Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3_Rozvitok_piznavalnoyi_sferi_ditey_rannogo_i.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
106 Кб
Скачать
☆

5. Особливості уяви дошкільника

Творча діяльність не можлива без уяви, яку дошкільники використовують постійно у різноманітних ситуаціях: граючись, розповідаючи казки, розмовляючи про своє майбутнє тощо.

Завдяки уяві дошкільник адаптується у соціумі, спілкується нарівні з дорослими. Як правило, він з довірою ставиться до образів своєї уяви.

Уява — процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.

Уява дитини розвивається поступово, з набуттям нею досвіду. Усі образи уяви, якими б вони не були, ґрунтуються на уявленнях і враженнях, які людина отримує у реальному житті (Л. Виготський).

Особливостями дитячої уяви є:

  • неточність образів;

  • невимогливість;

  • спотворення, гіперболізація (перебільшення) дійсності;

  • довіра до образів уяви;

  • слабкість критичної думки (невміння відрізнити реальність від видуманого, що часто дає привід дорослим звинувачувати дитину у брехливості, хоч насправді це не так, оскільки дитина не має при цьому корисливої мети);

  • тісний зв'язок з емоціями, вигаданих образів — з реальними; нестійкість (олівець — спочатку дерево, потім — термометр);

  • надзвичайна яскравість і перевтілення в образи уяви (любить знайомі казки);

  • недостатня узагальненість образів уяви (перекотиполе — колобок);

  • репродуктивний (відтворювальний) характер.

Особливості уяви (яскравість, жвавість образів) дошкільника мають фізіологічну основу, тобто пов'язані з домінуванням першої сигнальної системи у вищій нервовій діяльності.

Розвиток уяви пов'язаний із зародженням знакової функції свідомості, суть якої полягає у заміщенні одних образів іншими (наприкінці раннього дитинства). Про виникнення уяви в дитини свідчать дії не на основі реальності, а на основі її уявлень. Уперше вона проявляється у 2,5—3 роки, коли дитина починає діяти в уявній ситуації, з уявними предметами. Відбувається це насамперед у грі, коли вона діє з одним предметом, уявляючи на його місці інший: «годує» паличкою ляльку, укладає «спати» ведмедика у коробку-ліжечко, миє руки камінчиком-милом та ін.

Уява дітей дошкільного віку є зазвичай мимовільною, її предметом є те, що дуже схвилювало, захопило, привабило дитину: прочитана казка, переглянутий мультфільм, нова іграшка.

Мимовільна уява — цілеспрямоване відтворення і перетворення отриманих раніше вражень.

Образи уяви у дітей молодшого дошкільного віку ще нестійкі, напрям її роботи швидко змінюється під впливом зовнішніх вражень. За нетривалий час діти кілька разів переходять від одних ігор до інших. Такими нестійкими є образи уяви, створені в інших видах діяльності.

Із розвитком мимовільної уяви виникає довільна, зумовлена участю у нових, складніших видах діяльності, зміною змісту і форм спілкування з дорослими і ровесниками.

Довільна уява — цілеспрямоване, усвідомлене відтворення і перетворення отриманих раніше вражень.

Спочатку образи довільної уяви виникають під впливом словесних дій дорослого у сюжетно-рольовій грі. Пізніше вона виявляється і в інших видах діяльності, які вимагають попереднього планування (малювання, ліплення, конструювання, праця, навчання тощо).

Розвиток уяви в дітей спочатку відбувається під впливом дорослих, які спонукають їх довільно створювати образи. З часом дошкільники самостійно уявляють план своїх дій.

У першій половині дошкільного дитинства переважає відтворювальна уява.

Відтворювальна (репродуктивна) уява — процес створення людиною образів об'єктів на основі опису, схем, креслень, нотних записів тощо.

У старших дошкільників відтворювальна уява значно повніше і точніше відображає дійсність, дитина починає розрізняти реальне і фантастичне. Найбільше актуалізується вона під час слухання казок, оповідань.

Дошкільні роки є періодом початку розвитку творчої уяви.

Творча уява — процес створення нових, оригінальних образів та ідей.

За своєю суттю творча уява є особливою інтелектуальною діяльністю, спрямованою на перетворення навколишнього світу. Виникнення творчої уяви не лише є важливим показником розвитку пізнавальної сфери дитини, а й тісно пов'язане з формуванням її особистості загалом.

Операції уяви у дошкільному віці:

  • уособлення — наділення персонажів реалістичними діями

  • антропоморфізації — оживлення предметів

  • аглютинація — поєднання якостей, частин, деталей у незвичайні комбінації, що не зустрічаються у повсякденному житті

  • зміщення величини — збільшення (гіперболізація) або зменшення якостей об'єктів

  • комбінування — поміщення об'єкта у невластиву йому ситуацію

Функції уяви у дошкільників:

  • Гностично-інтелектуальна функція уяви — формування уявлень на основі попереднього досвіду під час отримання інформації про невідомі для суб'єкта предмети і явища.

  • Афективно-захисна функція уяви — створення уявної ситуації з метою умовного вирішення конфліктів, які неможливо вирішити на практиці.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]