- •Розділ 1. Основи двійкової арифметики
- •Тема 1.1. Подання чисел з фіксованою комою в розрядній сітці Подання чисел в еом
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Представлення чисел з фіксованою комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Кодування знаків і від’ємних чисел
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №1с): Виконання операцій додавання та віднімання чисел з фк
- •Виконання операцій зсуву
- •Алгоритми множення в еом
- •Завдання для самоконтролю
- •Перший основний алгоритм множення
- •Другий основний алгоритм множення
- •Третій основний алгоритм множення
- •Четвертий основний алгоритм
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №2с): Алгоритми ділення в еом
- •Тема 1.2. Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою комою (пк) Подання чисел з плаваючою (блукаючою) комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Виконання операцій додавання та віднімання чисел з плаваючою комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №3с): Множення, ділення чисел з пк
- •Тема 2.1 Основні функції та теореми алгебри логіки
- •Основні поняття і закони алгебри логіки
- •Булеві теореми та закони
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №4с): Цифровий сигнал та способи його передачі
- •Функціонально повні системи логічних елементів
- •Структурна схема таких пристроїв має вигляд
- •Часова діаграма тактового сигналу
- •Базові логічні елементи
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №5с): Допоміжні логічні функції
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 2.2. Мінімізація логічних функцій Форми представлення логічних функцій
- •Завдання для самоконтролю
- •Мінімізація логічних функцій
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №6с): Мінімізація логічних функцій аналітичним способом
- •Мінімізація логічних функцій методом Карно – Вейча
- •Закріплення матеріалу лекції
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №4
- •Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем
- •Тема 3.1 Дешифратори (dc), шифратори (cd), мультиплексори (ms), демультиплексори-селектори (dm) Дешифратор (Decoder)
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекції №8,9с): Лінійні та каскадні дешифратори Дешифратори на сіс
- •Шифратор (Coder)
- •Мультиплексор
- •Демультиплексор
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №10с): Комбінаційні пристрої на імс
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №5
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 3.2. Перетворювачі кодів Перетворювачі кодів, робота, призначення
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №11с): Перетворювач двійкового коду в семи сегментний для цифрової індикації
- •Перетворювач прямого коду в додатковий
- •Завдання для самоконтролю
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №6
Третій основний алгоритм множення
Третій основний алгоритм множення Z= X*Y можна отримати за рекурентною формулою добутку
Zi =
Zi-1
2 + xi
2 – n Y,
i =
де Z0 = 0, Zn
= Z.
ГСА алгоритму має вигляд:
|
В відповідності з цією формулою множення починається зі старших розрядів множника, сума часткових добутків зсувається вліво, число кроків множення дорівнює n, закінчується виконання алгоритму додаванням.
Довжину в 2n розрядів повинен мати тільки регістр PZ.
Проте оскільки зсуви в РХ та PZ виконуються в одну й ту ж сторону, то в варіантах цього алгоритму старші розряди добутку можна заносити в регістр РХ.
|
Приклад цифрової діаграми множення чисел Х=11/16 та Y=10/16, n=4
x1*PX |
PY |
PZ |
СТК |
Пояснення |
1011
0110 1100
1000 |
1010
1010 1010
1010 |
00000000 1010 |
001
010 011
100
END |
Початковий стан +Y Результат сумування Зсув Зсув +Y Результат сумування Зсув +Y Результат сумування |
00001010 00010100 00101000 1010 |
||||
00110010 01100100 1010 |
||||
01101110 |
Четвертий основний алгоритм
По четвертому основному алгоритму множення Z =X*Y зводиться до обчислювання за рекурентною формулою Zi = Zi-1 + xi Yi, i = де Z0 = 0, Zn = Z. Y0 = Y, Yi = Yi-12-1.
ГСА такого множення має вигляд:
|
Тут множення починається зі старших розрядів множника, сума часткових добутків нерухома, в процесі множення множене зсувається вправо, закінчується множення додаванням. Очевидно, що довжину в 2n розрядів тут повинні мати регістри PY та PZ. Оскільки сума часткових добутків нерухома, то використовувати для зберігання її частини регістр РХ, що звільняється, неможливо. Проте закінчення операції можна визначати за нульовим вмістом РХ і, таким чином, виключити СТК. Відмінностями на ГСА, як і при множенні за другим основним алгоритмом, буде заміна умови СТК = n умовою PX = 0 та вилучення елементарних операцій на СТК. |
Цифрова
діаграма множення чисел Х = 7/16; Y
= 15/16, n = 4.
x1*PX |
PY |
PZ |
СТК |
Пояснення |
0111 1110
1100
1000
|
01111000 00111100
00011110
00001111
|
00000000 00000000 00111100 |
001 010 |
Початковий стан Зсув +Y Результат додавання Зсув +Y Результат додавання Зсув +Y Результат додавання |
00111100 00111100 00011110 |
011 |
|||
01011010 01011010 00001111 |
100 |
|||
01101001 |
END |
