Тема № 11. Зміна й припинення житлових правовідносин

1. Під користуванням житловим приміщенням розуміється діяльність, спрямована на:

а) здобуття корисних властивостей та доходів з житлового приміщення;

б) забезпечення охорони житлового приміщення;

в) збереження житлового приміщення;

г) керування житловим приміщенням.

2. Межі користування житловим приміщенням встановлюються:

а) законодавцем;

б) судом;

в) сторонами договору;

г) суб'єктами, зазначеними в п. а) й б).

3. Суб'єктами користування житловим приміщенням є:

а) наймач і власник житлового приміщення;

б) члени родини наймача й власника житлового приміщення;

в) тимчасові мешканці;

г) все, зазначене в п. а) – в).

4. Висилити в адміністративному порядку можна лише осіб:

а) які самоправно зайняли житлове приміщення;

б) що допустили самовільне перебудування житлового приміщення;

в) які систематично здають у піднайм житлове приміщення, закріплене за ними;

г) не вимагали повернення приміщення, заброньованого ними, протягом шести місяців після закінчення терміну дії броні.

5. Закон гарантує наймачеві житлового приміщення за договором комерційного найму житлового приміщення:

а) тривалість користування житловим приміщенням;

б) переважне право на укладання договору найму житлового приміщення на новий строк;

в) безстроковість користування житловим приміщенням;

г) все, зазначене в п. а) й б).

6. Наймачі житла за договором комерційного найму мають право на:

а) користування житловим приміщенням не більше ніж п'ять років;

б) одержання житлової субсидії до оплати ними житла у випадку їхньої потреби;

в) збереження за ними житлового приміщення у випадку тимчасової відсутності;

г) безкоштовне одержання житлової площі за договором соціального найму після закінчення договору комерційного найму.

7. Наймачі житла за договором соціального найму мають право:

а) безкоштовно одержати цю житлову площу у власність;

б) укласти новий договір найму на повторний строк;

в) вселити будь–яку особу без згоди осіб, що проживають із ним;

г) здати частину займаної житлової площі в піднайм без узгодження із членами родини.

8. Особи, що проживають у гуртожитках, не можуть їх:

а) приватизувати;

б) обміняти;

в) розділити;

г) все, зазначене в п. а) – в).

9. Універсальною підставою припинення житлових правовідносин є:

а) смерть наймача житлового приміщення;

б) припинення зобов'язання належним виконанням;

в) припинення зобов'язання прощенням боргу;

г) збіг в одній особі боржника й кредитора.

10. Наймач може розірвати договір соціального найму житлового приміщення в односторонньому порядку:

а) завжди;

б) тільки з попереднім попередженням наймодавця;

в) ніколи;

г) у випадку, якщо із цим згодний наймодавець.

11. При розірванні договору соціального найму житлового приміщення наймач зобов'язаний:

а) здати житлове приміщення, що звільняє, у належному стані;

б) зробити остаточні розрахунки по оплаті житлового приміщення;

в) привести в належний стан придомову територію;

г) зробити все, зазначене в п. а) й б).

12. Житлові права осіб, що проживають у гуртожитку, припиняються в момент:

а) закінчення навчання або трудових відносин;

б) закінчення строку договору;

в) переходу права власності на будинок гуртожитку до іншої особи;

г) зазначений у п. б) й в).

13. Підставою виникнення житлових правовідносин із власником житлового приміщення може бути:

а) виникнення з ним сімейних відносин;

б) здача власником свого житлового приміщення в піднайм;

в) поселення власником тимчасових мешканців;

г) все, зазначене в п. а) – в).

14. Прикладом дії, у результаті якої припиняється право власності на житлове приміщення, є:

а) добровільна міна, житлового приміщення;

б) землетрус;

в) виверження вулкана;

г) сильна повінь.

15. Виселення громадян з наданням їм іншого упорядженого житлового приміщення можливо у випадку, якщо:

а) житловий будинок підлягає переводу у нежилий;

б) наймач житлового приміщення систематично руйнує його;

в) наймач житлового приміщення використає його не за призначенням;

г) особа, що користується житловим приміщенням, самовільно вселилася в нього.

16. Виселення громадян з житлового приміщення без надання їм іншого упорядженого житлового приміщення можливо у випадку, якщо:

а) наймач використає житлове приміщення не за призначенням;

б) будинок, у якому перебуває житлове приміщення, підлягає зносу;

в) будинок грозить обвалом;

г) будинок підлягає переводу у нежилий.

17. Якщо вилучається земельна ділянка, на якій розташован житловий будинок, то в його власника з'являються такі права;

а) на одержання квартири за договором соціального найму;

б) на одержання вартості будинку;

в) на позачерговий вступ у члени ЖБК;

г) на отримання житла з комунального фонду.