Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності

Вид діяльності	Вік
	1	2	3	4
Гра	2,7	2,9	2,0	1,5
Праця	3,5	3,6	3,9	2,9
Слухання оповідання	4,2	4,4	4,8	3,5
Лабораторний дослід	4,6	5,1	5,6	3,8

Як свідчать дані таблиці, кількість мимовільно утриманих у пам'яті слів збільшується з віком дітей в усіх видах діяльності; найефективнішим для збільшення лексики є слухання оповідання (крім 3-річних дітей); найменш ефективне — запам'ятовування в лабораторних умовах.

Формування довільної пам'яті відбувається на основі розумового розвитку дитини. Передумовами її виникнення є: успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльності; формування у дітей дій, для яких необхідна характерна для довільного запам'ятовування орієнтація на майбутнє і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворення.

Довільна пам'ять — процес запам'ятовування і відтворення матеріалу, що передбачає свідому постановку мети та вимагає вольових зусиль.

Вона починає формуватися у середньому дошкільному віці.

Оволодіння довільними формами пам'яті охоплює кілька етапів.

1. Виокремлення завдань запам'ятати, пригадати за відсутності в практиці дитини необхідних для цього прийомів.

2. Використання прийомів запам'ятовування і пригадування внаслідок підказок дорослих.

3. Усвідомлення необхідності спеціальних дій запам'ятовування, оволодіння умінням використовувати у них допоміжні засоби.

Пам'ять 3—4-річних дітей проходить три рівні розвитку:

1. відсутність мети запам'ятати і пригадати;

2. наявність мети за несформованості способів, спрямованих на її здійснення;

3. поєднання мети запам'ятати, пригадати із застосуванням способів досягнення цього.

До завершення дошкільного періоду мимовільна пам'ять залишається провідною. Довільне запам'ятовування і відтворення діти використовують порівняно рідко — коли цього потребують відповідні завдання або вимагають дорослі.

Дітям старшого дошкільного віку доступні також елементи логічного запам’ятання.

Логічна пам'ять — пам'ять, яка ґрунтується на розумінні, осмисленні матеріалу.

Основну роль у її розвитку відіграє навчання. Адже у процесі спеціального навчання діти оволоділи такими прийомами логічного запам'ятовування, як смислове співвіднесення і смислове групування, і успішно використовували їх. Таке навчання здійснюють у два етапи:

1. формування смислового співвіднесення і смислового групування як розумових дій;

2. формування вміння застосовувати ці дії у мнемічній діяльності.

Діти, навчившись виокремлювати у матеріалі групи (тварини, посуд, одяг тощо), зараховувати картинки до певної групи або до узагальнюючої картинки підбирати елементи, переходять до застосування групування з метою запам'ятовування.

У своєму розвитку пам'ять дошкільників долає певні етапи. Найпершою розвивається у них рухова (моторна) пам'ять — запам'ятовування і відтворення рухів. На її основі формуються навички.

Високого рівня розвитку у старшому віці досягає емоційна пам'ять — запам'ятовування і відтворення емоцій і почуттів. Дитина запам'ятовує не взагалі почуття, а почуття до конкретної людини, предмета, тобто її емоційна пам'ять невіддільна від образної, наочної. Основою пам'яті дошкільника є образна пам'ять — засвоєння і відтворення образів (зорова, слухова, дотикова, нюхова тощо), її виникнення пов'язане з дитячими спогадами (3—4 роки), а змістом є дитячі уявлення.

Уявлення — наочні образи раніше сприйнятих предметів і явищ об'єктивної дійсності.

Найефективнішою щодо запам'ятовування є зорова пам'ять — фіксування образів предметів і явищ, відтворення раніше зафіксованих уявних образів. Деяким дошкільникам притаманна ейдетична (грец. еіаоз — образ, вигляд) пам'ять («яскраве бачення») — чітке і яскраве фіксування образів сприймання, згадуючи які, дитина ніби знову бачить їх і може описати в усіх деталях. Завдяки їй запам'ятовують вірші, казки, прізвища всіх футболістів. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих людей залишається на все життя.

У дошкільному віці відбувається формування словесно-логічної (вербальної) пам'яті — запам'ятовування і відтворення словесно оформленого матеріалу, що відображає предмети і явища у їх загальних властивостях, істотних зв'язках і відносинах. П. Блонський назвав її пам'яттю-розповіддю. Словесно-логічна пам'ять тісно пов'язана з мисленням. Основними її видами є проста репродуктивна пам'ять, вибіркова, репродуктивна і грамотна словесно-логічна.

Розвиток словесно-логічної пам'яті починається у ранньому віці, коли дитина намагається замінити незнайомі слова знайомими, ігноруючи дрібні деталі, запам'ятовує істотні, додає деякі від себе, змінює послідовність викладу подій.

Мимовільне запам'ятовування забезпечується включенням матеріалу у цілеспрямованому діяльність. Довільна пам'ять розвивається краще, якщо дорослий спонукає дитину до свідомого відтворення досвіду у грі, продуктивній і мовній діяльності, під час переказування, заучування, розповідання, створення історій і казок, тобто ставить мету згадати.

Старші дошкільники повинні цілеспрямовано оволодівати логічними прийомами запам'ятовування, що залежить від ступеня освоєння відповідних мислительних операцій, змісту і характеру матеріалу, особливостей навчання, яке робить запам'ятовування логічним, потреби дитини у правильному і точному запам'ятовуванні і пригадуванні, прагненні перевірити його результати.