3.5.2. Побудова та порядок розрахунку графіків в системі pdm

Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розглянемо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважити, що всі процедури, описані далі, значно спрощуються і прискорюються з використанням програмних продуктів, і менеджеру, в основному, потрібно вміти «читати» сіткові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Проте для цього потрібно вміти це робити в «ручному» режимі, що й буде проілюстровано на прикладі проекту організації технологічної лінії.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, в якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначалося, цю інформацію потрібно занести у табл. 3.14.

Таблиця 3.14: Характеристика робіт за проектом організації технологічної лінії

Код роботи	Назва (зміст) роботи	Безпосередньо попередня робота	Тривалість роботи, днів
611	Добір і підготовка операторів технологічної лінії	—	25
612	Добір і підготовка механіків з ремонту та експлуатації технологічної лінії	—	30
613	Добір і підготовка електриків з експлуатації технологічної лінії	—	32
631	Розробка програми навчання операторів	611	3
632	Підготовка та навчання операторів	621	7
641	Практичне навчання операторів механіків та електриків на робочих місцях під час налагодження та пуску технологічної лінії	612, 613, 632	4
Усього			104

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 104 днів. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 611, 612, 613) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж потрібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання. Треба накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними (рис.3.3).

Рис. 3.3: Сітковий графік організації технологічної лінії

Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 3.4).

Рис. 3.4: Розміщення параметрів сіткового графіка («ключ»)

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв’язків між ними.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

Якщо позначити тривалість роботи як t, то графік набуде вигляду, як це подано на рис. 3.5.

Рис. 3.5: Сітковий графік організації технологічної лінії з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження».

Як видно з рис. 3.5, наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів.

Шлях – це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати мінімум три шляхи:

1. 611–631–632 – 641;

2. 612 –641;

3. 613 –641.

Можна аналізувати й обчислювати тривалість кожного з наявних у проекті шляхів. А саме, у наведеному прикладі перший триватиме 39 днів (25 + 3 + 7 + 4), другий – 34 дні (30 + 4), третій – 36 днів (32 + 4). Але нас цікавить найтриваліший шлях, оскільки решта шляхів будуть коротшими за тривалістю, тому найтриваліший і визначить термін виконання усього проекту. Проте як це зробити, якщо проект припускає багато шляхів, а обчислення послідовно кожного з них потребує багато часу?

Для цього обчислюють так звані ранні терміни початку і завершення робіт прямим проходженням від першої до останньої роботи проекту (див. рис. 3.5).

Ранній початок (ES – Early Start) – найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (EF– Early Finish) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

Ці параметри обчислюються за такими формулами:

; (1)

, (2)

де EF_i – ранній термін завершення і-ї роботи;

ES_і – ранній термін початку і-ї роботи;

t_i – тривалість і-ї роботи;

ES_i+1 – ранній початок роботи і+1.

З рисунка 3.5 видно, що найбільш ранній початок роботи 611 – перший день (і це зрозуміло, бо це є початок проекту), а завершення – двадцять п’ятий день. Щоб визначити, коли розпочинається наступна, 631 робота, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися таким правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Так, оскільки робота 631 виконується після робіт 611 (завершується на двадцять п’ятому дні), 612 (закінчується на тридцятому дні) і 613 (завершується на тридцять другому дні), то терміном її раннього початку, відповідно до (2) і зазначеного вище правила, найдоцільніше визначити двадцять шостий день (25+1). Розрахунки показали, що виконання проекту триватиме 39 днів (відповідно до показника раннього завершення останньої роботи). Таким чином, цей крок дає можливість визначити тривалість усього проекту. У нашому прикладі виконання проекту завершується однією роботою. Якщо ж – декількома паралельними роботами, то тоді тривалість проекту визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів у зворотному порядку – від останньої роботи проекту до першої.

Пізній початок (LS – Late Start) – найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (LF – Late Finish) – найпізніший можливий термін завершення роботи.

Ці терміни обчислюються за такими формулами:

; (3)

. (4)

Рисунок 3.6 ілюструє обчислення даних параметрів для нашого прикладу.

Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

Проведені обчислення показують, що для одних робіт ранні й пізні терміни збігаються, а для інших – ні. Що це означає – покаже наступний крок.

Рис. 3.6: Сітковий графік організації технологічної лінії з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу за роботами.

Роботи, в яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними.

Роботи, в яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.

У нашому прикладі проект має один критичний шлях (611 – 631 – 632 – 641), хоча їх може бути й декілька, проте тривалість усіх критичних шляхів завжди буде однаковою.

Якщо якусь роботу, яка стосується критичного шляху, буде відкладено, то й тривалість виконання усього проекту збільшиться на такий самий термін. Інакше кажучи, вчасне виконання критичних робіт є критичним з погляду забезпечення успіху проекту в плані своєчасності його завершення. Не можна відхилитися від визначеного терміну початку і завершення критичних робіт, щоб це одразу ж не вплинуло на тривалість здійснення усього проекту. Проте такого не можна сказати про некритичні роботи, які мають так званий запас часу.

Запас часу (F – Float) – це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилася тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

(5)

або

. (6)

На рис.3.7 видно всі запаси часу за некритичними роботами. У критичних роботах вони дорівнюють нулю.

Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення терміну виконання передусім критичного шляху.

Таким чином, щоб визначити тривалість проекту та календарний термін початку і завершення його робіт за допомогою сіткового планування, потрібно виконати такі кроки:

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і завершення проектних робіт «прямим проходженням».

5-й крок. Визначення пізнього терміну початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу за роботами.

Рис. 3.7: Сітковий графік організації технологічної лінії з усіма обчисленими параметрами ( у тому числі запасом часу)

Ця інформація відбивається у прямокутнику роботи (див.рис.3.4) і використовується у подальшому плануванні й аналізі виконання проекту.

Ми розглянули сутність і порядок обчислення показників сіткового графіка вручну. Проте на практиці це роблять за допомогою сучасних програм з управління проектами. Менеджеру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат початку і завершення їх) треба ввести в програму з кожної роботи таку інформацію:

• персональний код або номер у єдиній для всього проекту системі кодування;

• назву або стислий опис роботи;

• логічні зв’язки з іншими роботами;

• тривалість виконання;

• календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, якщо такі є;

• ресурси, які потрібні;

• бюджет;

• до якого пакета робіт входить (якщо потрібно).

+ тест, кому цікаво