Релігія стародавніх греків
Стародавні греки, як і інші народи, обожнюючи явища природи, склали цікаві міфи про своїх богів, людей та фантастичних чудовиськ.
Міф про створення світу і походження богів. За уявленнями давніх греків, коли ще не існувало Всесвіту, навкруги був лише Хаос. У ньому існувало джерело життя, з якого і народилася Гея – Земля. Глибоко під нею розкинувся Тартар – безмежне царство вічної темряви. Потім у Всесвіт прийшла могутня сила кохання – Ерос. Народилися ніч – Нікта і день – Гемера. З того часу день і ніч, світло і темрява змінюють одне одного.
Над землею Геєю розкинулося небо Уран. Від них походять могутні титани. Першим був Океан, що своїми водами омивав усю землю. Від нього та богині Фетіди народилися усі річки. Титани Гіперон і Тейя дали світові своїх дітей: Сонце – Геліос, Місяць – Селену та зорю – Еос. Дітьми Геї були також Кронос і Рея. Кронос відібрав владу у свого батька Урана. Гея напророчила йому, що так само, як він позбавив влади Урана, його діти позбавлять влади самого Кроноса. Тому могутній бог відразу ж ковтав своїх дітей-немовлят. Така доля спіткала Геру, Деметру, Аїда, Посейдона. Коли ж народився наступний син Кроноса – Зевс. Рея сховала його на о.Крит, а Кроносу дала проковтнути камінь. Коли Зевс виріс, він напоїв батька чарівним зіллям і звільнив своїх братів та сестер.
З приходом у світ нових богів почалася війна між ними і титанами, яка тривала довгих 10 років. Переможених титанів скинули у Тартар. Зевс, якого визнали найголовнішим із богів, розподілив світ. Собі він узяв небо, Посейдонові віддав море, Аїдові – підземне царство, де мешкали душі померлих. Зевс був володарем вітрів і хмар, блискавок і грому. Своїм скіпетром він наганяв шторми, бурі та урагани. Так само швидко бог міг і заспокоїти сили природи. Зевс був не лише володарем над богами, а й батьком багатьох героїв – Геракла, Персея, царів Міноса, Радаманфа та ін. Дружиною Зевса була богиня Гера – хоронителька домашнього вогнища, покровителька жінок і шлюбу. Вона мала мстивий характер і накликала лихо на богів, героїв та людей.
Грецькі боги були схожі на людей (антропоморфні) і мешкали за хмарами на вершині величної гори Олімп. Вони уявлялися надзвичайно мудрими, могутніми, красивими, інколи добрими до людей, часом – злими. Боги уособлювали сили природи, керували цілим світом, визначаючи його долю та долю кожного створіння. Усі вони становили велику родину, тобто мали спільних батьків. Вважалося, що боги мешкають у золотому палаці, створеному богом-ковалем Гефестом. Там панувало вічне літо, а хмари ховали богів від людського ока. Жодна людина не наважувалася піднятися на Олімп, щоб не потурбувати богів.
Серед багатьох богів і героїв були й найбільш шановані греками. Аполлон – покровитель мистецтв. Артеміда – богиня полювання й тварин. Вона мандрувала лісами, гірськими схилами у супроводі німф, диких тварин і птахів. Афіна – богиня мудрості, ремесел, справедливої війни. Вона народилася з голови Зевса у повному військовому озброєнні. Її символи – сова та змія. Афіну зображали з щитом, прикрашеним головою Медузи, яка мала силу перетворювати людей на камінь.