1.1.5. Структура курсової роботи.

Курсова робота має наступні складові: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки і бібліографію, а також, за необхідності, додатки, які містять експериментальний матеріал.

На титульному аркуші мають бути зазначені:

1. назва міністерства, якому підпорядковано вищий навчальний заклад;

2. повна назва університету;

3. назва кафедри, на якій виконано роботу;

4. тема роботи;

5. прізвище, ім’я, по-батькові виконавця;

6. прізвище, ініціали, науковий ступінь і посада наукового керівника;

7. назва міста і рік виконання роботи (див. додаток Г).

У змісті перелічують заголовки всіх структурних частин курсової роботи у тій послідовності, в якій вони подаються у тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються.

Вступ до кваліфікаційної роботи з психології є дуже важливою її частиною тому що, розкриває наукові та організаційні засади роботи, які часто називають «методологічний апарат роботи». До методологічного апарату будь-якої роботи, і курсової роботи з психології, зокрема, відносять: актуальність теми роботи, її об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, теоретичне та практичне значення дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючим розв'язанням проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність проблеми курсової роботи.

Актуальність дослідження проблеми роботи з психології характеризується із наукової та практичної точок зору. Наукова актуальність – необхідністю розв'язку конкретної наукової проблеми у зв'язку з відсутністю певних знань, методики дослідження у відповідній області психології. Практична актуальність визначається необхідністю пошуку нових знань для розв'язання практичної проблеми або важливістю розробки методики, що має практичну спрямованість. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Сформулювати наукову проблему – це показати вміння відокремити головне від другорядного; виявити те, що вже відоме і що досі невідомо науці з предмета дослідження; визначити суперечності як у предметному змісті, так і в його практичній реалізації.

Розкриття актуальності курсової роботи з психології полягає у стислому аналізі (без посилань на джерела) наступних найзагальніших положень стосовно даної роботи:

1. яке значення для теорії психології має проблема даного дослідження;

2. яку практичну значущість може мати вирішення даної проблеми;

3. якими дослідниками вже вивчалися питання близькі до проблеми кваліфікаційної роботи з психології;

4. які теоретичні положення та практичні рекомендації вже сформульовано;

5. що в даній проблемі ще не досліджено у теоретичному плані та не розроблено в плані прикладному, практичному.

Особливе значення тут має останній пункт, тому що він розкриває ту проблему, яку автор роботи і намагатиметься вивчити в результаті своїх теоретичних та експериментальних досліджень.

Актуальність роботи безпосередньо визначає наступні компоненти методологічного апарату дослідження: його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи та методики дослідження, теоретичну новизну, практичну значущість.

Без перебільшення можна стверджувати: чим раніше та змістовніше студент визначить вся ці компоненті, тим ясніше він зрозуміє ЩО та ЯК він повинен робити, щоб успішно виконати та захистити курсову роботу з психології. Водночас, необхідно зауважити, що в процесі практичного виконання, ці компоненти методологічного апарату дослідження, набувають уточнення та конкретизації. До цього також треба бути готовими.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання об'єкту, предмету та мети дослідження.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямована увага дослідника. Наприклад: «Розвиток самооцінки у підлітковому віці», або «Особливості мислення молодших школярів». Об’єкт дослідження – це та площина, що досліджується.

Предмет дослідження – певна частина, окремі сторони, властивості або відношення об’єкта. Наприклад (відповідно до вищеназваних об’єктів): «Вплив на рівень самооцінки підлітків їх соціально-психологічних статусів у групі однолітків», або «Співвідношення конкретних та абстрактних елементів мислення молодших школярів на уроках природознавства». Об’єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.

1. Об'єкт дослідження – навчальна діяльність школяра, процес психічного розвитку у конкретному віковому періоді, то предметом дослідження можуть стати певні психологічні фактори, механізми, закономірності.

2. Об'єкт дослідження – психічні процеси, то предметом можуть стати структура, взаємозв'язки, механізми.

3. Об'єкт дослідження – психічні стани, то предметом будуть особливості їх прояву, причини та механізми виникнення, наслідки.

4. Об'єктом дослідження виявляються психічні властивості, то предметом можуть стати індивідуальні особливості, прояви, фактори та механізми розвитку, зв'язок з іншими властивостями.

Таким чином, поняття об'єкту і предмету психологічного дослідження характеризуються тільки у взаємному зв'язку, тому що вони співвідносяться як загальне і часткове.

Для з’ясування напрямку наукових пошуків дуже часто (але не обов’язково!) формулюють гіпотезу дослідження.

Гіпотеза дослідження являє собою вироблене на основі аналізу наукових джерел, власних спостережень та умовисновків припущення про можливі результати досліджень. Наприклад: «Ми вважаємо, що у сучасних умовах у структурі юнацької субкультури значне місце посідають демократичні цінності». Важливе зауваження! Якщо внаслідок проведених досліджень гіпотеза не підтвердиться повністю, не потрібно фальсифікувати результати, оскільки негативний результат – це теж результат. Отримані дослідницькі результати можуть нести іншу важливу інформацію. Наприклад, щодо вищеназваної гіпотези, може виявитися які саме цінності посідають провідне місце у юнацькій субкультурі.

Інколи при плануванні дослідження формулюється загальна гіпотеза як тимчасове припущення, необхідне для систематизації фактичного матеріалу, після аналізу якого гіпотеза уточнюється. Крім цього формулюються часткові гіпотези, які підлягають емпіричній перевірці і представляють собою можливі очікувані результати. Гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється (доводиться або спростовується) за допомогою певних методів наукової психології. Для цього поняття, які вона використовує, та відповідні судження вирогідного характеру повинні бути досить чіткими та конкретними. Необхідно визначити експериментальні і математико-статистичні критерії, при яких дослідник може однозначно стверджувати: підтвердилася гіпотеза чи ні. Доказ гіпотез ґрунтується на фактах, аргументах і процедурі логічних висновків

Актуальність, об’єкт, предмет та гіпотеза дослідження безпосередньо обумовлюють мету дослідження.

Пошук шляхів вирішення проблеми є метою курсової роботи. Мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі і конкретизується в її основних завданнях. Мета дослідження указує на те які результати бажано отримати в результаті проведеної роботи. Наприклад: «Визначити зв’язок локусу контролю вчителя з його ставленням до учнів», або «Описати основні властивості уваги невстигаючих учнів».

Мета роботи характеризує її очікуваний результат. Які ж результати наукової і практичної роботи можуть очікуватися в психології? От деякі з них, досить типові:

1. Вивчення психічного явища.

2. Опис психологічного феномена.

3. Вивчення структури психічного явища (або факторів, що впливають на нього).

4. Виявлення психологічних відмінностей у досліджуваних, які відносяться до різних груп.

5. Виявлення взаємозв'язку психічних явищ у випробуваних.

6. Вивчення динаміки вікового розвитку певних психічних процесів, властивостей, станів.

7. Вивчення змін психічного явища в певних умовах, наприклад, у результаті корекційної роботи.

8. Узагальнення, класифікація, типологізація певних даних.

9. Розробка і апробація (або адаптація) методики наукового дослідження.

10. Розробка або адаптація до нових умов психодіагностичної процедури.

11. Розробка або адаптація до нових умов методики консультування, корекційної або розвиваючої психологічної роботи.

Мета роботи звичайно формулюється як: «Вивчити...», «Виявити...», «Розглянути...», «Визначити...», «Дати характеристику...», «Довести...». У кожному разі робота повинна містити певну новизну (пошук нових знань, нових методів досліджень або психологічної практики або застосування існуючих знань, методів дослідження до нових умов) і творчий підхід до розв'язку проблеми. Наприклад: «Визначити зв’язок локусу контролю вчителя з його ставленням до учнів», або «Описати основні властивості уваги невстигаючих учнів».

Загальна мета має реалізацію через конкретні завдання, зміст і характер яких залежить від специфіки роботи.

Завдання дослідження – це конкретні дії які необхідно виконати під час дослідження. Завдання роботи конкретизують мету дослідження та підрозділяють її досягнення на певні етапи. Послідовно вирішуючи поставлені завдання, дослідник просувається до досягнення мети. Звичайно в кваліфікаційний роботі з психології рекомендується формулювати не більш 5 завдань (як правило у курсовій роботі – 3). Приклад завдань, щодо останньої мети, наведеної вище:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань властивостей уваги.

2. Проаналізувати наукову літературу з питань неуспішності учнів.

3. На основі опитування вчителів виявити основні типи невстигаючих учнів.

4. Провести експериментальне дослідження основних властивостей уваги у школярів з різним типом неуспішності.

5. Сформулювати основні рекомендації по корекції вад уваги невстигаючих учнів.

Планування дослідження потребує добору методів і методик його проведення, обробки отриманих емпіричних даних, прогнозування вибірки учасників дослідження, визначення місця та умов його проведення.

Методи та організація дослідження. Необхідно стисло описати методи та методики, які були використані під час виконання роботи. Якщо використовувались стандартні методики, то достатньо посилання на них. Якщо ж були використані власні методики (анкети, бесіди), потрібно дати їх повний опис у додатках.

В курсовій роботі подається перелік використаних методів дослідження щодо поставленої в роботі мети. Методи вказуються в роботі послідовно, перераховувати їх потрібно коротко та змістовно та виділяти, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Проведення наукового дослідження передбачає використання наступних методів: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження, спостереження, вивчення досвіду роботи, бесіди, анкетування, інтерв'ю, діагностичні методи, математичні методи обробки емпіричних даних, тощо.

Наукова новизна та практичне значення. Будь-яке наукове дослідження повинно містити певну новизну у вирішенні проблеми, що вивчається. Новизна дослідження може проявлятися:

1. у вивченні факторів, що раніше не вивчалися і які призводять до виникнення психічного явища;

2. у виявленні зв’язків між психічними явищами або поняттями, що раніше не вивчалися;

3. у вивченні зв’язків між психічними явищами на нових об’єктах;

4. в перевірці ефективності певної апробованої методики в нових умовах.

Практична значимість дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів під час безпосередньої практичної діяльності педагога або практичного психолога, і, загалом, отримані результати можуть бути використані під час вирішення практичних завдань певної сфери діяльності. Таким чином, практичне значення роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання.

В курсовій роботі потрібно продемонструвати новітню, здобуту під час дослідження інформацію і можливості її використання в педагогічній або іншій практиці. Наприклад: «Внаслідок проведеної роботи, ми отримали нові дані про мотиваційну основу міжособистих виборів сучасних підлітків, які навчаються у міських та сільських школах. Деякі з цих даних можуть бути використані під час виховної роботи по формуванню згуртованості учнівських класів».

Апробація роботи. Якщо результати дослідження були використані під час педагогічної практики, чи доповідалися на студентських наукових конференціях та семінарських заняттях, все це відображається під цим заголовком.

Зміст розділу «Вступ» може трохи відрізнятися залежно від того, чи є робота реферативною або містить опис емпіричного дослідження. Рекомендований загальний обсяг «Вступу» – не більш 3-5 сторінок. Кожний з перерахованих пунктів описується, починаючи з нового абзацу, але не нумерується і не оформляється у вигляді заголовка. Однак корисно ключові слова («актуальність роботи», «предмет дослідження», «об'єкт дослідження», «мета роботи», «завдання роботи», «методи дослідження» і т.п.) виділяти підкресленням, або жирним шрифтом, або курсивом, але не брати в лапки.

Зміст «Вступу» безпосередньо пов’язаний з «Висновками».

Основну частину поділяють на теоретичну і практичну. У теоретичній частині подається самостійно виконати критичний аналіз опрацьованої студентом наукової літератури та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обґрунтовується необхідність здійснення експериментального дослідження.

Під час огляду літератури студент повинен продемонструвати ґрунтовне знайомство з працями з вказаної теми, вміння аналізувати та систематизувати джерела, критично їх оцінювати, давати порівняльну характеристику різних підходів до рішення поставленої проблеми різними авторами, вміння виділяти суттєве. Важливо розкрити сутність питань, що розглядаються, виділити головні ідеї у відповідності з поставленими завданнями та власною логікою розуміння проблеми.

Теоретична частина роботи повинна містити основні поняття проблеми, що досліджується, та мають відношення до емпіричного дослідження. В роботі повинні бути представлені всі поняття, які мають відношення до висунутої проблеми та всі змінні, що використовуються при формулюванні гіпотези та мети дослідження; характеристики психологічних та соціальних характеристик категорій людей, що вивчаються. В роботі не досить формального визначення поняття, визначеного одним реченням. Для цього необхідно декілька абзаців. Визначення понять повинно бути конкретним, включати основні дослідницькі факти, раніше виявлені спеціалістами під час їх вивчення.

Практична частина містить опис виконання дослідницького завдання та аналіз його результатів. Під час опису результатів емпіричної роботи доцільно спочатку дати їх загальну оцінку, а далі перейти до більш детального опису отриманих даних. Краще перераховувати отримані дані впорядковано. Результати емпіричного дослідження повинні передусім бути представлені в числових значеннях дисциплін, що вимірювалися. В тексті роботи не потрібно наводити формули для підрахування типових статистичних критеріїв та описувати процедуру їх підрахування. Досить вказати використовані критерії та зазначити джерело, з якого вони запозичені. Якщо вибірка дослідження невелика, то надається детальний опис індивідуальних показників учасників (потрібно дотримуватися етичного принципу конфіденційності під час представлення результатів).

Викладання результатів емпіричного дослідження доцільно представляти наступним чином:

« – Розглянемо результати, які отримані зам допомогою методики….

Вони представлені в таблиці 3.

Як видно з таблиці 3, досліджувані….характеризуються….

Таким чином, можна зробити висновок, що…….».

Потрібно дотримуватися конфіденційності у викладанні отриманих результатів. Типовою формою в дослідженні є використання імені та ініціалів досліджуваного. Наприклад: «…досліджений Андрій К. продемонстрував…»

Написання курсової роботи не є відокремленим етапом. Воно відбувається паралельно з виконанням певних напрямків роботи: оволодіти теоретичними основами роботи – написати відповідний розділ; знайти чи створити необхідну методику – дати її докладний опис і т.д. Більш того, під час роботи над текстом курсової продовжується і робота над темою, наприклад, одержані результати можуть змусити дослідника повернутися до теоретичної частини, або до методичного апарату та внести необхідні уточнення. Врешті, у завершеному вигляді, курсова робота повинна містити у собі такі розділи: вступ, 2-3 розділи (якщо робота реферативна – усі теоретичні, якщо експериментальна то частина розділів теоретична, а частина – практична), висновки, список використаних джерел, додатки Конкретний зміст кожного розділу залежить від теми курсової роботи та визначається разом з науковим керівником.

У висновках стисло викладаються результати вирішення поставлених завдань дослідження. Для цього необхідно по-суті відповісти на наступні питання:

1. Навіщо вчителю, вихователю чи батькам необхідно знати ті особливості психіки дітей, які були виявлені у курсовій роботі.

2. У якій сфері навчання та виховання та яким чином слід використовувати добуті відомості.

У висновках дається короткий виклад результатів дослідження, а також можуть надаватися рекомендації з практичного використання результатів дослідження. Кожен з таких висновків – це чітка відповідь на поставлене в дослідженні завдання.

У висновках зазначаються основні наукові та практичні результати проведеного дослідження, пропозиції і рекомендації з їх коротким обґрунтуванням, визначаються можливості практичного використання результатів дослідження, а також зазначаються проблеми, що залишилися невирішеними і потребують подальшого дослідження.

Загальні висновки вміщують безпосередньо після викладення змісту роботи.

Рекомендований загальний обсяг висновків не більше 2 сторінок. Бажано, щоб у розділі «ВИСНОВКИ» було не більше ніж 5-7 загальних висновків, які дозволили б оцінити важливі досягнення роботи, яку здійснено студентом. Особливе значення мають висновки з емпіричної частини роботи.

Бібліографія містить список опрацьованих студентом вітчизняних та зарубіжних джерел з теми дослідження, на які зроблено посилання в тексті роботи. Перелік джерел бібліографії, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять наприкінці роботи. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Курсова робота може містити додатки з матеріалами проведення анкетування, тестами та результатами їх виконання тощо. У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для розкриття повноти роботи (розрахунки, форми документів, таблиці, допоміжні цифрові дані, схеми, діаграми та інший ілюстративний матеріал).

Обсяг курсової роботи становить приблизно 20-25 сторінок друкованого тексту.