- •Ринок фінансових послуг Питання до іспиту
- •Поняття «операція» і «послуга». Особливості послуг.
- •Поняття «фінансова послуга» і «фінансова операція». Допоміжні і супутні послуги.
- •Поняття «прийнятність» і «некоректний продаж». Законодавчі права споживачів фінансових послуг в Україні.
- •Поняття «ринок фінансових послуг». Функції ринку фінансових послуг.
- •Поняття «фінансові активи». Види фінансових активів.
- •Структура ринку фінансових послуг. Поняття «фінансова інклюзивність».
- •Система фінансового моніторингу в Україні: рівні, обов’язки фінансових установ, критерії для фінансових операцій.
- •Поняття «фінансова установа», «кредитна установа». Основні передумови початку діяльності фінансової установи.
- •Поняття «фінансові інструменти». Види фінансових інструментів.
- •Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг за формою і функціями. Поняття «саморегулівна організація».
- •Поняття «інституційна одиниця». Класифікація інституційних секторів економіки за снр.
- •Держава як суб’єкт ринку фінансових послуг.
- •Поняття, функції і класифікація фінансових посередників.
- •Характеристика прямих учасників ринку фінансових послуг за сегментами.
- •Фінансове посередництво в контексті класифікації видів економічної діяльності (квед).
- •Світові тенденції розвитку фінансового посередництва.
- •Поняття «інституційна структура ринку фінансових послуг», «банк». Види спеціалізованих банків.
- •Об’єднання банків в Україні.
- •Поняття і види лізингу.
- •Поняття і міжнародні ознаки факторингу.
- •Характеристика кас взаємної допомоги.
- •Поняття кредитної спілки і види її діяльності.
- •Поняття «ломбард». Основні і супутні послуги ломбардів.
- •Поняття «страхування». Об’єкти, суб’єкти і посередники у страхуванні.
- •Поняття «інститут спільного інвестування (ісі)». Види ісі в Україні.
- •Благодійництво і діяльність благодійних організацій в контексті ринку фінансових послуг.
- •Поняття «недержавний пенсійний фонд (нпф)». Види нпф і професійні суб’єкти в їх діяльності.
- •Поняття «фінансова компанія (фк)». Види фінансових операцій, здійснюваних фк.
- •Поняття «сегментарна структура ринку фінансових послуг».
- •Структуризація ринку фінансових послуг.
- •Характеристика видів маркетингових стратегій на ринку фінансових послуг.
- •Змінні, що використовуються при сегментації ринку фінансових послуг.
- •Фактори, що впливають на вибір маркетингової стратегії в контексті сегментації ринку фінансових послуг.
- •Характеристика грошового ринку, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика ринку капіталу, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика валютного ринку, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика ринку цінних паперів, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика страхового ринку, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика ринку дорогоцінних металів і каміння, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Характеристика ринку нерухомості, як сегмента ринку фінансових послуг.
- •Поняття «банківське регулювання», «банківський нагляд». Форми державного регулювання діяльності банків в Україні.
- •Адміністративне регулювання:
- •Індикативне регулювання:
- •Заходи впливу Національного банку України при порушеннях з боку банків вимог щодо здійснення банківської діяльності.
- •Основні, поточні і розширені банківські послуги. Заборони у банківській діяльності.
- •Поняття і види банківського кредиту.
- •Характеристика основних послуг кредитних спілок. Нормативи фінансової діяльності.
- •Фінансові та супутні послуги ломбардів. Структура ломбардної операції.
- •50.Поняття «валютна позиція». Види валютних позицій.
- •51.Поняття і структура валютного ринку
- •52. Валютний курс. Основні причини зміни розміру валютної маржі (спреду).
- •53.Строкові конверсійні валютні операції і їх види.
- •54.Послуги щодо відкриття та ведення валютних рахунків
- •55.Банківські перекази і міжнародне інкасо як види міжнародних розрахунків.
- •56.Міжнародні розрахунки з використанням акредитиву.
- •57. Фінансові послуги на ринку forex. Поняття «маржинальна торгівля».
- •58.Характеристика фундаментального і технічного аналізу валютного ринку
- •59.Нормативи і параметри кредитної політики, що регламентують видачу кредитів банками
- •60.Механізм реалізації лізингової угоди.
- •61.Механізм реалізації і види факторингових операцій.
- •62. Активні і пасивні довірчі операції. Форми виплати комісійної винагороди по ним.
- •63. Поняття і види споживчого кредиту, документи для його отримання.
- •64.Процедура надання позики ломбардом.
- •65.Структура фондового ринку.
- •66.Поняття «інвестиційний фонд». Загальні функції та послуги інвестиційних фондів та компаній
- •67.Структура Національної депозитарної системи України.
- •68. Операції депозитарних установ.
- •69. Поняття «зберігач», «реєстратор» та їх послуги на фондовому ринку.
- •70. Фінансові послуги торговців цінними паперами.
- •71. Поняття і функції фондової біржі.
- •72. Види угод на біржі і замовлень від клієнтів посередникам
- •73.Поняття і види ризиків.
- •74. Внутрішні і зовнішні механізми мінімізації ризиків фінансовими установами.
- •75. Характеристика видів і форм страхування.
- •76. Форми страхування кредитів.
- •77. Поняття банківської гарантії, види і учасники в її реалізації.
- •78 Механізм надання прямої гарантії.
- •79 Механізм надання непрямої гарантії.
- •Порука як фінансова послуга, її особливості.
- •Фінансові послуги з адміністрування недержавного пенсійного фонду.
- •Фінансові послуги з управління активами недержавного пенсійного фонду.
- •Види пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного фонду.
- •Класифікація кредитів в контексті резервування, як методу управління ризиками фінансових установ.
- •Поняття «державне регулювання ринку фінансових послуг (дррфп)». Цілі дррфп.
- •Основні функції та повноваження Національного банку України щодо регулювання ринку банківських послуг.
- •Діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності оферентів фінансових послуг.
- •Основні повноваження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо регулювання діяльності небанківського фінансового сектора.
- •Заходи впливу уповноважених державних органів за правопорушення на ринку фінансових послуг.
Види пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного фонду.
Пенсійні виплати учасникам фонду здійснюються при досягненні ними пенсійного віку, визнання учасника фонду інвалідом, виїзду учасника фонду на постійне проживання за кордон або у випадку його смерті. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, нагромаджених на рахунку, тривалості здійснення виплат та формули розрахунку величини пенсії. Методика обчислення сум пенсійних виплат, що здійснюються недержавними пенсійними фондами, затверджена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Основними видами пенсійних виплат є:
одноразова пенсійна виплата;
пенсія на визначений строк;
довічна пенсія.
Одноразова пенсійна виплата здійснюється у випадку критичного стану здоров’я чи настання інвалідності учасника фонду або виїзду його на постійне місце проживання за кордон, виходячи із суми коштів, нагромаджених на індивідуальному пенсійному рахунку.
Пенсія на визначений строк виплачується учаснику пенсійного фонду протягом установленого терміну, але не менш ніж на протязі 10 років після досягнення ним пенсійного віку.
Довічна пенсія виплачується за договорами страхування довічної пенсії. Учасники недержавних пенсійних фондів за рахунок нагромаджених на особових рахунках пенсійних коштів можуть одержувати довічні пенсії. Механізм страхування довічної пенсії передбачає здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів, що нагромаджені на пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді або на пенсійному депозитному рахунку в банківській установі
Класифікація кредитів в контексті резервування, як методу управління ризиками фінансових установ.
Поряд з обов’язковими резервами, що розміщуються в НБУ, банківські установи здійснюють формування резервів на покриття можливих втрат за ризиковими активами. З цією метою активи банківських у станов поділяються на групи залежно від ступеня ризику, що є притаманним для них. Для кожної із груп активів встановлюється коефіцієнт ризику від 0 до 1. Як правило, поділ здійснюють на п’ять груп активів з коефіцієнтами ризику 0; 0,05; 0,2; 0,5 та 1. Нульовий коефіцієнт є характерним для без ризикових активів, 1 - для активів з максимальним ступенем ризику.
На основі класифікації позичальників та стану погашення ними заборгованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.
Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.
Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.
Субстандартні кредити являють операції, за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами с ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сум.' та в строки, що передбачені кредитним договорам.
Сумнівні кредити це кредитні операції, за якими виконання зобов ’язань з боку позичальника банку в повній сумі під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.
Безнадійні кредити - операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.
За кожною із зазначених груп кредитів банківськими установами здійснюється формування резервів, виходячи із сум фактичної заборгованості та встановлених рівнів резервування. При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість застави, що надана ним в забезпечення кредиту, а також на вартість гарантій та порук.
Сформовані резерви за кредитами підлягають постійному перегляду, виходячи з фактичного розміру заборгованості та проведених позичальниками розрахунків за кредитними операціями.
Особливе значення формування та нарощування резервів має для страхових організацій. Для цих фінансових установ страхові резерви є джерелом виплат страхових сум і страхового відшкодування. Накопичення страхових резервів здійснюється страховиками за рахунок страхових премій, що сплачуються страхувальниками відповідно до укладених договорів страхування. Оскільки момент внесення страхових платежів і момент страхового відшкодування не збігаються в часі, страховики нагромаджують значні суми грошових коштів. Для забезпечення надійного збереження цих коштів, захисту їх від інфляційного знецінення та примноження страхові резерви розміщуються у дозволених активах з врахуванням вимог, що визначені законодавством. Особливо ретельного та обережного розміщення потребують резерви зі страхування життя, захист та примноження яких слід забезпечувати протягом тривалого періоду часу.
