- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Історія української літератури і половини хх століття
- •Критерії оцінювання
- •Практичні заняття
- •Тема 1. Великі здобутки і трагічні колізії “розстріляного відродження”
- •Тема 2. Творчі злети та падіння п.Тичини.
- •Література
- •Тема 3. Художньо-філософська концепція поезії ,,неокласиків”
- •Література
- •Тема 4. Основні мистецькі вимоги поетів-футуристів. Творчість Михаля Семенка
- •Тема 5. Художній образ „утраченого” покоління у прозі Миколи Хвильового
- •Тема 6. Інтелектуальна проза Валер’яна Підмогильного
- •Тема 7. Романізовані біографії в.Петрова-Домонтовича
- •Тема 8. Романтична форма художнього освоєння дійсності у ,,великій” прозі Юрія Яновського
- •Тема 9. Проблеми історичного розвитку України та її перспективи в інтерпретації Миколи Куліша.
- •Тема 10. Історична драматургія Івана Кочерги. План
- •Тема 11. Сатира і гумор Остапа Вишні
- •Тема 12. Літопис національної катастрофи в кінодраматургії Олександра Довженка
- •Тема 13. Поетичні міфологеми Богдана-Ігоря Антонича
- •Тема 14. Поетичний дискурс Євгена Маланюка
- •Тема 15. Трагедія України в художньому осмисленні Івана Багряного План
- •Рекомендовані веб-джерела до курсу
- •Список творів для вивчення напам’ять
- •Тексти художніх та публіцистичних творів
- •Словничок дослідника літератури (за літературознавчою енциклопедією ю.І.Коваліва)
Тема 2. Творчі злети та падіння п.Тичини.
План
Прочитання віршованої спадщини П.Тичини з погляду об’єктивного історизму.
Збірка „Сонячні кларнети” – естетична програма духовного відродження нації на міцній естетичній основі. Поняття „кларнетизму” як визначення концентрації світотворчої душі поета.
Проблема національного відродження українського народу в поемі „Золотий гомін”.
Тривожне світобачення П.Тичиною трагедії революції у циклі „Скорбна мати”. Параболізація християнського та реального часопросторів.
Особливості поетичного стилю П.Тичини періоду „Сонячних кларнетів” (засоби пісенності, афористика, медитативність, асоціативність, поліфонічність, рима, строфіка та ін.).
Завдання 1. Вивчити напам’ять поезії П.Тичини „Ви знаєте, як липа шелестить...”, “О панно Інно...”, “Арфами, арфами...”.
Завдання 2. Законспектувати статтю В.Стуса „Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)”.
Завдання 3. Аналітична робота в мікро-групах: підготувати матеріал до аналізу синтаксичних фігур у ліриці П.Тичини за різновидами:
Перша група – повтори та їх конкретно-виражальна функція (анафора, епіфора, звукові повтори, симплока, епонастрофа);
Друга група – інверсування;
Третя група – синтаксичний паралелізм, близькість паралелічних структур лірики Тичини до пісенних паралелічних побудов;
Четверта група – еліптичні форми;
П’ята група – риторичні фігури.
Література
Гальченко С. Текстологія поетичних творів П.Тичини. – К., 1990.
Гальчук О. "... І в хаосі творить скарби”: античні образи й мотиви в поетичній інтерпретації Павла Тичини / О. Гальчук // Слово і час. – 2012. – № 3.
Гон М. „Послав я в небо свою молитву” (Біблійна образність збірки П.Тичини „Сонячні кларнети”) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – № 2.
Грабович Г. Диптих про Тичину // Грабович Г. До історії української літератури.— К., 1997.
Губар О. Павло Тичина: Літературно-критичний нарис. – К., 1981.
Губар О.І., Чернець Л.М. Павло Тичина: Семінарій. – К., 1984.
Дунай П. Павло Тичина – знакова постать розчахнутої душі // Українська мова та література. – 2004. – Травень. – Число 19.
З архіву П.Г.Тичини: Зб. документів і матеріалів. – К., 1990.
Клочек Г. „Душа моя сонця намріяла”. Поетика „Сонячних кларнетів” Павла Тичини. – К., 1986.
Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція // Слово і час. – 2003. – № 1.
Кононенко П. Тріумф і драма генія // Політика і час. – 1991. - № 1.
Коцюбинська М.. Корозія таланту // Слово і час. – 1989. – № 11.
Лисенко Н. „Лише слово наше й пам’ять наших вчинків” (Тичина в оцінці Є.Маланюка) // Слово і час. – 1992. – № 10.
Маланюк Є. Павло Тичина. Фрагмент зі статті ,,Напровесні” // Літературна Україна. – 1992. – 14 травня.
Мелешко В. Кларнетизм ранньої лірики Павла Тичини // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 4.
Моторнюк І. Павло Тичина: Тріумф і трагедія // Дзвін. – 2001. – № 8.
Над’ярних Н. За парадоксами бароко й футуризму (“В космічному оркестрі” Павла Тичини) // Слово і час. – 1997. - № 10.
Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення // 20-і роки: літературні дискусії, полеміки. – К., 1990.
Ольшевський І. Вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію П.Тичини // Слово і час. – 2002. – № 7.
Поляруш О. „Вслухався я у гомін золотий...” (поема П.Тичини „Золотий гомін”) // Дивослово. – 2004. – № 2.
Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993.
Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави) // Стус В. Твори: У чотирьох томах шести книгах. – Львів, 1994-1997.
Тельнюк С. „Молодий я, молодий...” Поетичний світ Павла Тичини (1906-1925). – К., 1990.
Тичина Павло. Алфавітний покажчик творів // Електронний ресурс / Режим доступу: http://poetry.uazone.net/tychina/
Тичина П. Поезія // Прапор. – 1990. – № 11.
Шалата М. Талант красен, та нещасен (П.Тичина у сучасному прочитанні) // Дивослово. – 1994. – № 12.
Шаховський С.М. Уроки радянської класики / Упоряд. В.С. Брюховецького, А.С.Шаховської. – К.: Дніпро, 1989.
Шестопалова Т. Міфологемний код поезії П.Тичини (на матеріалі віршів “Арфами, арфами” та “Квітчастий луг”) // Слово і час. – 2001. – № 1. – С. 59-63.
Штонь Г. “Сонячні кларнети” – твір духовомовця // Слово і час. – 2001. - № 1.
Яременко В. Покара славою (Павло Тичина у прочитанні В.Стуса) // Дніпро. – 1993. – №1.
Яровий О. “Офіційний” Тичина як ідеологема радянської епохи // Слово і час. – 1994. - №11.
