2. Організація навчально-методичної практики

Навчально-методична практика проходить у три етапи.

Підготовчий етап практики передбачає: прослуховування студентами лекцій з педагогіки та психології, історії українського та зарубіжного образотворчого мистецтва, методики викладання образотворчої діяльності з урахуванням програмового матеріалу, який буде опрацьовуватися у період практики; проведення настановчої конференції в університеті за участю керівника практики від університету, заступника декана факультету з питань практик факультетського та групового керівника, методиста від кафедри образотворчого мистецтва, студентів. Для проходження практики факультетський керівник по узгодженню з адміністрацією шкіл закріплює студентів за класами.

Основний етап передбачає:

• ознайомлення із діяльністю педагогічного колективу школи, бесіди із заступником директора, організатором позакласної роботи;

• ознайомлення із навчально-матеріальною базою школи, з педагогічною документацією; з основними напрямами навчально-виховної роботи у школі, у конкретному класі (групі подовженого дня), планування власної діяльності на час практики;

• спостереження за діяльністю педагогічного колективу, системою роботи класного керівника;

• детальний психолого-педагогічний та методичний аналіз уроків образотворчого мистецтва досвідчених учителів, керівників гуртків образотворчого мистецтва;

• вивчення психолого-педагогічних особливостей розвитку учнів 1-4 та 5-7 класів в умовах класу і гуртка образотворчого мистецтва;

• ознайомлення зі способами підготовки вчителя до здійснення навчально-виховного процесу; самостійну розробку змісту уроків різних типів, виготовлення дидактичних матеріалів, засобів унаочнення;

• допомогу педагогам у проведенні позакласної виховної роботи та індивідуальної роботи з учнями;

Студент веде щоденник практики, в якому фіксує зміст усіх видів робіт, свої спостереження, висновки.

На підсумковому етапі проводиться оформлення звітної документації; звіт про результати практики на підсумковій конференції, на якій оцінюється робота студентів-практикантів, висловлюються думки вчителів та методистів про якість набутих студентами знань, умінь і навичок, характеризуються зміст і якість виконаної студентами роботи. Виявляються недоліки у роботі практикантів. Виставляються оцінки.

Відповідно до вимог кредитно-модульної організації навчального процесу зміст практики передбачає виконання студентом різних видів робіт: теоретичної підготовки, практичних завдань, завдань самостійної та індивідуальної роботи, які оцінюються балами. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за проходження практики 100 балів.

3. Складові оцінювання результатів практики за умов кмсонп

Загальними складовими оцінювання результатів виконання студентом ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань усіх видів виробничої практики, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є:

• рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики (20 балів);

• якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики (50 балів);

• рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики (30 балів);

• рівень професійної сформованості особистості студента (нараховуються зі знаком «-»).

Показниками рівня професійної сформованості особистості (за вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик до професійно-особистісних якостей фахівців галузі освіти та гуманітарної сфери, підготовку яких здійснює університет) є:

• відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог колегіальності, службового дрескоду тощо);

• дотримання виробничої та навчальної дисципліни (організованість, відповідальність, сумлінність, пунктуальність тощо).