3.1.Д. Нарисувати блок-схему (Додаток б), використовуючи засоби текстового редактора Microsoft Word.

Написом в Word називається якийсь контейнер, призначений для вставки в нього тексту, графічного об'єкту, таблиці. Написи зручні тим, що дозволяють розміщувати на одній сторінці декілька блоків тексту, а також змінювати орієнтацію фрагмента тексту. За допомогою написів можна створювати винесення і підписи до малюнків. Створений напис ви можете перетягувати в будь-яке місце документа, зокрема, розміщувати її на полях.

Створення напсу і введення тексту

Щоб створити напис, виконую наступне.

Клацаю по кнопці «Напис» на панелі інструментів Малювання (Рису- нок 3.1. Напис), після чого покажчик миші набуде форми тонкого перехрестя, що означає готовність до завдання контура напису. Перевести Word в режим створення напису можна також командою меню Вставка – Напис(Рисунок 3.2.Вставка напису).

Рис. 3.1. Напис

Для того щоб нарисувати дану блок-схему виконую наступні команди:

• Вибераю на панелі інструментів вкладку «Автофігури», в ній вкладку «Блок-схема» і в цій вкладці потрібні мені фігури(Рисунок 3.3.Вкладка Блок-схема).

Створюю за вище описаним зразком «Надпис»(Рисунок 3.1 Напис

і Рисунок 3.2 Вставка напису).

• Змінюю параметри фігур(Рисунок 3.4. Формат автофігури) і напи-

сав(Рисунок 3.5.Формат напису).

Рис. 3.2.Вставка напису Рис. 3.3.Вкладка Блок-схема

Рис. 3.4. Формат автофігури Рис. 1.3.5.

Після виконання попередніх команд я отримав потрібну мені блок-схему(Додаток Б).

4.1.Ф. Використовуючи засоби текстового редактора Microsoft Word, набрати математичну формулу (Додаток в).

Редактор формул

У Word є вбудований редактор формул, який дозволяє оформити математичні вирази з поліграфічною якістю. Формула вставиться в документ у вигляді об'єкту аналогічно малюнку, діаграмі або тексту WordArt. Послідовність створення і редагування формули засобами Word виглядає таким чином:

• Встановлюю курсор в місце передбачуваного введення формули.

• К лікаю лівою кнопкою мишки по значку або вибераю опцію меню «Вставка» - «Об'єкт»(Рисунок 4.1. Вставка).

Рис. 4.1. Вставка

У діалозі, що відкрився, Вставка об'єкту, переходжу на вкладку «Створення». Виділяю в списку позицію Microsoft Equation і натискаю ОК(Рисунок 1.4.1.).

В результаті запускається редактор формул(Рисунок 4.2. Вікно редактора формул). Створюю формулу, користуючись при цьому засобами редактора.

Діалог редактора формул з'являється на місці діалогу Word, цей діалог має стандартні елементи управління, характерні для основного діалогу Word. Проте є і відмінності - це інші опції меню і панель інструментів «Формула», що знаходиться в діалозі редактора(Рисунок 4.2. Вікно редактора формул).

Рис. 4.2. Вікно редактора формул

Порівняно з попередніми версіями Word в рядку меню редактора формул Word 2003 є нові опції «Стиль» і «Розмір», призначені для форматування елементів формул.

Основну роботу по введенню формул виконую за допомогою панелі інстументів «Формула»(Рисунок 4.3. Панель інструментів) (якщо панелі на екрані немає, встановите в меню «Вигляд» фла­жок «Панель інструментів»). Доступ до того або іншого інструменту ви отримую, клацаючи по ньому мишею, або натискаючи клавішу «F2» і вибераю інструмент клавішами із стрілками. Панель Формула складається з двох гори­зонтальних рядів кнопок(Рисунок 4.3. Панель інструментів) : палітри символів(Рисунок 4.4. Палітра символів) і палітри шаблонів(Рисунок 4.5. Палітра шаблонів), причому активною може бути тільки одна палітра.

Палітра символів(Рисунок 4.4. Палітра символів) призначена для введення у формулу математичних символів (букв, операторів, знаків інтеграла, суми, похідній і тому подібне. Ця палітра включає списки інструментів, що розкриваються.

П алітра шаблонів(Рисунок 4.5. Палітра шаблонів яка займає нижній ряд кнопок на панелі інстументів, служить для завдання структури математичного виразу (дробу, індексу, ступеня, матриці і так далі).

Рис. 4.3. Панель інструментів

Рис. 4.4. Палітра символів

Рис. 4.5. Палітра шаблонів

Таким чином виконавши всі ці команди я створив дану мені формулу(Додаток В).