- •1.Предмет і задачі теоретичних основ технічної ентомології.
- •2.Галиця афідіміза – Aphidoletes aphidimyza
- •3.Коротка історія розвитку технічної ентомології.
- •4. Лабораторне розведення трихограми.
- •5. Бактеріальні хвороби комах
- •6.Господарське викориcтання комах
- •7.Лабораторне розведення енкарзії.
- •10.Лабораторне розведення Фітосейулюса
- •8.Лабораторне розведення золотоочки.
- •9. Вірусні хвороби комах
- •11. З якою метою розводять комах фітофагів
- •12.Лабораторне розведення габробракона.
- •13.Оцінка популяції комах по мінливості забарвлення.
- •14.Лабораторне розведення алеохари двосмугастої.
- •15.Оцінка популяції по співвідношенню статі
- •16. Лабораторне розведення криптолемуса.
- •17.Температура та вологість як елемент мікроклімату.
- •18.Лабораторне розведення сонечка хармонії.
- •19. Розведення ентомофагів та їх жертв.
- •20.Лабораторне розведення циклонеди.
- •21.Лабораторне розведення афідіуса матрікарія.
- •22.Світло, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •23. Аерація, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •24.Біологічні відомості про комах, що розводяться.
- •25. Видовий склад комах, що розводять для боротьби з попелицями
- •26. Щільність популяціі та її значення при розведенні комах.
- •27. Санітарно-гігієнічні вимоги при розведенні комах
- •28. Оцінка якості популяції по пробам яєць
- •29. Аналіз зараження популяції комах паразитами та пошкодження хижаками
- •30. Лабораторне розведення лізіфлебуса
- •31. Аналіз яєць при розведенні комах.
- •32.Лабораторне розведення криптолемуса.
- •33. Ураження лабораторної культури комах паразитами
- •34.Аналіз личинок при розведенні комах
- •35.Аналіз лялечок при розведенні комах
- •36.Основні види ентомофагів, що розводять для використання у закритому грунті.
- •37.Доместікація комах.
- •38.Використання мікроорганізмів для зниження чисельності комах
- •39.Аналіз яйцекладок на заселеність паразитами та пошкодженість хижаками.
- •40.Кормова спеціалізація ентомофагів та її значення
32.Лабораторне розведення криптолемуса.
Криптолемус – Cryptolaemus montrouzieri(Ряд Твердокрилі – Coleoptera,Родина Сонечки – Coccinelidae)
3-4мм, голова, передньоспинка і кінчики надкрил червоно-жовті, решта тіла чорна
Личинка комподієвидна, яйця овальні, жовті;
Хижаками є імаго та личинки, вони живляться всіма стадіями борошнистих червців та щитівками.
В якості корму в лабораторних умовах можна використовувати попелиць
33. Ураження лабораторної культури комах паразитами
При розмноженні комах в лабораторних умовах однією з небезпек є зараження їх популяції паразитами. При ураженні яєць спостерігається їх потемніння. При враженні личинок на поверхні їх тіла спостерігаються колонії дрібних яєць або личинок паразита, а також наявний неприємнмй запах. Ураження лабораторної культури комах паразитами є дуже небезпечним, адже зменшується чисельність комах, а в окремих випадках може гинути і вся культура, що означає фінансові втрати.
34.Аналіз личинок при розведенні комах
Личинки, які заражені зовнішніми паразитами на тілі мають яйця чи личинки паразита. Вони можуть зморщуватися, бути малорухливими, перестають живитися. Для визначення зараженості внутрішніми паразитами проводять розтин.
35.Аналіз лялечок при розведенні комах
При розведенні комах в лабораторних умовах проводять аналіз стану лялечок, а саме визначають типовість забарвлення лялечок, зараженість паразитами, можна також визначити співвідношення статей в популяції за допомогою лялечок
36.Основні види ентомофагів, що розводять для використання у закритому грунті.
Використання ентомофагів в умовах закритого грунту є найбезпечнішим методом боротьби з фітофагами.
Ряд Твердокрилі – Coleoptera,Родина Сонечки – Coccinelidae, найпоширеніші ентомофаги: гармонія- Harmonia axyridis(проти попелиц, циклонед), Циклонеда – Cycloneda limbifer(ентомофаг попелиць(персикова, баштанна тощо)), Криптолемус – Cryptolaemus montrouzieri(борошнисті червці та щитівки), сонечко ліндорус-lindorus lophantae(ентомофаг щитівок).
Ряд Перетинчастокрилі(Hymenoptera) серед них є типові фітофаги та галоутворювачі, комахи, які живляться нектаром та пилком, а також хижі та паразитичні види – ентомофаги. Найбільш активними ентомофагами попелиць є представник родини попелицеві їздці(Діеретіелла(афідіус)-diaretiella rapae). Які в окремі роки можуть значно впливати на чисельність попелиць у польових умова.
Також афідіїд ( попелицевих їздців використовують у заритому грунті) Важливим елементом використання їздцівє те, що в умовах захищеного грунту прямо в теплицях можна накопичувати паразита на злакових попелицях.
Ряд двокрилі, або мухи ( Diptera ). Численний ряд, у якому багато ентомофагів . Характерною ознакою комах цього ряду є наявність лише однієї пари крил. Задні крила редуковані до дрібних дзизкалець.
Найбільше значення як ентомофаги мають представники родини сирфіди (Сирф перев’язаний-Syrphus ribesii, сирф облямований-Syrphus balteatus)та родини галиці Галиця афідіміза – Aphydoletes aphidimyza, що є активними хижаками у зниженні чисельності попелиць.
Ряд напівтвердокрилі, або клопи(Hemiptera) Перетин¬частокрилі комахи з колючо-сисними ротовими органами. Переважно рослиноїдні, проте багато видів є хижаками. Представники родини антокориди, або клопи – крихітки – це активни хижаки,що знищують чисельність попелиць як у відкритому грунті та у закритому грунті.
Представники ряду сітчастокрилі родини золотоочки . Личинки золотоочки звичайної є активними ентомофагами, що жисляться попелицями. Їх використовують умовах захищеного грунту. При розведенні золотоочок у лабораторних умовах використовують яйця сито троги, які не підходять для розведення трихограми.
