1.2.Опрацювання завдань з теми «Табличний процесор Microsoft Excel»
6.1.Ф. В табличному процесорі Microsoft Excel обчислити задану функцію.
Синтаксис функцій
Формули, які записую в комірки електронних таблиць, можуть включати в себе вбудовані функції. До вбудованих функцій відноситься, зокрема, і функція підсумовування «СУМ». Взагалі, вбудовані функції широко використовуються в Excel для простих і складних обчислень, полегшуючи процес обробки даних. Крім того, вставлення цих функцій позбавляє від довгих записів і знижує вірогідність помилок.
Модуль вбудованих функцій в Excel володіє дружнім інтерфейсом. При зверненні до тієї або іншої функції пропонується певний шаблон, який потрібно заповнити(Рисунок 6.1. Аргумент функції). Причому правила запису функцій можна представляти собі лише у загальних рисах.
Рис.6.1. Палітра формул
Запис функції починається з вказівки імені функції, потім слідує список аргументів, взятий в дужки.
Аргументи - це величини, які використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається повернутим значенням.
Дужки, що обмежують список аргументів, завжди мають бути парними, пропуски перед дужками або після них не допускаються.
Список аргументів може складатися з чисел, посилань, тексту, масивів, логічних величин значень помилок. Окремі аргументи в списку мають бути розділені комами. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.
Excel допускає вкладення функцій один в одного, тобто використання функції як аргумент для іншої функції. Функція, яка є аргументом іншої функції, називається вкладеною(Рисунок 6.2. Рядок формул). Рівень вкладеності функцій у формулал Excel не повинен перевищувати семи.
Р
ис.6.2.
Рядок формул
Введення функцій
Функції вставляються у формули, а останні починаються із знаку =. Якщо формулу почати з назви функції, то знак рівності буде підставлений автоматично. Функція включається у формулу за допомогою «Майстра функцій», який спрощує процес вставки функції в рядок формул. Викликаю «Майстер» через меню «Вставка» - «Функція».Діалог «Майстер функцій»(Рисунок 6.3. Діалог майстра функцій) містить два списки: «Категорія» і «Функція». У першому списку потрібно вибераю категорію, в якій знаходиться функція, що мені потрібна, а в другому - саму функцію. Всього в наборі Excel є 10 категорій функцій: фінансові, інженерні, дата і час, математичні, статистичні, посилання і масиви, робота з базою даних, текстові, логічні, перевірка властивостей і значень. Крім того, список категорій поповнений рядком 10 що недавно використалися, яка містить список функцій що найчастіше використалися останнім часом. Зрозуміло, що на сторінках не дуже великої книги неможливо описати всі функції з названих категорій. Тільки вбудованих функцій, які проводять різні типи обчислень, налічується більше 200.
Рис.6.3. Діалог майстра функцій
У діалозі «Майстер функцій» під списками знаходиться рядок опису синтаксиса і дається коментар про призначення виділеної функції. У рядку синтаксису аргументи, виділені напівжирним шрифтом, є обов'язковими. Якщо обов'язкові для функції аргументи не будуть вказані, то її неможливо буде ввести в комірка.
Вибравши потрібну функцію, клацаю по кнопці «Ок», після чого відкривається наступний діалог «Майстра функцій» - «Палітра формул» (Рисунок 6.1. Палітра формул).
Діагностика помилок у формулах
Реакцією на неправильне введення формул є повідомлення Excel з: помилках, тобто значення в комірках, що починаються із знаку #. Щоб легко було знаходити і усувати помилки у формулах, в Excel передбачена найростіша діагностика помилок, а саме: помилки розділяються по категоріях, кожній категорії відповідає своє повідомлення.
##### - найбільш часте значення помилки в роботі у початківців, яке з'являється, коли ширина комірки недостатня для розміщення в ній числа, дати або часу. Щоб усунути помилку, потрібно розширити комірку або змінити формат числа.
#ІМ'Я? - неможливо розпізнати використовуване ім'я. Це означає, помилка виникає, коли неправильно вказано ім'я об'єкту або є посилання на ім'я, яке було
видалено, коли невірно записана функція, коли при записі адрес замість латині використана кирилиця і так далі
#ЗНАЧ! - спроба некоректного використання функції.
#ЧИСЛО! - значення помилки, яке означає проблему, пов'язану з уявленням або з використанням чисел. Не виключено, що у функції з числовим аргументом використовується аргумент нечислового формату. Можливо також, що в комірці введена формула, що повертає дуже велике значення по модулю (понад 1037), або результат обчислень за формулою не сходиться до кінцевого значення.
#ПОСИЛАННЯ! - означає наявність проблеми з інтерпретацією посилань, у формулі. Можливо, що формула містить посилання на комірку, в якій вже видалений її вміст, або посилання на комірку, в якій скопійований вміст інших комірок.
#Дел/0! - спроба ділення на нуль. Така ситуація частіше виникає не через те, що в комірці записано явне ділення на нуль (оператор /0), а як наслідок використання як дільник посилання на порожню комірку або комірку, що містить нульове значення.
#ПОРОЖНЬО! - значення помилки, що з'являється у разі задання в посиланні порожньої безлічі комірок.
#Н/д - скорочення від терміну «невизначені дані». Це значення помилки звичайне, спеціально вводиться в комірки, щоб запобігти обчисленням, які не можуть бути проведені через відсутність даних.
Щоб обчислити задану мені функцію потрібно виконати наступні кроки:
Об’єдную комірки «А1 і В1», в об’єднаній комірці записую «Вхідні дані» (Рисунок 6.4. Запис даних в таблицю).
В комірку «D1» вводжу «Результат» (Рисунок 6.5. Результат Обчислення).
В комірки «А2» і «В2» вводжу зінні «x» та «y» відповідно (Рису- нок 6.4. Запис даних в таблицю).
Рис.6.4. Запис даних в таблицю Рис.6.5. Результат Обчислення В комірку «D2» вводжу змінну «а» (Рисунок 6.5. Результат Обчислення).
В комірку «D3» вводжу формулу для обчислення функції(Рису- нок 6.6. Формула в комірці).
Рис.6.6. Формула в комірці
В комірки «А3» і «В3» вводжу значення знінних «x» та «y» (Рису- нок 6.7. Значення змінних)
Рис.6.7. Значення змінних
Таким чином виконавши всі ці кроки я викона 6-те завдання(Додаток Ґ ).
7.1.З. В табличному процесорі Microsoft Excel розв’язати задачу: «Торговий агент отримує проценти від суми виконаного контракту. Якщо об’єм контракту до 3000 грн., то 1,5%; якщо об’єм до 10000 грн., то 2%; якщо більше 10000 грн., - то 5%. Введіть в комірку А10 текст «Об’єм контракту», в комірку А11 – «Розмір винагороди». В комірку В10 введіть об’єм контракту, в комірку В11 - формулу для обчислення винагороди. Здійсніть розрахунок». Детально описати свої дії у звіті.
Синтаксис формул
Використовуючи формули, можна порівнювати дані в комірках, знаходити середні значення, об'єднувати вміст комірок і так далі. Формули вписуються в рядок формул (Рисунок 7.1. Рядок формул).
Рис.7.1. Рядок формул
Формули складаються з наступних компонентів:
Символу «=», яким завжди починається запис формули (цей символ вводиться в комірку з клавіатури або викликається клацанням по кнопці «=» в рядку формул);
Операторів «+», «-», «*», «<», «>» і інших операторів;
Функцій з набору вбудованих функцій Excel (Рисунок 7.2.Набір функцій);
Рис.7.2.Набір функцій
Адрес комірок, посилань на діапазони комірок і імен - ці компоненти присутні, якщо у формулу потрібно підставити значення, що містяться в інших комірках.
Синтаксис формули задає певну послідовність обчислень. Після
призначає відповідну послідовність їх виконання.
Переміщення і копіювання формули перетяганням
Для переміщення формули в іншу комірку виділяю початкову комірку, і вводжу покажчик миші на рамку комірки, щоб він набув форми товстої вконтуренной стрілки, і перетягую відображення рамки початкової комірки на її нове місце.
Щоб виконати не переміщення формули, а її копіювання, роблю все так само, але перед перетяганням натискаю клавішу «Ctrl» і утримую її натиснутої до останнього моменту вставки в цільову комірку.
За допомогою перетягання можна переміщати і копіювати не тільки окремі комірки, але і зв'язні діапазони комірок.
Відображення формул на робочому листі
Вміст поточної комірки можна проглянути як в самій комірці, так і в рядку формул. Проте для цього потрібно провести деякі додаткові дії: або двічі клацнути по комірці, або клацнути по комірці і потім - по рядку формул. Але якщо фор
мул на листі накопичилося достатньо багато, то не потрібно проклацувати всі комірки тому, що у Excel існує режим одночасного відображення на листі всіх формул. Правда, при цьому на екрані значення в комірках заміняться формулами. І, проте, такий режим значно зручніший, коли провлдяться громіздкі обчислення.
Перейти до режиму відображення всіх формул на екрані можна наступним чином:
Входжу в меню «Сервіс»;
Вибераю команду «Параметри» і відкриваю вкладку «Вигляд»(Рисунок 7.3.Параметри);
Рис.7.3.Параметри
У розділі «Параметри вікна» встановлюю прапорець «Формули» і натискаю «ОК».
У цьому режимі стовпці автоматично розширюються до розміру формул так, щоб формули були краще видні. Якщо потрібно повернутися до попереднього режиму відображення таблиці, то знову виконую команду «Сервіс» — «Параметри» - вкладка «Вигляд» і знімінюю прапорець «Формули».
Щоб виконати поставлене мені завдання потрібно виконати наступний алгоритм:
В комірки «А1», «А7», «А8», «А10», «А11» вводжу потрібний для оформлення задачі текст(Рисунок 7.4.Вхідний текст).
В комірки «В11», «С11», «D11» - формули для обчислення задачі (Рисунок 7.5.Формули для обчислення).
В комірки «В7», «В10», «С7», «С10», «D7», «D10» - потрібні дані за умовою задачі (Рисунок 7.6.а,б Вхідні дані).
Р
ис.7.4.Вхідний
текст
Рис.7.5.Формули для обчислення
Рис.7.6.а Вхідні дані
Рис.7.6.б Вхідні дані
В комірки «В8», «С8», «D8» - додаткові числа потрібні для вирішення задачі(Рисунок 7.7. Додаткові дані).
Рис.7.7. Додаткові дані
Таким чином виконавши цей алгоритм я отримав розв’язок своєї задачі (Додаток Д).
1.3. Опрацювання з теми «СКБД Microsoft Access»