1.6.Ознайомитись з організацією аудиту в Україні.

Укладанню договору на проведення аудиту передує етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, вартості аудиту та власної спроможності. Ця робота виділяється в плані як "домовленість до контракту", і на її виконання, в залежності від типу клієнта, може відводитись до 20 % часу, передбаченого на проведення аудиту.

Безпосередній аудиторській перевірці передує такий вид роботи, як визначення обсягу аудиту. Аудитор повинен достатньо розуміти всі сторони господарсько-фінансової діяльності клієнта, особливості організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.

Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства буде достатнім для того, щоб якісно провести аудит, якщо він знає загальновідому інформацію про економіку та галузь, в якій підприємство здійснює діяльність, а також більш детальну інформацію про те, як це підприємство працює. Однак, інформація, яка використовується аудитором з цією метою, як правило, менша за обсягом, ніж та, яка знаходиться в розпорядженні керівництва.

Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві наводиться в ННА № 10 "Знання бізнесу клієнта". Отримання необхідних знань про діяльність підприємства - це безперервний процес накопичування та оцінки даних, а також співвіднесення інформації, набутої в результаті цього, з фактичними результатами аудиту протягом усіх етапів аудиторської перевірки.

Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор повинен проаналізувати, як вона впливає на звітність в цілому і чи узгоджуються твердження цієї звітності з уявленням та знанням аудитора про таку діяльність.

Це необхідно йому для того, щоб встановити обсяг, характер і види діяльності клієнта, що прямо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки і тим самим дозволяє правильно спланувати аудиторську перевірку. У зв'язку з цим аудитор повинен вивчити наступні матеріали: річні звіти; інформацію з протоколів зборів акціонерів, засідань ради директорів; внутрішні фінансові звіти клієнта; аудиторський звіт за попередній період; матеріали внутрішнього контролю; періодичні друковані комерційні видання (газети, журнали тощо).

Аудитору необхідно уважно ознайомитись з діючою на підприємстві системою організації документування господарських операцій і документообігу, організацією аналітичного обліку, його взаємозв'язку з синтетичним обліком, матеріалами інвентаризацій господарських засобів і розрахунків (строки проведення, склад інвентаризаційних комісій, результати інвентаризації і відображення їх в обліку) та іншими питаннями організації і ведення бухгалтерського обліку.

Попереднє планування аудиту включає ознайомлення з потенційним клієнтом: аналіз зовнішніх факторів, що впливають на його господарську діяльність, збір інформації про його індивідуальні особливості.

На етапі попереднього планування аудитору необхідно чітко встановити:

• забезпечення усіх аспектів незалежності аудитора;

• попередню оцінку ризику системи внутрішнього контролю;

• розмір необхідної вибірки;

• попередню оцінку власного ризику;

• попередній розрахунок витрат часу на аудиторську перевірку;

• попередній розрахунок власної спроможності.

Для визначення всіх аспектів незалежності аудитора збір інформації про нового клієнта досить часто здійснюється за неофіційними каналами шляхом проведення усного опитування осіб, які мають відповідні стосунки з потенційним замовником (юристи, банкіри, постачальники, покупці, контролюючі органи та інші джерела інформації).

Офіційним джерелом інформації з цього приводу є попередній аудитор. Аудитор, що має проводити аудит, може звернутись з проханням до попереднього аудитора з метою одержання всієї необхідної інформації щодо клієнта. Проте для цього він повинен отримати дозвіл замовника на контакт з попереднім аудитором.

У процесі проведення підготовчої роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:

• визначити приблизний обсяг роботи та тривалість перевірки;

• виділити найбільш важливі питання аудиту;

• з'ясувати питання, які вимагають особливої уваги (можливість матеріальних помилок, обману або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);

• визначити ступінь довіри до облікової системи і внутрішнього контролю клієнта;

• встановити суть і обсяг необхідних аудиторських доказів;

• проаналізувати роботу суб'єктів внутрішнього контролю і можливість їх залучення до аудиту;

• вивчити доцільність залучення інших аудиторів для проведення аудиту у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства, виділених на окремі баланси;

• виявити необхідність залучення експертів.

У відповідності з обсягом і складністю роботи встановлюється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпевнений в обгрунтованості суми, слід підкріпити її величину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в договорі на проведення аудиторської перевірки.

Підготовчий процес закінчується складанням договору на проведення аудиту.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства для аудитора можуть бути:

статут підприємства;документи про реєстрацію підприємства;протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;

документи, які регламентують облікову політику підприємства;бухгалтерські документи та звітність;статистична звітність;документи планування діяльності підприємства;контракти, договори, угоди;внутрішні звіти аудиторів, консультантів;

внутрішні інструкції;акти податкових перевірок;документи з арбітражних та судових справ;документи, які регламентують виробничу і організаційну структуру підприємства, а також список його філій і дочірніх компаній;відомості, отримані з бесід з керівництвом, про існування споріднених підприємств;інші джерела

Аудитові (аудиторській фірмі) для правильної оцінки початкових залишків по рахунках, якщо існує така необхідність, попередній аудитор надає відповідні пояснення. За згодою підприємства він дає пояснення аудитору, який починає роботу, використовуючи свою робочу документацію.