2. Загальна будова і принцип дії гайковертів з різними типами приводів, їх застосування в процесах то і пр

Найбільш трудомісткими операціями при ТО і ПР автомобілів є розбирання і збирання різьбових з'єднань (вони складають до 70 % усіх з'єднань в конструкції автомобіля), особливо тих, що були в експлуатації і піддавались дії агресивних дії навколишнього середовища. Єдиний шлях до підвищення продуктивності праці при виконанні цих робіт – максимально можлива механізація. В даний час вона складає 10 – 15 % від загального об'єму робіт даного виду. Використання гайковертів, гвинтовертів, шпильковертів та ін. Дає можливість підвищити якість робіт і значно полегшити умови праці. Все більше розповсюдження отримали ударні гайковерти. Відсутність реактивного моменту при роботі із ними дозволяє використовувати їх для розбирання і збирання різьбових з'єднань великого діаметру. Вони також мають меншу масу порівняно із гайковертами обертальної дії.

Найбільшого розповсюдження в АТП отримали гайковерти із пневматичним і електричним приводом. Замість гайковертів з електроприводом від напруги 220 В і частоті 50 Гц ( з колекторним двигуном), використовують гайковерти із асинхронними двигунами з точки зору їх більш безпечної напруги 36 – 42 В і частоті 220 Гц.

Гайковерти з пневмоприводом мають меншу масу і габарити але і нижчий ніж електричні гайковерти, ККД. Крім того, для очищення стислого повітря необхідна спеціальна апаратура, а враховуючи, що на АТП може змінюватись тиск повітря в магістралях – можуть змінюватися робочі параметри гайковертів, і крім того, при збільшенні навантаження вони різко втрачають оберти і знижується їх продуктивність.

Не дивлячись на вказані недоліки, пневмогайковерти знайшли широке застосування із-за простоти їх конструкції. Гальмування при їх роботі практично нешкідливе для механізму гайковерта практично до повної зупинки під час роботи.

Електричні машини під час роботи створюють менше шуму, не потребують складного підводу мережі стислого повітря і т.д., але, на відміну від пневматичних приладів, електродвигуни більш чуйні до перевантажень і при багаторазовому їх повторюванні швидко виходять із ладу.

Вибір гайковерту залежить від необхідного максимального крутного моменту на робочому місці, який залежить від розмірів різьб і їх стану. Наприклад, для розбирання різьбового з'єднання М 10 необхідний крутний момент 5 – 12 кгм, а для М 20 – вже 20 – 45 кгм. Більшість гайковертів ударної дії забезпечує 20 – 40 ударів на секунду ( моделі ИЭ-3114А, ИЭ-3117 і т.п.), але використовуються і гайковерти рідкоударові – до трьох ударів на секунду (ИЭ-3112, ИЭ-3115А). Вони мають більш високий ККД і дають більш точну (таровану) затяжку різьбових з'єднань.

Також на АТП знаходять використання гайковерти для гайок коліс вантажних автомобілів і автобусів моделі И – 318 і И – 303М та гайковерти для гайок стрем'янок ресор вантажних автомобілів моделі И – 319 і И - 322. Вони являють собою пересувні візки із змонтованими на них електричними силовими установками, редуктором та робочим валом із змінними головками.