою, змоченою бензином або етиловим спиртом.

   3. Дослідити наявність та характер розподілу шкідливих домішок на поверхні теплета за методом Баумана.

   4. Дослідити якість зварювання методом травлення реактивом Гейна.

   5. Зарисувати схему макроструктури зварного з'єднання. Описати зони і дефекти зварного з'єднання, будову наплавленого металу.

   6. Отримати фрагменти відбитків макроструктур, виявити, оцінити й проаналізувати дефекти цих структур відповідно до вимог чи технічних умов (за еталонними шкалами ГОСТ 10243–75)

   7. Скласти письмовий звіт про роботу.

4. Зміст і вимоги до звіту

У звіті необхідно:

1. Вказати порядковий номер і назву лабораторної роботи та висвітлити мету роботи.

2. Сформулювати основні поняття про завдання та методи макроаналізу.

3. Навести схеми макроструктур досліджуваних зразків та зварного шва з позначеннями основних їх ділянок та виявлених характерних особливостей будови і дефектів.

4. Подати відбиток макрошліфа, одержаного за методом Баумана.

5. Подати фрагменти відбитків макроструктур із конкретними дефектами.

6. Рисунки супроводжувати вичерпними підписами.

7. Зробити висновки про:

• розподіл сульфідів на поверхні макрошліфа та якість зварного з’єднання;

• наявні дефекти макроструктур;

• можливі причини руйнування виробу.

5. Контрольні запитання

   1. Що таке макроскопічний аналіз, у чому полягає його суть?

   2. Які особливості будови металів і сплавів можна виявити макроаналізом?

   3. Що називають макроструктурою?

   4. На яких об’єктах (зразках) досліджують макроструктуру?

   5. Що називають зламом?

   6. За якими ознаками класифікують злами?

   7. На які види поділяють злами за особливостями їх будови?

   8. Які злами називають крихкими?

   9. Які злами називають в’язкими (пластичними)?

   10. При дії яких навантажень виникають втомні злами?

   11. Які злами називають змішаними?

   12. Як класифікують злами за орієнтацією поверхонь руйнування? Зобразити схеми поверхонь руйнування різної орієнтації.

   13. Що називають пробою, заготовкою та зразком?

   14. Які основні рекомендації стосовно відбирання проб для контролю зливків?

   15. Що таке макрошліф і який технологічний процес його приготування?

   16. Що називають темплетом і як його вирізають?

   17. Які реактиви використовують для глибокого і поверхневого травлення?

   18. Який хімічний склад має реактив Гейна та яка його дія?

   19. Поясніть суть методу відбитків за Бауманом.

   20. Яким методом макроаналізу можна виявити ліквацію Сульфуру й Фосфору в сталях?

   21. Що таке еталонні шкали макроструктур і що вони ілюструють?

   22. Які основні види дефектів макроструктури аналізують і оцінюють за еталонними шкалами?

   23. Які основні види дефектів макроструктури аналізують і оцінюють за зламами?

   24. Які дефекти макроструктури вивчають і аналізують за макротемплетами, а потім за зламами згідно вимог стандартів?

   25. Які матеріали й обладнання використовують для дослідження якості металів ті сплавів макроскопічним аналізом?