Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РФП_экзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
576 Кб
Скачать
☆
  1. Види пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного фонду.

Пенсійні виплати учасникам фонду здійснюються при досягненні ними пенсійного віку, визнання учасника фонду інвалідом, виїзду учасника фонду на постійне проживання за кордон або у випадку його смерті. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, нагромаджених на рахунку, тривалості здійснення виплат та формули розрахунку величини пенсії. Методика обчислення сум пенсійних виплат, що здійснюються недержавними пенсійними фондами, затверджена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними видами пенсійних виплат є:

одноразова пенсійна виплата;

пенсія на визначений строк;

довічна пенсія.

Одноразова пенсійна виплата здійснюється у випадку критичного стану здоров’я чи настання інвалідності учасника фонду або виїзду його на постійне місце проживання за кордон, виходячи із суми коштів, нагромаджених на індивідуальному пенсійному рахунку.

Пенсія на визначений строк виплачується учаснику пенсійного фонду протягом установленого терміну, але не менш ніж на протязі 10 років після досягнення ним пенсійного віку.

Довічна пенсія виплачується за договорами страхування довічної пенсії. Учасники недержавних пенсійних фондів за рахунок нагромад­жених на особових рахунках пенсійних коштів можуть одержувати довічні пенсії. Механізм страхування довічної пенсії передбачає здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів, що нагромаджені на пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді або на пенсійному депозитному рахунку в банківській установі

  1. Класифікація кредитів в контексті резервування, як методу управління ризиками фінансових установ.

Поряд з обов’язковими резервами, що розміщуються в НБУ, банківські установи здійснюють формування резервів на покриття можливих втрат за ризиковими активами. З цією метою активи банківських у станов поділяються на групи залежно від ступеня ризику, що є притаманним для них. Для кожної із груп активів встановлюється коефіцієнт ризику від 0 до 1. Як правило, поділ здійснюють на п’ять груп активів з коефі­цієнтами ризику 0; 0,05; 0,2; 0,5 та 1. Нульовий коефіцієнт є характерним для без ризикових активів, 1 - для активів з максимальним ступенем ризику.

На основі класифікації позичальників та стану погашення ними заборгованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

Субстандартні кредити являють операції, за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами с ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сум.' та в строки, що передбачені кредитним договорам.

Сумнівні кредити це кредитні операції, за якими виконання зобов ’язань з боку позичальника банку в повній сумі під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Безнадійні кредити - операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

За кожною із зазначених груп кредитів банківськими установами здійснюється формування резервів, виходячи із сум фактичної заборгова­ності та встановлених рівнів резервування. При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість застави, що надана ним в забезпечення кредиту, а також на вартість гарантій та порук.

Сформовані резерви за кредитами підлягають постійному перегляду, виходячи з фактичного розміру заборгованості та проведених позичальниками розрахунків за кредитними операціями.

Особливе значення формування та нарощування резервів має для страхових організацій. Для цих фінансових установ страхові резерви є джерелом виплат страхових сум і страхового відшкодування. Накопи­чення страхових резервів здійснюється страховиками за рахунок страхових премій, що сплачуються страхувальниками відповідно до укладених договорів страхування. Оскільки момент внесення страхових платежів і момент страхового відшкодування не збігаються в часі, страховики нагромаджують значні суми грошових коштів. Для забезпечення надійного збереження цих коштів, захисту їх від інфляційного знецінення та примноження страхові резерви розміщуються у дозволених активах з врахуванням вимог, що визначені законодавством. Особливо ретельного та обережного розміщення потребують резерви зі страхування життя, захист та примноження яких слід забезпечувати протягом тривалого періоду часу.