Захист територій

В результаті радіаційної аварії відбувається забруднення навколишнього середовища радіонуклідами за межами радіаційно небезпечного об'єкта, тобто на територіях населених пунктів. Для зниження доз опромінення населення та забезпечення нормальних умов життєдіяльності територій вживаються такі загальні заходи:

- виявлення та оцінка радіаційного стану;

- екранування джерел іонізуючих випромінювань;

- локалізація радіоактивних забруднень;

- дезактивація населених пунктів, територій, автотранспорту та інших технічних засобів.

Виявлення радіаційного стану полягає у визначенні методом прогнозування або за даними радіаційної розвідки масштабів і ступеня радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Оцінка радіаційного стану включає визначення впливу забруднення на поведінку населення, дії сил, що залучаються для нормалізації радіаційної обстановки, а також заходів захисту населення і цих сил.

Радіаційна розвідка включає обстеження (контроль) території (акваторії, повітряного простору), будівель, споруд, техніки з метою підтвердження факту їх радіоактивного забруднення, визначення напрямку руху радіоактивної хмари, потужності дози та щільності радіоактивного забруднення, позначення радіаційно небезпечних районів (ділянок) місцевості, окремих об'єктів і маршрутів на карті.

Екранування джерел іонізуючих випромінювань здійснюється з метою зниження доз опромінення населення. Поза територією радіаційно небезпечного об'єкта найчастіше екранування здійснюється методом асфальтування доріг і ділянок територій, засипкою «чистим» піском і землею, укладанням залізобетонних плит і т.п., що забезпечує зниження рівнів радіації в десятки разів.

Локалізація радіоактивних забруднень здійснюється як за допомогою водоохоронних заходів, так з використанням плівкотвірних речовин типу полівінілового спирту, сульфатно-спиртової барди, латексу, нафтового шламу та інших.

Ці роботи проводяться з використанням авіаційних засобів (спеціально обладнаних літаків і гвинтокрилів), а також наземних засобів (авторозливних станцій).

Дезактивація

Дезактивація - це процес видалення радіоактивних речовин із заражених об’єктів, який запобігає ураженню людей та забезпечує їх безпеку.

Залежно від типу забрудненої поверхні (дерево, метал, бетон тощо), її стану (чиста, забруднена, пофарбована т.п.), з урахуванням часу після забруднення дезактивація здійснюється фізичним, хімічним або фізико-хімічним способом з використанням різних дезактивувальних засобів.

При дезактивації будівель радіоактивні речовини змивають сильним струменем води спочатку з даху, а потім зі стін, дверей і вікон. Струмінь води спрямовують на поверхню під кутом 30-40⁰. Змиті радіоактивні забруднення повинні бути захоронені. Всередині приміщень видаляють пил зі стелі і стін струменем води або вологим обтиранням пилу зверху вниз.

Дезактивацію територій здійснюють глибоким переорюванням, засипанням і асфальтуванням (ступінь забруднення знижується в 2 рази на кожні 13 см ґрунту); бетонуванням (ступінь забруднення знижується в 2 рази на кожні 9,5 см бетону); зрізуванням шару забрудненого ґрунту 3-5 см з подальшим його захороненням (повна дезактивація). Дороги з твердим покриттям миють водою під тиском, ґрунтові дороги переорюють або знімають їх верхній шар.

Дезактивація автотранспорту проводиться на стаціонарних та рухомих пунктах спеціальної обробки, обладнаних помпувальними установками та очисними машинами.

При вмісті радіоактивних речовин у сільськогосподарській продукції понад допустимі норми теж проводять її дезактивацію. Є три способи дезактивації харчових продуктів: механічне видалення радіоактивних речовин, технологічна переробка продукції і розбавлення чистою продукцією.

Фрукти, овочі дезактивують промиванням водою. Погано піддається дезактивації цим способом картопля, малина, суниці, полуниці. Очищення картоплі, кукурудзи, бобів знижує забруднення радіоактивними речовинами у десятки разів. Промивання нарізаних овочів, фруктів, грибів 0,1%-ним розчином соляної кислоти з наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%. Коренеплоди (буряк, моркву, картоплю) дезактивують 2-3 разовим промиванням у проточній воді, при цьому видаляється до 80% радіоактивних речовин. З качанів капусти необхідно зняти верхні листки. Перед обмиванням коренеплоди висипають на сито і промивають над ямою, яку потім засипають землею. У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках, грибах, а також у рибі.

М’ясо, забруднене короткоіснуючими радіоізотопами (йоду, молібдену і ін.) можна заморозити в холодильниках і тримати до зменшення радіоактивності за рахунок природного розпаду радіоактивних речовин, або посолити і залишити на зберігання. На 50% у м’ясі і на 25% у кістках зменшується вміст короткоживучих радіоізотопів, якщо м’ясо варити після кипіння не менше 10 хвилин, після чого воду злити, залити чистою водою і варити до готовності.

Воду дезактивують відстоюванням, фільтруванням і перегонкою (дистиляцією). Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в ємність з водою додають природних іонітів – глину, чорнозем і ретельно перемішують. Після відстоювання, верхній шар води зливають, забрудненість радіонуклідами зменшується на 50-70%. Відстоювання води поєднують з фільтруванням. Пропускання води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля або навіть шар землі, очищає її від радіонуклідів на 85‑90%. Найкращий спосіб дезактивації води – це перегонка, але це можливо при невеликих кількостях води. Після дезактивації води, здійснюється її дозиметричний контроль.