Розділ 1. Ціна. Теорії ціни.

Ціна – це грошова оцінка товару, що відображає його споживчі властивості (корисність), витрати на його виробництво та інші параметри цінового та нецінового порядку; грошове вираження споживчої вартості та вартості товару.

Щоб зрозуміти структуру ціни певного товару, необхідно з’ясувати її сутність, яка випливає із двоїстої природи товару і втіленої у ньому праці.

У ХІХ ст. в економічній науці існували два головні напрями щодо пізнання природи ціни. Згідно з одним з них, пов’язаним з ім’ям К.Маркса, основою ціни є вартість товару, згідно з іншим, розробленим австрійською школою політекономії, основою ціни є корисність товару. Розглянемо ці напрями детальніше.

Відомо, що класична політична економія визначала ціну як грошове вираження вартості. Неокласичний напрямок, акцентуючи увагу на корисності, власне кажучи, заперечує існування вартості й пропонує інше розуміння ціни.

У сучасній, світовій економічній теорії найбільше поширення одержала концепція ціни А. Маршалла. Д. Робінсон назвала теорію А. Маршалла, викладену в «Принципах экономікс», економічною біблією, а М. Фрідмен думає, що в цій книзі теорія цін уже майже повністю оформилася у своєму сучасному виді [3,c.8].

У своїй концепції ціни А. Маршалл спирається на теорію А. Сміта, Д. Ріккардо, Ж. Б. Сея, Э. Бем-Баверка, Д. Лодердейва й поєднує три відомі концепції - граничної корисності, витрат виробництва, попиту та пропозиції - в одну теорію ціни.

Відповідно до цієї теорії ціна – це певна кількість грошових одиниць, одержувана за товар.

На ринку особливе значення має рівноважна ціна – результат взаємодії ціни попиту й ціни пропозиції. Ціна попиту на кожну кількість товару – це ціна, по якій певна кількість товару здатна залучити покупців протягом певного періоду часу. Ціна попиту на кожен товар зменшується в міру збільшення його пропозиції. Ціна пропозиції – це ціна, по якій товар надходить у продаж на конкретний ринок. У міру скорочення або зростання щорічної кількості товару ціна пропозиції може або підвищуватися, або знижуватися, вона може навіть поперемінно підвищуватися й падати. Ціна пропозиції даної кількості товару залежить від цін факторів його виробництва. Сума цих цін складе ціну пропозиції зазначеної кількості товару.

Вихідна позиція А. Маршалла така: на ринку представлені нормальний попит та нормальна пропозиція. Сили попиту та пропозиції діють вільно, не існує міцного об'єднання торговців, широко розгортається вільна конкуренція. На ринку в той самий час є лише одна нормальна ціна. Загальна кон’юктура ринку залишається незмінною протягом усього прийнятого періоду.

Нормальна ціна визначається станом стійкої рівноваги нормального попиту та нормальної пропозиції.

Нормальна ціна як для довгих, так і для коротких періодів визначається розподілом сукупних витрат виробництва на кількість товару, це середні витрати.

Формування ринкової ціни А. Маршалл розглядав у трьох періодах часу, де периметри пропозиції мають різну динаміку. Відповідно до цього розрізняють миттєву, короткочасну й тривалу рівновагу. У трьох різних типах рівноваги товаровиробники можуть або не приймати ніяких мір, або пристосувати змінні фактори виробництва до умов, що змінилися, або пристосувати до ціни, що змінилася, всі фактори виробництва. Для коротких періодів парк засобів виробництва практично постійний, але його використання коливається залежно від попиту. Пропозиція товарів росте без збільшення устаткування. Довгий період повинен надати досить часу, щоб можна було пристосувати до попиту не тільки фактори виробництва даного товару, але й фактори виробництва зазначених факторів і т.д. При цих умовах виробники заміняють і здобувають устаткування, а кількість самих виробників може змінюватися за рахунок вільного входу й виходу з галузі.

В умовах миттєвої рівноваги пропозиція товарів фіксована (мал. 1.1). При фіксованій пропозиції товарів ціна повністю залежить від попиту. Збільшення попиту призводить до росту ціни, і навпаки, його зниження веде до падіння ціни.

В умовах короткострокової рівноваги може змінитися попит, крива попиту зростає до D₂ (рис 1.2). обсяг випуску може збільшитися за рахунок більш інтенсивного використання устаткування. Протягом короткого періоду інші фірми не можуть увійти в цю галузь. Попит може й знизитися, що призведе до скорочення обсягу випуску товарів і пропозиції. У короткостроковому періоді фірма може зазнати збитків, але вона може продовжувати працювати [9,c.95].

Розходження між пропозицією в довго- і короткостроковому періодах полягають у тому, що в довгостроковому періоді кожна фірма може розширити своє виробництво, і нові фірми можуть увійти в цю галузь. Такі процеси відбуваються в умовах росту цін, якщо ціни забезпечують наднормальний прибуток. Наднормальний прибуток не сумісний з рівновагою у відкритій індустрії. Як тільки загальна пропозиція зросте, ціни впадуть. Нові фірми будуть продовжувати входити в цю галузь доти, поки ціна не повернеться у свій нормальний стан і фірма не буде мати нормальний прибуток. Ціна може коливатися в межах короткого періоду, але в довгостроковому періоді вона постійна (рис.1.3).

Істотний вплив на пропозицію товарів робить рівень ціни й прибутку, що змінюється в часі. Якщо ціна, наприклад, полуниці висока цього року, то в наступному році пропозиція полуниці може різко зрости. Внаслідок значного росту пропозиції полуниці ринкова ціна може знизитися, і виробники втратять прибуток. Частина виробників іде з галузі, що призводить у наступному році до скорочення пропозиції полуниці й підвищення рівня ринкової ціни. Це стимулює збільшення виробництва в наступному році й т.д. Звідси випливають три можливих варіанти зміни ринкової ціни. У першому випадку ринкова ціна в успішних періодах відхиляється усе далі від ціни рівноваги (рис 1.4).

У другому - ринкова ціна невиразно варіюється навколо ціни рівноваги у відомих межах (рис 1.5).

У третьому випадку ринкова ціна поступово досягає рівноваги, тому що варіація постійно зменшується (рис 1.6). наприклад, існує регулярний цикл коливань пропозиції сільськогосподарських товарів і ринкових цін.

Але найзвичайнішим є хід подій, відбитих у третьому випадку. Такі процеси на практиці і їхнє відбиття в категоріях і на графіках увійшли в економічну науку під назвою теореми павутини , оскільки малюнок нагадує сітку павутини. Дані процеси представлені на графіках, де на осях абсцис відбиваються кількість товару й час. Особливий інтерес представляє графік (рис 1.6) наближення ринкової ціни до рівноважної [6,c.16].

Теорема павутини – корисна ілюстрація потенційно нестабільної конкурентної промисловості в порівнянні з монополією. Вона припускає, що підприємці не вчаться на минулому досвіді. Однак з нагромадженням досвіду вони пристосовуються до варіацій цін. Зміни цін і пропозиції все зменшуються, і вже тільки це робить досягнення рівноваги більше ймовірним. У тривалому періоді пропозиція пристосовується до зміни попиту шляхом розширення або скорочення обсягу виробництва. Чим довший період часу, тим більше повна пропозиція зможе пристосуватися до зміни попиту. Таким шляхом відбувається утворення нормальної ціни довгого періоду. Нормальна ціна – це не середня ціна певного періоду, а ціна наприкінці того періоду, у якому змінилася пропозиція, відзначають послідовники А. Маршалла. Цей процес відбитий на графіку (рис 1.7), де ціни P_1, P_2, P_3, P₄ наближаються до нормальної ціни Р.

Очевидно, що нормальна ціна формується в умовах відтворення, причому варіація цін наближається до мінімально рівноважної ціни Р.

На формування рівноважної ціни в ринковій економіці впливають процеси монополізації виробництва й прогресивного оподатковування виробників. Високий ступінь концентрації виробництва призводить до появи монополій. Монополії за певних умов скорочують пропозицію товарів і піднімають їх ціну. Високий рівень податків дозволяє державним органам вилучати у виробників значну частку прибутку, що в остаточному підсумку приводить до скорочення інвестицій, виробництва й пропозиції товарів (рис 1.8).

Цей процес може проявлятися в довгостроковому періоді. В умовах короткого періоду, коли пропозиція товарів велика, виробники не можуть включити величину податків у ціну товару. Тому джерелом сплати високих податків може бути рента виробника, що володіє диференціальними перевагами.

На процеси ціноутворення впливає некомпетентна економічна політика держави. Якщо ціни встановлюються в законодавчому порядку на дуже низькому рівні P_s, нижче рівноважної ціни, то виробники скорочують пропозицію товарів й утворюється дефіцит товарів КМ (рис 1.9). З іншого боку, якщо встановлювані держави й дають нормальний прибуток, то дефіциту товарів не виникає. Подібні процеси мають місце, наприклад, у сільському господарстві розвинених країн. Фермери США беруть участь у програмах держави по розвитку сільського господарства, де гарантований збут продукції й певний рівень цін.

Підхід до формування ринкових цін на основі попиту та пропозиції розглядався економістами до появи робіт А. Маршалла й інших сучасних економістів. Цей підхід має внутрішнє протиріччя, що показав К.Маркс.

Визначення цін попитом та пропозицією, визначення попиту та пропозиції цінами ускладнюється й тим, що попит визначає пропозицію й навпаки, пропозиція визначає попит, виробництво визначає ринок, а ринок - виробництво. Цей процес перестановок тез й аргументів, причин і наслідків заводить економістів у кут. З іншого боку, якщо дві сили, рівні по величині, діють у протилежних напрямках, вони взаємно знищуються (тому що якщо попит та пропозиція покриваються, то вони перестають діяти), і явища, що відбуваються при цій умові, повинні бути пояснені якось інакше, а не дією цих двох сил. Оскільки попит та пропозиція взаємно знищуються, вони перестають пояснювати що б то не було і залишають нас у повнім невіданні щодо того, чому ціна товару виражається саме в цій сумі грошей АК або ВМ (рис 1.10), а не в який-небудь інший. Попит та пропозиція в ринковій економіці в дійсності ніколи не покриваються, а якщо покриваються, то тільки випадково.

У зв'язку з наведеним можна поставити іншу проблему: коливання попиту та пропозиції пояснюють варіацію ринкових цін навколо якоїсь субстанції. У теорії А. Маршалла й сучасних економістів ця проблема очевидна й виявляється в розкритті ними механізму формування ціни в довгостроковому періоді, коли пропозиція пристосовується до попиту.