Річний економічний ефект від вироблення нової кінцевої продукції підвищеної якості й конкурентоспроможної на ринку, включаючи товари споживчого призначення, можна визначити за формулою (12).

EE_p = (П – Е_н K_д) N , (12)

де Ее_р — річний економічний ефект від здійснення заходу;

П — додатковий прибуток від реалізації одиниці продукції внаслідок зменшення її собівартості;

К_д — додаткові питомі капітальні вкладення;

N — річний обсяг випуску продукції в натуральному вираженні.

На госпрозрахунковому рівні річний економічний ефект визначається окремо у продуцента і споживача технічних новин, а також народногосподарський (сукупний) економічний ефект, що являє собою алгебраїчну суму ефектів виробника і споживача нової техніки та технології. Для повнішої (комплексної) оцінки ефективності технічних новин і нововведень можуть використовуватися, крім річного економічного ефекту, інші окремі показники: річна чи загальна економія відокремлених видів за поточними і капітальними витратами, зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості виробів, вивільнення працівників, коефіцієнт (індекс) прибутковості чи термін окупності інвестиційних ресурсів як обернені вимірники тощо. При цьому останні два показники (коефіцієнт прибутковості і термін окупності інвестицій) дозволяється розраховувати на основі не грошового потоку, а прибутку (валового, чистого). Насамкінець варто виокремити необхідність у відповідних випадках визначення соціального ефекту від виробництва та застосування нових засобів і предметів праці, товарів споживацького призначення, підвищення рівня екологізації виробництва. У загальну вартісну оцінку соціального ефекту можуть включатись у першу чергу такі його складові елементи, як економія фонду заробітної плати внаслідок усунення важких умов праці, зменшення витрат на оплату листків непрацездатності, скорочення обсягу капітальних вкладень в охорону праці тощо.

1. Визначення та аналіз рівня прогресивності технології на підприємствах. На одногалузевих підприємствах «Прогрес» і «Ровента» застосовуються різноманітні технологічні процеси, які характеризуються техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 1.

Для визначення інтегрального рівня технології треба прийняти наступну вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу — 0,45; частина заготовчої стадії технології — 0,35; частка продукції, виготовлюваної за новою технологією — 0,20.

Таблиця 1

Основні техніко-економічні показники технологічних процесів, що застосовуються у ват «Прогрес» і «Ровента»

Показник	ВАТ «Прогрес»			ВАТ «Ровента»
	1996 р.	1998 р.	2000 р.	1996 р.	1998 р.	2000 р.
Трудомісткість річної програми виробів за стадіями технології, тис. нормо-год:
 заготовча	2016	2174	2387	1142	1302	1494
 механообробна	3024	2985	2984	2592	2381	2301
 складальна	2160	2121	2089	1066	1177	1285
 разом	7200	7280	7460	4800	4860	4980
Трудомісткість продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів, тис. нормо-год	1510	1675	1865	768	884	986
Коефіцієнт використання ме­талу	0,68	0,70	0,71	0,64	0,65	0,67

1. Визначити структуру стадій технологічних процесів за трудо­місткістю й частку продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів за відповідні роки на обох підприємствах.

2. Обчислити інтегральний рівень технології за зазначеними в табл. 5.2 показниками у ВАТ «Прогрес» і «Ровента» та індекс його зростання за 1996—2000 рр.

2. Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня металорізальних верстатів у машинобудівному об’єднанні. Машинобудівне об’єднання «Квазар-СТ» випускає спеціальну техніку для внутрі­шнього і зовнішнього ринків. Для виконання щорічної виробничої програми на ньому використовується кілька груп металорізальних верстатів — токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних та інших, кількісний склад і техніко-експлуатаційні показники яких наведені в табл. 2.

За експертною оцінкою, коефіцієнти вагомості (значущості) техніко-експлуатаційних показників становлять: коефіцієнт продуктивності — 0,25; коефіцієнт ремонтомісткості — 0,15; коефіцієнт питомої металомісткості — 0,2; частка прогресивних видів — 0,2; частка технічно та економічно застарілого — 0,2.

Обчислити:

1) середні значення коефіцієнтів продуктивності, ремонтомісткості й пи­томої металомісткості, а також частки прогресивних видів, технічно та еконо­мічно застарілого устаткування за групою металорізальних верстатів у цілому;

2) інтегральний показник технічного рівня окремих груп і загального парку металорізальних верстатів об’єднання «Квазар-СТ».

Таблиця 2