Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація та планування допоміжного виробницт...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
194 Кб
Скачать
☆

2.4 Організація і планування матеріально-технічного постачання і складського господарства

Основним завданням матеріально-технічного постачання є своєчасне забезпечення підприємства необхідними матеріальними ресурсами всіх видів.

Рис.8 Завдання матеріально-технічного постачання

Послідовність розробки плану МТП наступна:

  • підготовча робота;

  • погодження джерел та умов забезпечення потреби в матеріальних ресурсах;

  • розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

  • розробка норм виробничих запасів;

  • складання матеріальних балансів.

Вихідними даними для планування є:

  • обсяг випуску продукції;

  • план організаційно-технічного розвитку;

  • матеріальні норми і нормативи;

  • ціни і тарифи на матеріальні ресурси;

  • ліміти на деякі види матеріальних ресурсів.

Потреба в матеріальних ресурсах може визначатися:

  • методом прямого розрахунку (сировина, основні і допоміжні матеріали);

  • укрупненим методом (при прогнозуванні потреб в матеріалах, паливі і т.д.);

  • на основі нормативних термінів зносу (спецодяг, інструмент);

  • на основі формул хімічних реакцій, рецептурного складу (лаковий розчин, клей).

Рис. 9 Види і розрахунок виробничих запасів

Виробничі запаси – це матеріальні активи, які підлягають подальшій обробці на підприємстві або утримуються ним для споживання в ході операційного циклу.

Матеріальний баланс в загальному вигляді можна виразити формулою:

Мб = Мк.р. + Мр – Мп.р.

де Мк.р – планові залишки інструменту на кінець року;

Мп.р. – фактичні залишки на початок року;

Мр – планова кількість інструменту для виготовлення річної програми випуску.

Одно продуктовий баланс МТП

Потреба в ресурсі

Джерела покриття

Напрями використання ресурсів

Кількість

Джерела покриття

Кількість

  1. Матеріали для виконання виробничої програми

  2. Матеріали для ремонтно-експлуатаційних потреб

  3. Матеріали на невиробничі потреби

  4. Виробничі запаси

  1. Залишки матеріалу на початок періоду

  2. Матеріали замовників

  3. Децентралізовані надходження

  4. мобілізація внутрішніх резервів

Всього

Всього

Основними завданнями організації складського господарства є:

  • створення оптимальних запасів матеріалів;

  • налагодження ритмічного постачання виробничого процесу матеріаль­ними ресурсами;

  • зберігання і облік матеріалів, зберігання та відвантаження готової продукції споживачам.

Важливими функціями складського господарства с прий­мання та підготовка матеріалів до видачі у виробництво шляхом орга­нізації спеціальних заготівельних відділень.

Приймання матеріалів здійснюється шляхом як кількісної, так і якісної оцінки. Тому матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби в обов'язковому порядку підлягають вхідному контролю.

Важливе значення має раціональне розміщення матеріалів. В зв'язку з тим, воно здійснюється за відповідним класифікаційним порядком, згідно якого ство­рюються сприятливі умови для зручного використання складських приміщень, максимального їх завантаження і умов для використання транспортних механізмів. Підготовка комплектувальних виробів і матеріалів до відвантаження спо­живачам вимагає обов'язкового їх перерахунку і зважування (при необхідності відповідного упакування), документального оформлення та інших робіт.

В організації роботи складського господарства важливою є операція обліку руху матеріалів, яка супроводжується відповідними первинними документами: операція приймання здійснюється на основі накладних, а відпуск - за вимогою або лімітно-забірних карт.

На складах виконується значний обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, зв'язаних з переміщенням матеріалів, що зумовлює необхідність проведення комплексної механізації та автоматизації робіт, покращення використання складських площ.

Різноманітна кількість складів, різноманітність виконуваних ними функцій і задач вимагають обов'язкової їх класифікації. Мета класифікації полягає у виявленні головних ознак систематизації складського об'єкту як елементу логістичної системи, який впливає на особливості руху матеріального потоку.

Класифікація складів здійснюється за такими ознаками:

-- залежно від характеру діяльності;

-- за видом продукції;

-- за функціональним призначенням;

-- за товарною спеціалізацією;

-- за ступенем технічного оснащення;

-- за видами складських приміщень;

-- за наявністю зовнішніх транспортних зв’язків.