Тема 6. Кредитування учасників #міжнародних розрахунків#

2010 рік

Зміст

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.3. Кредитування експорту

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Кредитування зовнішньої торгівлі — важливий елемент економічного розвитку країни, оскільки кредит, поряд з якістю товару та його ціною, — важливий засіб конкурентної боротьби на світовому ринку. Кредит полегшує можливість збуту товару для експортера та придбання для імпортера.

Кредиторами зовнішньоторговельних угод можуть бути банки, держава, експортери, імпортери, кредитно-фінансові організації (рис. 6.1).

Однак здебільшого кредитування зовнішньої торгівлі здійснюється банками. Це може бути пряме або опосередковане кредитування.

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Банківські кредити. Банківські кредити надаються банками чи іншими кредитними установами. Для мінімізації ризиків та мобілізації коштів банки надають кредити на основі створення консорціумів.

Банківський зовнішньоторговельний кредит поділяють на два види: фінансовий та експортний.

Рис. 6.1. Класифікація кредитів за кредиторами

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Фінансовий кредит забезпечує можливість здійснювати торгівлю на будь-якому ринку, і це дає широкі можливості для вибору торговельних партнерів. Цей вид кредиту не завжди може бути пов’язаний з поставками товару. Центральні банки часто його використовують для валютних інтервенцій та погашення зовнішньої заборгованості.

Сутність експортного кредиту полягає у тому, що він може використовуватися лише для закупівлі товару в країні кредитора. Такий кредит надається банком експортера банку імпортера чи безпосередньо імпортеру. Тому надання експортного кредиту одночасно сприяє розширенню експорту товарів у країну

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Фірмові кредити. Фірмовим кредитом називається кредит, який надається підприємством (фірмою) однієї країни підприємству (фірмі) іншої країни.

Рис. 6.2. Види фірмових кредитів

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Брокерські кредити — проміжна форма між фірмовими кредитами та банківськими. Брокери позичають кошти у банків, виступаючи при цьому у ролі посередників. У деяких випадках брокери надають гарантії за кредитами експортерам та імпортерам.

Урядові кредити надаються урядом однієї країни уряду іншої країни за рахунок державного бюджету. Вони переважно мають довгостроковий характер (10—15 років). Такі кредити, як правило, надаються у двосторонньому порядку.

Кредити міжнародних організацій (МВФ, МБРР) сприяють збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та подоланню валютних труднощів країн-учасниць, пов’язаних з дефіцитом їх платіжного балансу. МВФ та МБРР надають не лише стабілізаційні кредити, а й структурні (на здійснення програм, спрямованих на структурні реформи в економіці країни).

Змішані кредити — це спільне кредитування великих проектів кількома кредитними установами — як міжнародними, так і національними.

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

У зовнішньоторговельному контракті умови розрахунків повинні передбачати, на якій стадії руху товарів буде здійснюватися його оплата і в який спосіб. Можливе проведення платежу одноразово чи частинами, з негайною оплатою або у кредит.

За терміном користування кредити поділяються на:

- короткострокові — від трьох місяців до одного року;

- середньострокові — від одного до п’яти років - довгострокові — понад п’ять років .

Ще однією класифікаційною ознакою кредитів може бути стадія виробництва (обороту) товару, котрий кредитуватиметься.

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

Рис. 6.3. Способи кредитування міжнародної торгівлі

#6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу#

До платіжних умов, які є визначальними при кредитуванні імпорту, відносять:

• авансовий платіж;

• платіж на основі акредитива (з оплатою при пред’явленні);

• інкасо (документи проти платежу);

• платіж після отримання товару (при посередництві з відстрочкою платежу).

Кредитування експорту є необхідним, якщо використані такі умови платежу:

• платіж на основі акредитива (акредитив з відстрочкою);

• інкасо (документи проти акцепту);

• відстрочка платежу.

#6.2. Кредитування імпорту

6.2.1. Кредитування на основі векселя

У сфері міжнародної торгівлі досить поширеним інструментом розрахунків та кредитування є вексель. Його використання забезпечує оформлення кредитних відносин між учасниками зовнішньоторговельних угод (експортером та імпортером) та банками.

Зважаючи на очевидні суперечності законодавства та неврегульованість окремих питань цієї проблеми, розрахунки з використанням векселів перебувають у площині теорії, а не практики. Іншою причиною невикористання векселів у міжнародних розрахунках є низька ліквідність векселів більшості підприємств та відсутність розвинутого ринку цінних паперів, зокрема векселів.

#6.2. Кредитування імпорту

Обмеженість щодо надання експортером та імпортером комерційного кредиту, пов’язану передусім з недостатнім рівнем довіри один до одного, стала причиною появи акцептних кредитів. Сутність даної операції полягає в тому, що експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера. Формально цей кредит надає експортер, але різниця між звичайним комерційним кредитом і акцептним полягає в тому, що акцептантом є банк, і це суттєво змінює взаємовідносини між сторонами (рис. 6.4).

#6.2. Кредитування імпорту

Рис. 6.4. Порядок здійснення акцептної операції

#6.2. Кредитування імпорту

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

Документарні акредитиви в міжнародній торгівлі використовуються не лише як ефективна та безпечна форма розрахунків, що здатна захистити інтереси учасників угоди, а й як інструмент короткострокового кредитування для експортера та імпортера.

Використання документарного акредитива при розрахунках з наданням середньострокового та довгострокового комерційного кредиту незначне. У таких випадках акредитив, як правило, використовується у поєднанні з іншими формами міжнародних розрахунків. При цьому він покриває лише ту частку вартості товару, яка буде оплачуватися проти пред’явлення в банк комерційних документів.

#6.2. Кредитування імпорту

Акцептний акредитив використовується для кредитування імпортера, але у разі наступного врахування векселя він стає засобом отримання експортером негайного платежу. Акцептний акредитив передбачає, що експортер у пакет документів, передбачених в акредитиві, включає строкову тратту виставлену на акцептуючий банк. Акцептуючи тратту, банк дає зобов’язання оплатити номінальну вартість векселя при настанні строку погашення. Акцептована тратта може бути врахована чи придбана акцептуючим банком або повернена пред’явнику. Враховуючи тратту, банк забезпечує бенефіціара коштами на строк акцепту, стягуючи при цьому комісію за врахування.

Рис. 6.5. Акредитиви, які є засобом кредитування імпортера

#6.2. Кредитування імпорту

Акредитив з відстрочкою за своїм економічним змістом подібний до акцептного акредитива. Імпортер отримує документи раніше, ніж він здійснить платіж продавцеві. Для забезпечення інтересів експортера уповноважений банк дає йому проти виставлених документів письмову згоду здійснити платіж у визначений термін. Кредитування акредитива з відстрочкою платежу банки здійснюють лише для VIP-клієнтів.

Компенсаційний акредитив. Механізм здійснення компенсаційного акредитива полягає в тому, що клієнт (який є посередником чи генеральним підрядником) хоче перевести виробнику товару або субпостачальнику свою вимогу за відкритим на його користь оригіналом акредитива. У такому разі банк, що підтвердив цей оригінал, відкриває компенсаційний акредитив на користь виробника на основі оригіналу акредитива.

.

#6.2. Кредитування імпорту

Відкриття акредитива передбачає для банку, який його відкрив, надання абстрактного боргового зобов’язання. За умови, що банк не вимагає від імпортера негайної виплати суми акредитива, він кредитує відкриття акредитива імпортерові. При цьому кошти банку зазвичай не залучаються. І при надходженні документів, указаних в акредитиві, вони оплачуються здебільшого через поточний рахунок імпортера.

До прийняття документів від експортера банк, що відкрив акредитив, бере на себе кредитний ризик. При цьому він повинен бути впевнений у тому, що зможе отримати виконані за акредитивом платежі за рахунок імпортера. Такий кредит звичайно надається під забезпечення товарів, які будуть імпортуватися на умовах акредитивної форми платежу. Ця схема отримання кредиту використовується тоді, коли імпортер є посередником (рис. 6.6).

#6.2. Кредитування імпорту

Рис. 6.6. Процес отримання позики під продукцію

#6.2. Кредитування імпорту

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів.

Воно може здійснюватися як приватними банками, так і державними. Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали створення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій.

В одних країнах сильні історичні традиції у цій сфері, в інших — функціонування таких банків підпорядковане тенденціям економічного розвитку.

#6.2. Кредитування імпорту

У 1991 р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР теж було створено експортно-імпортний банк — Укрексімбанк. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.

У 1998 р. Укрексімбанк розпочав реалізацію нової цільової програми комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств, під яку залучені кошти німецької Кредитної установи для відбудови. Спільно зі Світовим банком успішно втілюється в життя Проект розвитку експорту. Крім цього, Укрексімбанк обслуговує іноземні кредитні лінії.

#6.2. Кредитування імпорту

Свою кредитну діяльність Укрексімбанк спрямовує на:

• забезпечення потреб економіки України в іноземних кредитних ресурсах для фінансування проектів у пріоритетних галузях народного господарства України через залучення та надання резидентам іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України

• сприяння розвитку малого та середнього приватного підприємництва в Україні через упровадження довгострокової кредитної Програми німецької Кредитної установи для відбудови;

• залучення та надання іноземних кредитів у межах власної комерційної діяльності для фінансування ефективних кредитних проектів;

• забезпечення фінансування потреб вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за рахунок власних ресурсів.

#6.2. Кредитування імпорту

Останнім часом великі українські комерційні банки також розширили свою діяльність у сфері валютного кредитування. Кредити в іноземній валюті можуть видаватися позичальникам під гарантію, яка передбачає право банку на списання коштів з валютного рахунку гаранта у разі непогашення кредиту у встановлені терміни. Як забезпечення кредитів, виданих в іноземній валюті, також можуть прийматися у позичальника або його гаранта акредитиви та платіжні гарантії, виставлені на їх користь іноземними банками (здебільшого банками-кореспондентами банку, що є кредитором).

При кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій найчастіше як заставу використовують шляхові документи, зокрема заставою короткострокових позик є документи, що засвідчують відвантаження товарів (коносаменти, накладні). Цей спосіб забезпечення кредиту оформляється через індосування названих документів їх власниками на користь банку-кредитора. Умовою видачі кредиту під забезпечення шляховими документами є страхування вантажу.

#6.2. Кредитування імпорту

При кредитуванні в іноземній валюті, окрім кредитного ризику, для банку може виникнути загроза і валютного ризику у таких випадках:

• при зниженні курсу валюти, у якій видано кредит, відносно національної валюти;

• при конвертації отриманих надходжень у валюту кредиту;

• при використанні забезпечення, вираженого у національній валюті чи в третій валюті.

Для забезпечення своєчасного повернення кредиту банк повинен систематично контролювати хід виконання кредитної угоди. У разі невиконання позичальником умов кредитного договору банк має право припинити подальше використання кредиту та достроково стягнути суму заборгованості.

#6.3. Кредитування експорту

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих їм чи акцептованих банком векселів, кредитування на основі документарного акредитива, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів.

Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали створення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій. В одних країнах сильні історичні традиції у цій сфері, в інших — функціонування таких банків підпорядковане тенденціям економічного розвитку.

#6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

Завданням кредитування експорту є надання у розпорядження експортера грошових коштів для покриття його витрат від початку виробництва товару і до отримання плати за нього. Експортне кредитування можна розглядати як:

 попереднє кредитування експорту (на період від початку виробництва до відвантаження товару);

 поточне кредитування експорту (на період, що охоплює час транспортування й отримання платежу).

#6.3. Кредитування експорту

Найчастіше формою експортних короткострокових кредитних операцій є аванси під інкасо, акредитив з авансом, також використовуються врахування та акцепт векселів. Для надійних клієнтів банки можуть надавати овердрафт для забезпечення можливості здійснення торговельних операцій (рис. 6.7).

#6.3. Кредитування експорту

Акредитив з авансом використовують, якщо необхідно кредитувати експортера перед відвантаженням товару. В умовах акредитива має бути чітко вказано, яка частка його загальної суми становить аванс. Як правило, сума авансу не перевищує 85% загальної суми акредитива. При використанні акредитива з авансом аванс експортеру видається під його письмове зобов’язання подати у визначений строк необхідні документи. Виплата відбувається банком експортера, але під гарантію банку, який відкрив акредитив. Якщо експортер не подасть у визначений строк документи і не погасить авансу, то банк, що його видав, дебетує рахунок банку-емітента на суму авансу та відсотків.

#6.3. Кредитування експорту

Величина авансу під інкасо залежить від оцінки фінансової надійності клієнта, якості застави (позичальник передає у заставу право власності на товари, що експортуються, банку-кредитору та вимогу на отримання оплати за документарним інкасо до зарубіжного банку) і від економічної та політичної ситуації у країні покупця. Зазвичай сума авансу становить від 75% до 90% від загальної суми інкасо.

При поставках товарів на умовах інкасо можливе надання авансу під окремі інкасові партії — індивідуальний аванс чи повне авансування усіх операцій клієнта, переданих на інкасо. Коли способом інкасо є «документи проти платежу», банківське забезпечення набуває форми контролю над товарами. Якщо методом інкасо є «документи проти акцепту», то банк має лише акцептований вексель (товари отримує імпортер). Тому дуже важливо бути впевненим у бажанні та можливості імпортера виконати свої зобов’язання за акцептованими векселями й оплатити їх у визначений строк.

#6.3. Кредитування експорту

Якщо експортер постійно виписує векселі та чеки, які підлягають оплаті за кордоном, банк може запропонувати відкрити для нього облікову кредитну лінію на строк до одного року. Відповідно до цієї умови банк буде зобов’язаний ураховувати всі векселі, виписані клієнтом на іноземних покупців. Таким чином, клієнт негайно отримує платіж (кредит), проте банк залишає за собою право регресу у разі неплатежу чи неакцепту імпортером.

Одним із методів короткострокового кредитування експортера є акцептні кредитні лінії. Акцептну кредитну лінію можна розглядати як угоду, відповідно до якої банк дає згоду акцептувати векселі, що виписані на нього експортером під забезпечення торговельними векселями на товари, що експортуються. Завдяки авторитету акцептуючого банку векселі зразу ж можна врахувати за низькою ставкою.

Вартість акцептованих векселів не перевищує (або дорівнює) вартості торговельних векселів. У разі відмови імпортера від платежу чи акцепту за торговельним векселем банк має право регресу до експортера.

#6.3. Кредитування експорту

Використання акцептних кредитів у міжнародній практиці є досить поширене. У деяких випадках акцептні джерела є значними і надаються не одним банком, а банківськими синдикатами. Серед причин широкого використання акцептних кредитів можна виділити такі:

 акцептний кредит можна розглядати як середньостроковий овердрафт;

 вартість акцептного кредиту може бути нижчою, ніж процентна ставка за овердрафтом чи банківським кредитом, оскільки облікова ставка акцептованих банком векселів на ринку зазвичай нижча.

Якщо експортер регулярно та на великі суми отримує векселі або чеки від іноземних партнерів, доцільніше використовувати факторинг та форфейтинг, ніж постійно звертатися у банк із проханням про врахування чи акцепт векселів.

#6.3. Кредитування експорту

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

При кредитуванні зовнішньої торгівлі експортний факторинг як одна з альтернативних форм кредитування останнім часом набув вагомого значення. Він використовується переважно середніми торговельними підприємствами та виробниками, які серед своїх клієнтів мають постійних покупців. Експортний факторинг як інструмент кредитування непридатний для експортних операцій з тривалою відстрочкою платежу.

Факторинг як метод кредитування експорту розглядають як продаж права щодо вимоги торговельних боргів. Експортний факторинг вигідно використовувати за умови, що експортер має проблеми з грошовими потоками та здійснює торгівлю на умовах відкритого рахунку.

#6.3. Кредитування експорту

Рис. 6.8. Переваги використання факторингу експортерами

#6.3. Кредитування експорту

Результатом використання факторингу є можливість розширення обсягу торговельних угод, використання додаткового джерела фінансування та економія управлінських видатків. Особливо вигідним для експортера є використання факторингу при торгівлі за відкритим рахунком.

Поряд з позитивними моментами використання факторингу його розвитку можуть перешкоджати деякі негативні моменти, а саме:

 експортери можуть надавати перевагу традиційним методам фінансування;

 може існувати думка, що використання факторингу є свідченням нестабільного фінансового стану;

 в експортерів виникає побоювання, що втручання факторингової фірми чи банку може погіршити взаємовідносини між партнерами.

#6.3. Кредитування експорту

Форфейтинг — кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов’язань. Якщо факторинг використовується для кредитування короткострокової заборгованості усередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання усіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньострокових.

Спільні риси між факторингом та форфейтингом полягають у тому, що ці методи використовуються для скорочення заборгованості у балансі в результаті продажу вимог. Позитивні риси форфейтингу відображені на рис. 6.9.

#6.3. Кредитування експорту

Серед причин, через які банки неохоче виступають у ролі форфейтера, можна виділити такі:

• існування у країні імпортера обмежень на здійснення платежів за кордон;

• незадоволеність кредитоспроможністю покупця;

• незадовільний стан банку, що буде здійснювати аваль.

Рис. 6.9. Переваги використання форфейтингу експортерами

#6.3. Кредитування експорту

Серед недоліків форфейтингу заведено виділяти два: висока вартість операції та складність знайти форфейтера.

Вартість форфейтингу складається з:

 прибутку форфейтера;

 вартості наданих грошових коштів;

 покриття від комерційного ризику;

 покриття від політичного ризику;

 покриття від валютного ризику;

 покриття процентного ризику.

#6.3. Кредитування експорту

6.3.3. Експортний лізинг

Експортний лізинг відносять до альтернативних форм кредитування міжнародної торгівлі.

Лізинг — це кредит, що надається під основні засоби.

Число учасників лізингової угоди залежно від економічних умов може бути різним. Здебільшого у лізинговій операції беруть участь три сторони: продавець товару (експортер), лізингоотримувач (імпортер) та лізингодавець. Лізингодавцем може бути банк або лізингова компанія (часто лізингова компанія є дочірньою компанією банку). При укладенні угод на великі суми кількість учасників може досягати семи осіб, до числа яких увіходять брокерські та трастові фірми.

#6.3. Кредитування експорту

Лізинг дає змогу експортерові негайно і в повному обсязі отримати платіж, оскільки обладнання продається лізингодавцеві і експортер звільняється від усіх фінансових проблем, пов’язаних з цим товаром, за винятком зобов’язань за гарантійними строками. Позитивні моменти використання лізингу для експортера показані на рис. 6.10.

Лізинг, як інструмент кредитування у сфері зовнішньоекономічних відносин, є особливо вигідним тоді, коли через механізм лізингу можна отримати податкові чи митні пільги. Правовий та митні аспекти міжнародного лізингу є досить складними у зв’язку з неоднаковою інтерпретацією його у законодавстві різних країн (проте можна спостерігати тенденцію щодо уніфікації правил здійснення лізингових операцій). Слід враховувати також валютні ризики та ризики країни, які виникають при цій операції.

#6.3. Кредитування експорту

Рис. 6.10. Переваги використання лізингу для експортера