- •1 Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •2 Історичні етапи розвитку світової валютної системи
- •2.1 Паризька валютна система: золотий стандарт
- •2.2 Генуезька валютна система
- •2.3 Бреттон-вудська система
- •2.5 Європейський економічний союз
- •3 Регулюючі органи та їх роль
- •3.1 Міжнародний Валютний Фонд
- •3.2 Група Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (мбрр)
- •3.6 Регіональні Банки Розвитку
- •4 Вільно плаваючі і фіксовані валютні курси, відмінності між ними
- •5 Поняття євровалют
- •Перелік літератури
3 Регулюючі органи та їх роль
Міжнародні фінансові інститути переслідують наступні цілі: - об'єднати зусилля світової спільноти з метою стабілізації міжнародних фінансів і світової економіки; - здійснювати міждержавне валютне та кредитно-фінансове регулювання; - спільно розробляти і координувати стратегію і тактику світової валютної і кредитно-фінансової політики.
Ступінь участі і впливу окремих країн у міжнародних фінансових інститутах визначається величиною їх внеску в капітал, тому що звичайно застосовується система «зважених голосів». Зміна співвідношення сил у всесвітньому господарстві, зокрема виникнення в 60-х роках трьох центрів (США, Західна Європа, Японія) на противагу післявоєнного амеріканоцентрізму. відбивається у діяльності міжнародних фінансових інститутів. Так, країни ЄС домоглися права вето по принципових питань, підсиливши свій вплив в МВФ. У діяльності цих інститутів виявляються дві тенденції взаємин трьох центрів - розбіжності і партнерство з глобальних проблем міжнародних фінансів промислово розвинених держав, країн, що розвиваються, Росії, СНД, країн Східної Європи.
3.1 Міжнародний Валютний Фонд
МВФ (International Monetary Fund. IMF) - міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами і надання їм фінансової допомоги при валютних утрудненнях, що викликаються дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання кратко- та середньострокових кредитів в іноземній валюті.
Фонд - спеціалізована установа ООН - був заснований на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН (1 - 22 липня 1944 р.) в Бреттон-Вудсі (США, штат Нью-Гемпшир). Конференція прийняла Статті Угоди (Articles of Agreement) про МВФ, які виконують роль його статуту, а свою практичну діяльність Фонд розпочав з 1 березня 1947 р.
Роль МВФ у регулюванні міжнародних валютно-кредитних відносин. МВФ здійснює спостереження і контроль за дотриманням країнами-членами свого Статуту, який фіксує основні структурні принципи світової валютної системи.
МВФ наділений повноваженнями створювати безумовні ліквідні кошти шляхом випуску СДР, кіт. призначені для поповнення офіційних валютних резервів, погашення пасивного сальдо платіжного балансу, розрахунків країн з Фондом.
МВФ виступає як провідник прийнятої Заходом, з ініціативи США, установки на демонетизацію золота, ослаблення його ролі у світовій валютній системі.
МВФ здійснює міждержавне регулювання режиму валютних курсів.
Важливим напрямком регулюючої діяльності МВФ є усунення валютних обмежень
МВФ бере участь у регулюванні міжнародних валютно-кредитних відносин шляхом надання кредитів країнам, а головне, в результаті виконання ним функції координатора міжнародного кредитування.
МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за макроекономічною політикою країн-учасниць і станом світової економіки.
За час свого існування МВФ перетворився на справді універсальну організацію, добився широкого визнання як головний наднаціонального органу регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-позичальників. Одночасно він починає грати важливу роль у реалізації рішень «сімки» провідних держав Заходу, стає ключовою ланкою формування системи регулювання світової економіки, міжнародної координації, узгодження національних макроекономічних політик. Фонд зарекомендував себе активно функціонуючим світовим валютним інститутом, нагромадив великий і корисний досвід.
