- •1. Наведіть особливості архітектури малих систем та мобільних пристроїв
- •2. Дайте огляд операційних систем для мобільних пристроїв.
- •3. Дайте огляд засобів для розробки крос-платформних застосувань.
- •4. Наведіть класифікацію операційних систем для мобільних пристроїв.
- •5. Наведіть вимоги до розробки програмного забезпечення під мобільні телефони.
- •6. Наведіть характеристику та особливості операційної системи Android.
- •7. Наведіть характеристику та особливості операційної системи Symbian
- •8. Наведіть характеристику та особливості операційної системи Windows Mobile.
- •9. Наведіть характеристику та особливості операційної системи iPhone
- •10. Наведіть класифікацію технологій розробки програмного забезпечення для мобільних пристроїв
- •11. Наведіть призначення, особливості, характеристику, обмеження технології розробки j2me.
- •12. Наведіть призначення, особливості, характеристику, обмеження технології розробки SilverLight.
- •13. Наведіть особливості розробки анімації, графіки та роликів з використанням технології SilverLight.
- •14. Наведіть особливості розробки графічного інтерфейсу користувача для сенсорних екранів.
- •15. Наведіть способи встановлення зв’язку між мобільними пристроями глобальною мережею.
- •16. Наведіть та дайте стислу характеристику технологій бездротового зв'язку.
- •17. Дайте поняття gps. Наведіть особливості використання мобільними пристроями.
- •18. Наведіть структуру web-застосування та обмеження використання web-застосування на мобільному пристрої.
- •19. Возможности мобильных браузеров
- •20. Наведіть можливості використання html-документів або xml-документів на мобільних пристроях.
- •21. Наведіть класифікацію та характеристику емуляторів для розробки мобільних web-сайтів і web-застосувань.
- •22. Наведіть типи вірусів для мобільних пристроїв та ризики виникнення.
16. Наведіть та дайте стислу характеристику технологій бездротового зв'язку.
Термін бездротовий (також безпровідний) використовується відносно будь-якого виду електричної або електронної[Джерело?] дії, що виконується без використання дротового зв'язку.
Бездротовий зв'язок — це передача інформації на відстань без використання електричних провідників або «дротів». Ця відстань може бути як малою (декілька метрів, як у телевізійному дистанційному керуванні), так і дуже великою (тисячі або навіть мільйони кілометрів для телекомунікацій). Бездротовий зв'язок як правило розглядається як галузь телекомунікацій.
Термін бездротова технологія в загальному використовується для обладнання мобільних інформаційних технологій[Джерело?]. До їх складу входять[Джерело?] мобільні телефони, надолонники (PDA) та бездротові мережі. Інші приклади бездротових технологій включають пристрої глобальної системи позиціонування, пристрої дистанційного відкривання гаража, бездротові комп'ютерні миші та клавіатури, супутникове телебачення і мобільні і радіо телефони.
- IEEE 802.11 — це родина технологій безпроводового передавання в радіодіапазоні. Сьогодні найпопулярніша технологія стандарту IEEE 802.11b; вона дає змогу передавати дані зі швидкістю 11 Мбіт/с на відстань від кількох до десятків кілометрів. Вихідна швидкість залежить від рівня завад, обладнання. На базі IEEE 802.11b будують безпроводові локальні мережі Wireless LAN (WLAN)).
Група стандартів IEEE 802.11 фактично визначає фізичний та канальний рівень протоколів передавання. Стандарти відрізняються реалізаціями фізичних рівнів передавання, забезпечують різні швидкості.
1) IEEE 802.11 — це попередня версія стандарту, відома як радіо Ethernet (Wireless Ethernet); сьогодні вже застаріла.
2) IEEE 802.11b забезпечує максимальну швидкість передавання 11 Мбіт/с та використовує 14 каналів у діапазоні 2.4 ГГц.
3) IEEE 802.11a забезпечує швидкість передавання 54 Мбіт/с. Працює в діапазоні 5 ГГц. Має 12 каналів передавання. У ній використовують два піддіапазони передавання 5.15-5.25, 5.25-5.35 ГГц.
4) IEEE 802.11g — забезпечує швидкість передавання 22 Мбіт/с. Працює в діапазоні 2.4 ГГц. Повністю сумісний з IEEE 802.11b, однак пропонує три нові методи кодування, які дають змогу збільшити швидкість.
Організація Wireless Ethernet Compatibility Alliance (WECA) сертифікує обладнання на відповідність IEEE 802.11b і ставить на ньому позначку Wi-Fi compatible (Wireless Fidelity).
- HIPERLAN
HIPERLAN (High Performance Radio Local Area Network) розроблена Європейським інститутом стандартів з телекомунікаційних технологій (European Telecommunications Standards Institute). Вона є аналогом IEEE 802.11, який використовують у Європі, і буває таких різновидів:
HiperLAN/1 — швидкість до 20 Мбіт/с у діапазоні 5 ГГц;
HiperLAN/2 — швидкість до 54 Мбіт/с у діапазоні 5 ГГц.
- Bluetooth
Bluetooth — це інтерфейсна безпроводова технологія. Діаметр мережі 10-30 м (у перспективі — 100 м). Працює в багатопунктовому режимі, не обов'язково в зоні прямої видимості. Головне призначення — створення побутових мереж, приєднання мультимедійної периферії, пральних машин, холодильників тощо. Концепцію мережі Bluetooth розробила 1994 р. шведська фірма Ericsson. Назва технології походить від прізвиська, що його дали вікінгу Геральду Блатанду, який у X ст. об'єднав розрізнені землі, створивши Данське королівство. В 1997 р. створено перші приймачі-передавачі. У 1998 р. сформовано групу SIG, у яку ввійшли Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba. У 1999 p. випущено специфікації на обладнання. Детальніше про технологію Bluetooth. Нові технології безпроводового передавання (Ultra Wideband (UWB)) пропонують швидкості передавання, які перевищують 100 Мбіт/с, та потребують мінімальних витрат енергії.
- Технологія SST
У технології SST (Spread Spectrum Technology) використано розподіл сигналу за спектром частот. Це дає змогу значно підвищити перепускну здатність каналу завдяки більшій завадостійкості. Технологію SST уже тривалий період застосовували для військових потреб. Є два різновиди мереж SST:
FH-SS. Приймач та передавач синхронно перескакують з частоти на частоту;
DH-SS. У кожний момент часу сигнал «розмазано» по широкому діапазону частот. Технологія SST дає змогу не тільки збільшити перепускну здатність мережі, а й ліпше реалізувати захист інформації від прослуховування. Зовнішній спостерігач таку інформацію сприймає як «білий шум».
