Змістовний модуль 2.

“Облік власного капіталу підприємства”

Для початку господарської діяльності будь-яке підприємство потребує власних джерел її фінансування. У момент створення підприємств таку функцію виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками).

На цьому етапі підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, тому його власний капітал дорівнює вартості активів підприємства.

Капіталу притаманні наступні характеристики:

1. є основним фактором виробництва;

2. характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;

3. є головним джерелом формування добробуту власників;

4. є головним показником ринкової вартості підприємства;

5. його динаміка є важливим «барометром» рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

Власний капітал є основним початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є одним з найвагоміших показників, що використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежність від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого – ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).

Д. А. Леонов² виділяє наступні види власного капіталу:

1) залежно від джерел формування::

- вкладений капітал – це капітал, внесений власниками підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково сплачений капітал);

- накопичений капітал – це капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Даний вид капіталу включає наступні підвиди:

• капітал від переоцінки - додатковий капітал, сформований унаслідок до оцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, та відповідно до положень бухгалтерського обліку;

• дарчий капітал – додатковий капітал, отриманий підприємством від інших осіб у вигляді безоплатно одержаних активів (додатково отриманий капітал);

• нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками;

2) за ступенем фіксації:

- зареєстрований капітал – умовно постійний капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал). Для окремих видів підприємств існують законодавчо закріплені розміри зареєстрованого капіталу;

- незареєстрований капітал – умовно змінний капітал, який включає додатковий капітал та нерозподілений прибуток.

3) за критерієм персоніфікації:

- персоніфікований капітал – капітал з визначеними частками та їх власниками;

- не персоніфікований – капітал визначений лише в загальній вартості окремих його елементів та належним усім співвласникам підприємства.

4) відповідно до П(С)БО 2 „Баланс”:

- статутний;

- пайовий капітал;

- додатково вкладений капітал;

- інший додатковий;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток;

Крім цих основних складових елементів власного капіталу П(С)БО 2 визначає також коригуючи показники, які відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління цим капіталом. До коригуючи показників відносяться: неоплачений капітал (відображає суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства) та вилучений капітал (відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників).