8.Лабораторне розведення золотоочки.

Золотоочка – Chrysoperla carnea(Ряд Сітчастокрилі – Neudoptera,Родина Золотоочки – Crysopidae)

Багатоїдна комаха. Для захищеного грунту рекомендується як афідофаг.Імаго в розмаху крил 22-27 см, крила прозорі з сітчастим жилкуванням свытло зеленого кол. Зимують імаго. Стебельчастий тип яйцекладки. Личинка комподіовидна. Личинки – хижаки. Харчується попелицями, кокцидами, павутинними кліщами і ін. Личинки золотоочки - активні канібали, тому в лабораторних умовах їх виховують індивідуально в комірчастих паперових садках (до 400 осередків в кожному). Кормом їм служать яйця зернової молі. Всього на один садок за весь період розвитку личинок витрачається 12 г яєць ситотроги. Після обертання в лялечку комірчастий садок розривають навпіл і розкладають в садіння для імаго. Відроджених дорослих комах годують медом і 40%-ним автолізатом пивних дріжджів. Відкладені на паперове дно садки яйця збирають кожні два дні.Оптимальними умовами для личинок і імаго золотоочки є середньодобова температура повітря 25° і відносна вологість 80%.

• 25-30мм, блакитно-зелена з чотирма прозорими крилами;

• Яйцекладка стебельчаста;

• Дорослі комахи живляться нектаром і пилком;

• Личинки золотоочки надзвичайно рухливі і ненаситні, поїдають дрібних комах(попелиці, червеці) і кліщів;

• В якості корму використовують зернову міль.

9. Вірусні хвороби комах

Для боротьби з шкідливими комахами цілком доцільно використовувати віруси комах. Відомо близько 300 вірусів, що викликають хвороби комах. Віруси розрізняються за характером і місцем їх включення в організм господаря. Деякі з них вражають ядра клітин різних органів ектодерми і мезодерми (ядерний поліедроз), інші локалізуються в цитоплазмі кишкового епітелію (цітоплазменний поліедроз). Існують, нарешті, віруси, у яких бичка позбавлені оболонки («голі» віруси). Виготовлення вірусних препаратів ускладнюється тим, що вірус розмножується тільки в тілі комах. Для масового отримання препарату доводиться проводити досить складну роботу з культивування та інфікування комах. Розмелюючи їх масу і змішуючи її з наповнювачем, отримують препарат для практичного використання. 

10.Лабораторне розведення Фітосейулюса

спеціалізований хижак звичайного павутинного кліща. Розмір тіла акаріфага складає порядка 0.5 мм. Забарвлення тіла варіює від помаранчево-червоної до темно-червоної, інколи вишневою. Яйця овальні, молочно-білого кольору. Тривалість життя акаріфага порядку 20-25 днів. Тривалість життя акаріфага порядку 20-25 днів. . Основним лабораторним способом культивування фітосейулюса вважається його розведення в скляних пробірках діаметром 2,5-3 мм і висотою 200 мм. Ще 1 спосіб Потрібно поміщати заселені павутинним кліщем і невеликою кількістю фітосейулюса листя квасолі в пристосування, що складається з кришки чашки Петрі і порожнистої трубки діаметром 70-80 мм, висотою 220 мм. Одним з кінців трубку встановлюють в кришку чашки Петрі. Всередину трубки на дно укладають ватний матрац товщиною 1,5-2 см і зверху на нього поміщають два кружечка фільтрувального паперу, між стінками кришки чашки Петрі і склянки наливають воду.

Для розмноження фітосейулюса спочатку розводять павутин­ного кліща на посівах сої, квасолі, кормових бобів, кукурудзи або огірків. Попередньо в теплиці вирощують рослини до появи трьох-п'яти листків. Потім їх заселяють павутинними кліщами з розрахунку 40—50 особин на одну рослину. Протягом цього періоду в теплиці необхідно підтримувати температуру +25— 30 °С і відносну вологість повітря 35—55 %. Доцільно розводити павутинних кліщів у ізольованих приміщеннях. Це пов'язано з необхідністю періодичних змін вологості середовища при розве­денні павутинних кліщів, а також захисту їх від передчасного знищення хижаком. Заселення рослин фітосейулюсом провадять че­рез 10 діб з розрахунку близько 10 самок і німф на одну рослину. Збирати фітосейулюса необхідно при досягненні кількісного спів­відношення хижака і жертви 1:1, що звичайно настає через 15— 20 діб після заселення рослин хижаком.

У теплиці, де проводиться розмноження кліщів, підтримується оптимальний для павутинного кліща гігротермічний режим (тем­пература +27—30 °С, відносна вологість повітря 45—55 %), а з ме­тою створення сприятливих умов для розвитку фітосейулюса над ділянкою з кормовими рослинами, які заселені павутинним клі­щем, після випуску на них фітосейулюса, встановлюється на металевому каркасі плівкове укриття висотою 60 см. Під укрит­тям через 1,5—2 години вологість досягає 75—80%, а темпера­тура повітря +29—30 °С. Такий гігротермічний режим відпові­дає оптимальним умовам розвитку фітосейулюса. Це вдоскона­лення технології лабораторного розведення фітосейулюса забезпечує підтримання оптимальних гігротермічних режимів для розвитку як павутинного кліща, так і для його хижака-фітосейулюса.