- •3.1 Прогнозування трудових ресурсів.
- •3.2 Резерви росту продуктивності праці
- •3 Теоретичні питання.
- •3.1 Реалізація трудового потенціалу України.
- •3.2 Державна служба зайнятості: функції, обов'язки, напрямки витрат.
- •3 Теоретичні питання.
- •3.2 Баланс трудових ресурсів
- •3 Теоретичні питання.
- •3.2 Попит і пропозиція на ринку праці
- •3 Теоретичні питання.
- •3.1 Показники чисельності трудових ресурсів.
- •3.2 Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •3 Теоретичні питання.
- •3.1 Сутність та зміст ринку праці.
- •3.2 Міграція населення: поняття, види, показники. Сутність міграційної політики держави.
3.2 Баланс трудових ресурсів
Важливим інструментом управління трудовими ресурсами є система балансів трудових ресурсів, які можуть укладатися па рівні держави, регіону чи адміністративної області. У практиці господарювання їх використовують з метою збалансування трудових ресурсів на макро- та мікрорівні.
До системи балансів трудових ресурсів належать:
— зведений баланс трудових ресурсів;
— баланс додаткової потреби в трудових ресурсах;
— баланс робочого часу;
— баланс кадрів.
В основу системи балансів покладено зведений баланс трудових ресурсів.
Баланс трудових ресурсів — баланс наявності й використання трудових ресурсів, складений з урахуванням їх поповнення і вибуття, сфери зайнятості, продуктивності праці.
За структурою баланс трудових ресурсів складається з двох частин: ресурсної (чисельність та склад трудових ресурсів) і витратної (розподіл трудових ресурсів). Обидві частини балансу мають кореспондуватися.
Баланси укладають за звітний період і на плановий.
Звітний баланс показує фактичне співвідношення ресурсів на певну календарну дату та їх розподіл. У планових балансах відображають основні джерела й форми забезпечення господарства кадрами, порушення пропорцій затрат праці між сферами й галузями економіки на основі аналізу використання трудових ресурсів із урахуванням завдань економічного і соціального розвитку.
Баланс трудових ресурсів — баланс наявності й використання трудових ресурсів, складений з урахуванням їх поповнення і вибуття, сфери зайнятості, продуктивності праці.
За структурою баланс трудових ресурсів складається з двох частин: ресурсної (чисельність та склад трудових ресурсів) і витратної (розподіл трудових ресурсів). Обидві частини балансу мають кореспондуватися.
Баланси укладають за звітний період і на плановий.
Звітний баланс показує фактичне співвідношення ресурсів на певну календарну дату та їх розподіл. У планових балансах відображають основні джерела й форми забезпечення господарства кадрами, порушення пропорцій затрат праці між сферами й галузями економіки на основі аналізу використання трудових ресурсів із урахуванням завдань економічного і соціального розвитку.
Баланс трудових ресурсів розробляється у кілька етапів:
1 етап — обґрунтовується ресурсна частина;
2 етап — обґрунтовується розподіл трудових ресурсів за видами діяльності та сферами зайнятості;
3 етап — узгоджуються дві частини балансу. Розрахунок ресурсної частини балансу трудових ресурсів
виконують у такій послідовності:
— обґрунтовується чисельність населення в працездатному віці (за даними демографічного прогнозу) за допомогою формули:
де TP — чисельність трудових ресурсів; Нпр — чисельність населення в працездатному віці; І — чисельність непрацюючих інвалідів І та II груп у працездатному віці; Пп — чисельність осіб у працездатному віці, які одержують пенсію на пільгових умовах; П — чисельність працюючих пенсіонерів (за віком);
— визначається чисельність працюючих пенсіонерів у плановому періоді за формулою:
де Ппл — чисельність працюючих пенсіонерів у плановому періоді; Пф— фактична чисельність працюючих пенсіонерів на останню звітну дату; Чп — чисельність чоловіків і жінок у перше п'ятиріччя пенсійного віку на плановий період; Чф — фактична чисельність чоловіків і жінок у перше п'ятиріччя пенсійного віку на останню звітну дату; Кт.а— розрахований за середньою арифметичною (зваженою) коефіцієнт трудової активності чоловіків і жінок першого п'ятиріччя пенсійного віку (за даними перепису населення);
— визначається чисельність зайнятих в особистих (індивідуальних) господарствах:
де ЧГп — чисельність зайнятих в особистих господарствах у плановому періоді; ЧГф — фактична чисельність зайнятих в особистих господарствах на останню звітну дату; Ж — чисельність жінок, що бажають працювати (за даними перепису населення); Дп — чисельність дітей віком до 1,5 року в плановому періоді; Дф — фактична чисельність дітей віком до 1,5 року на останню звітну дату;
— обчислюється чисельність зайнятих у національній економіці:
де TP — чисельність трудових ресурсів; ЧГп — чисельність зайнятих в особистих господарствах; У — чисельність учнів віком від 16 років, що навчаються з відривом від виробництва.
Розподіл трудових ресурсів за галузями та сферами зайнятості на плановий період здійснюється за допомогою таких розрахунків:
де Чпм — планова чисельність зайнятих у даній галузі матеріального виробництва; Чф — фактична чисельність зайнятих у даній галузі матеріального виробництва; Іо — індекс росту обсягу продукції в даній галузі; Іпп — індекс росту продуктивності праці в даній галузі; Чпи — планова чисельність зайнятих у галузях невиробничої сфери; Нп — середньорічна чисельність населення даного регіону на кінець планового періоду; На — плановий норматив забезпеченості певним видом послуг у розрахунку на 1000 (10 000) мешканців.
Сума потреб у робочій силі за галузями в територіальному розрізі порівнюється з відповідними показниками попереднього балансу щодо наявності ресурсів праці в регіоні, щоб виявити ступінь збалансованості планів розвитку галузей і робочої сили.
Вариант 33
