- •1. Основи теорії автоматичного регулювання
- •Основні поняття і визначення
- •1.2. Показники якості процесів регулювання
- •1.3. Об'єкти регулювання і їх властивості
- •1.3.1. Математичний опис нагрівальної печі як простішого об'єкту регулювання
- •1.3.2. Визначення параметрів об'єкту регулювання по кривій розгону
- •1.4. Закони автоматичного регулювання і основні типи регуляторів
- •1.4.1. Двопозиційний (релейний) регулятор
- •1.4.3. Пропорційно-інтегральний (пі) регулятор
- •1.4.2. Пропорційний (п) регулятор
- •1.4.4. Пропорційно-інтегрально-диференційний (під) регулятор
- •1.5. Математичні основи теорії автоматичного регулювання
- •1.5.1. Перетворення Лапласа
- •1.5.2. Застосування перетворення Лапласа. Передавальна функція
- •1.5.3. Типові ланки сар
- •1.5.4. З'єднання ланок. Передавальна функція замкнутої сар
- •1.5.5. Стійкість сар і методи її дослідження
- •1.6. Оптимізація перехідного процесу в сар з об'єктом регулювання типу «аперіодична ланка із запізнюванням»
- •1.7. Датчики сигналів зворотного зв'язку
- •1.7.1. Датчики температури
- •1.7.2. Нормуючі підсилювачі-перетворювачі
- •1.7.3. Датчики-вимірники тиску і витрати
- •2. Основи мікропроцесорної техніки
- •2.1. Подання чисел в цифрових пристроях
- •Відповідність двійкових, десяткових і шістнадцяткових чисел
- •2.1.1. Основні дії над двійковими числами
- •2.2. Типова структура мікропроцесорної системи
- •2.3. Мікроконтролери
- •2.3.1. Види архітектури мпс
- •2.3.2. Структура мікроконтролерів типу ріс16f87x
- •2.4. Основні типи команд і їхнє застосування
- •2.4.1. Основні типи команд та особливості програмування мікроконтролерів
- •2.5. Організація та функціонування стекової пам’яті та переривань
- •2.6. Основні внутрішні периферійні пристрої мікроконтролера
- •1. Універсальні порти вводу-виводу.
- •2. Набір таймерів.
- •2.7. Організація і функціонування інтерфейсу
- •Скорочена система команд мп кр580вм80
- •Команди мікроконтролерів pic16f87х
- •Перелік посилань
- •1. Основи теорії автоматичного регулювання..........................3
- •1.1. Основні поняття і визначення....................................................................3
- •Навчальний посібник до вивчення курсу «автоматизація технологічних процесів і мікропроцесорна техніка»
1.7.2. Нормуючі підсилювачі-перетворювачі
Вихідний сигнал більшості власне датчиків як перетворювачів фізичної величини в електричну напругу або струм, як правило, невеликий і через фізичні властивості має певний нестандартний рівень. Крім того, багато датчиків мають нелінійну характеристику. Тому для приведення рівня сигналу датчика до стандартного значення, прийнятого в даній САР, а також для його лінеаризації у разі потреби, застосовують спеціальні нормуючі підсилювачі. У цифрових САР, крім того, необхідно провести оцифрування сигналу датчика, для чого до складу вузла нормування сигналу вводять аналого-цифровий перетворювач (АЦП) і вузол інтерфейсу, що забезпечує обмін даними з мікроконтролером, що управляє.
Нормуючий підсилювач може бути виконаний на основі сучасних прецизійних операційних підсилювачів, наприклад підсилювач сигналу термопари:
Рис. 1.25. Підсилювач сигналу термопари на основі ОП
Тут використана схема неінвертуючого підсилювача, коефіцієнт підсилення якої визначається виразом:
(1.7.4)
Недоліком подібних схем є відсутність компенсації температури холодних кінців. Тому в даний час широко застосовують спеціалізовані нормуючі підсилювачі, призначені для конкретного типа датчика. Наприклад, підсилювач AD597 фірми Analog Devices призначений для роботи з термопарою типу ТХА і забезпечує масштаб 10 мВ/°С з компенсацією температури холодного спаю. Ця мікросхема має наступну структуру:
Рис. 1.26. Структурна схема підсилювача-нормалізатора AD597 для термопари ТХА
До складу мікросхеми входить прецизійний підсилювач, який має коефіцієнт посилення 245,5, що забезпечує заданий масштаб, вбудований датчик температури навколишнього середовища і суматор сигналів. Таке рішення дозволяє побудувати стандартизований канал зворотного зв'язку на основі вказаної термопари без яких-небудь настройок. Подібні пристрої є і для інших типів датчиків.
1.7.3. Датчики-вимірники тиску і витрати
Сучасні датчики тиску є мембранним чутливим елементом, що діє на основі вимірника переміщення (рис. 1.27).
Під впливом тиску робочого тіла (води, повітря і т.п.) мембрана згинається, стискаючи пружину, і впливає на датчик переміщення. Вихідний сигнал цього датчика обробляється нормуючим підсилювачем і подається на вихід пристрою. У якості датчика переміщення може використовуватися диференціальний трансформатор з рухомим осердям, а в сучасних приладах – тензометричний перетворювач. Нормуючий підсилювач забезпечує стандартизований вихідний сигнал, який для аналогових датчиків може бути наступних рівнів: по напрузі: 0…5 В або 0…10 В, по струму: 4…20 мА.
Рис. 1.27. Структурна схема датчика тиску
Максимальне значення відповідає номінальному тиску, на який розрахований датчик.
Для вимірювання витрати рідини або газу використовують датчики, що працюють на різних фізичних ефектах:
А) Датчик витрати, який використовує звужуючий пристрій. Цей датчик побудований на основі диференціального мембранного механізму:
Рис. 1.28. Вимірник витрати на основі звужуючого пристрою
Датчик використовує ефект зміни швидкості і тиску потоку при проходженні звужуючого пристрою, що описується рівнянням Бернуллі:
, (1.7.5)
де Р1, Р2 – тиск до і після звужуючого пристрою, що має площі перетину S1 і S2;
V1, V2 – відповідні швидкості потоків,
ρ | – щільність робочого тіла.
Таким чином, вимірявши різницю тиску P = Р1 - Р2 і знаючи параметри звужуючого пристрою, можна визначити витрату по формулі:
, (1.7.6)
де k – коефіцієнт, що враховує параметри звужуючого пристрою.
У датчику, структурна схема якого показана на рис. 1.24, мембранний механізм з датчиком переміщення вимірює різницю тиску, а нормуючий підсилювач-перетворювач здійснює обчислення витрати по формулі (1.7.6).
Б) Датчик витрати на основі турбінного механізму. У такому приладі рухомий потік робочого тіла обертає турбіну, при цьому швидкість обертання пропорційна швидкості потоку, а значить і витраті робочого тіла. На осі турбіни встановлюється постійний магніт, а зовні – обмотка. При обертанні магніту в обмотці наводиться змінна ЕРС, частота якої пропорційна швидкості обертання магніту:
Рис. 1.29. Вимірник витрати на основі турбінного механізму
Нормуючий підсилювач-перетворювач виробляє сигнал відповідно до виразу:
, (1.7.7)
де k – коефіцієнт, що враховує параметри пристрою.
В) Ультразвуковий датчик витрати. Цей прилад використовує ефект Доплера – зміна частоти ультразвука в рухомому потоці рідини або газу. Такий датчик найбільш складний, але він дозволяє проводити вимірювання витрати на існуючих трубопроводах без яких-небудь додаткових робіт простою накладкою компонентів датчика поверх труби:
Рис. 1.30. Ультразвуковий вимірник витрати
Цей прилад найбільш ефективний при визначенні витрат в існуючих магістралях.
