Санітарна обробка людей

В якості захисних протирадіаційних заходів уже на ранній і проміжній фазах аварії здійснюється санітарна обробка населення. При плануванні цих заходів враховується: чисельність населення, технічні можливості, ресурси чистої, в т.ч. гарячої води, миючих засобів, чистого одягу та взуття; необхідність обов'язкової дезактивації людей перед направлення їх в укриття та відправленням в місця евакуації.

Критерієм ефективності санітарної обробки населення є відсутність радіоактивного забруднення на поверхні тіла і на одязі.

Санітарна обробка населення включає:

• радіаційний контроль поверхні тіла та одягу;

• миття під гарячим душем із застосуванням побутових мийних і

спеціальних дезактивувальних засобів;

• заміну забрудненого одягу і взуття на чисті.

Технічні засоби і майно для санітарної обробки:

- прилади дозиметричного контролю;

- джерело або запаси чистої води;

- джерела нагріву води;

- душові пристрої;

- запаси мийних і дезактивувальних засобів;

- запаси чистого одягу і взуття;

- додаткові мийні установки для дезактивації особистих речей.

Санітарна обробка може бути частковою або повною.

Часткова санітарна обробка - це механічне очищення відкритих ділянок шкіри, зовнішньої поверхні одягу, взуття, ЗІЗ. Вона проводиться на радіоактивно зараженій місцевості і повторюється після виходу із зони зараження.

При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження ЗІЗ не знімають. Спочатку протираються забруднені засоби захисту, одяг, взуття, а потім видаляються радіоактивні речовини з відкритих частин рук, шиї.

При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

- знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх, протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- змітають радіоактивний пил з одягу, не знімаючи ЗІЗ органів дихання;

- промивають чистою водою відкриті частини тіла, протирають та обмивають зняті ЗІЗ;

- прополіскують рот і горло.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла людини теплою водою з мийними засобами з обов'язковою заміною білизни та одягу. Мета її – повне очищення тіла, слизових оболонок, одягу, взуття і ЗІЗ. Таку обробку необхідно проводити не пізніше ніж через 5 годин після виходу із зони забруднення.

Профілактика радіаційних уражень

Якщо існує загроза зовнішнього опромінення та інгаляційного надходження радіонуклідів, необхідно обмежити перебування населення на зараженій території і до мінімуму скоротити знаходження на відкритій місцевості. Перебувати слід в приміщенні з максимальною герметизацією, слідкувати, щоб в ньому не було протягів. По можливості, проводити ретельне вологе прибирання приміщень, транспорту та виконувати правила особистої гігієни: мити руки перед вживанням їжі, приймати душ, менше користуватися декоративними косметичними засобами.

Бажано обмежити, а ще краще кинути палити через небезпечне потрапляння разом з тютюновим димом в органи дихання радіоактивного пилу.

Одним з найважливіших профілактичних заходів є обмеження споживання населенням, яке проживає на забруднених територіях, забруднених харчових продуктів. Це обмеження вводиться, як правило, в літньо-осінній період в районах, які виробляють молоко, м'ясо, свіжі овочі та фрукти для населення. Одночасно припиняється виробництво вихідної сільськогосподарської продукції, зокрема, випас худоби, який переводиться на стійлове утримання навіть при дефіциті кормів. Вводиться також обмеження на споживання питної води, яка потенційно може бути зараженою.

Особливу увагу слід приділяти чистоті продуктів харчування від радіоактивних речовин та раціону харчування. Харчування слід збалансувати продуктами, які зв’язують радіонукліди і виводять їх з організму. Так, природними замінниками радіоактивного йоду є зелені горіхи, морепродукти (морська капуста, риба), чорна горобина, смородина.

Радіоактивний стронцій витісняють продукти багаті кальцієм – молоко, тверді і плавлені сири, яловичина, яйця, а також рослинні продукти збагачені мінеральними солями і вітамінами (вишні, черешні, цитрусові, кабачки, петрушка, кріп і т.п.).

Іонним конкурентом радіоактивного цезію-137 є калій (баклажани, зелений горошок, картопля, помідори, кавуни, абрикоси, виноград, селера, шпинат, курага, кисле молоко).

В харчовому раціоні повинні бути у великій кількості такі вітаміни:

- Е – неочищена рослинна олія (соя, кукурудза, соняшник, обліпиха, шипшина);

- В ‑ печінка риби, яєчний жовток, вершки, сметана, сир, хлібний квас.

Хліб з висівками містить значну кількість харчових волокон і тому зменшує відкладання радіоактивного цезію, активно очищає кишківник.

Кондитерські вироби (мармелад, джеми і ін.) містять пектинові речовини, вітамін С, β-каротин і тому мають радіозахисні властивості.

Оскільки стронцій виводиться багатьма органічними кислотами, необхідно, вживати соки, відвари лікарських трав, мед, сухофрукти.

Зменшення тваринних білків у раціоні (м’ясо, яйця) можна компенсувати білками рослинного походження – квасоля, боби і т. ін.

Дотримання режимів харчування дає змогу в 5-10 разів зменшити відкладення радіонуклідів в організмі людини.