2. Митне оформлення експортно-імпортних операцій.

Під митним оформленням розуміють сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до згаданої Типової технології в Україні передбачено чотири етапи митного оформлення.

Перший етап митного оформлення - попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа "Перевірено".

До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.

Другий етап митного оформлення - перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД "Сплачено".

Третій етап митного оформлення - перевірка вантажним відділом митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп "Під митним контролем" і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ.

Четвертий етап митного оформлення - проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю.

Одним з документів, наявність яких є обов’язковою під час здійснення експортно-імпортних операцій, є облікова картка суб'єкта ЗЕД.

Облікова картка суб’єкта ЗЕД - документ за формою, що містить відомості про суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та свідчить про постановку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на облік (Пишемо).

Після отримання облікової картки суб’єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати вантажі. Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. США, декларуються митницею за умови наявності відомостей про нього у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про них в супровідних та інших документах.

Обов’язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування.

Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

Оформлення ВМД свідчить про надання суб’єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує відзначені у ВТД права і обов'язки щодо здійснення відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника,отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов’язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна.

Розглянемо детальніше значення та основні види митних декларацій з урахування норм Митного кодексу України.

1. Митна декларація, заповнена у звичайному порядку – подається у тому випадку, коли декларант має достатньо відомостей для завершення митного оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення у відповідності із заявленим митним режимом (ст. 258).

2. Попередня митна декларація – подається до ввезення в Україну товарів (транспортних засобів) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Така митна декларація подається митному органу, в якому буде проводитися митне оформлення товарів, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей (ст. 259).

3. Тимчасова митна декларація – подається у разі, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Така декларація може подаватися за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (ст. 260).

4. Періодична митна декларація – може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов'язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України (ст. 260).

5. Додаткова митна декларація – механізм додаткового декларування є нововведенням, передбаченим новим Митним кодексом, а тому нижче ми зупинимося на цьому механізмі детальніше.

Додаткова декларація повинна бути подана декларантом (уповноваженою особою) у випадку подання попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації. Така додаткова декларація повинна містити точні відомості про товари, задекларовані відповідною попередньою, тимчасовою або періодичною декларацією. Зокрема, додаткова декларація подається у таких випадках: попередня митна декларація не містить всіх необхідних відомостей для завершення митного оформлення; після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Вантажно митна декларація – уніфікований адміністративний документ форми МД-2, що складається з п’яти зброшурованих основних аркушів різного кольору та необхідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-3. У встановлених випадках замість аркушів форми МД-3 допускається використання формуляра-специфікації МД-8.

Форма МД-2 – основний аркуш вантажно-митної декларації, який містить загальні відомості про характер поставки, реквізити контрагентів, відомості про декларанта та характеристики одного товару, який зазначений в цьому аркуші.

Бланк форми МД-2 містить графи з 1 до 54 і чотири розділи (А, В, С,D)

Форма МД-3 є додатковим аркушем і використовується разом з формою МД-2, якщо партія складається з товарів, які мають різні коди.

Форма МД-8 використовується замість форми МД-3 виключно у випадках, коли декларуються товари п’ятьох або більше найменувань

Вантажна митна декларація складається з 5-х однотипних зброшурованих аркушів встановленої форми. У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим.

Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного контролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту.

Отже, в даному питанні ми розглянули основні особливості митного оформлення ексортно-імпортних операцій, розглянули різні види ВМД та основні реквізити таких документів як облікова картка суб’єкта ЗЕД, вантажно-митної декларації.