Сторони угоди за акредитивом.
Акредитодавець, аплікант, заявник чи оплачуюча сторона (наказодавець, імпортер, покупець)
Банк-емітент, банк покупця чи імпортера (згідно з інструкціями заявника, відкриває акредитив, беручи на себе платіжні зобов’язання після виконання умови акредитива)
Бенефіціар (продавець, експортер)
Банк-кореспондент, підтверджуючий банк ( при необхідності)
Авізуючий банк (банк продавця, експортера, «авізує» чи перевіряє справжність акредитива і пересилає його бенефіціарові без відповідальності з боку авізуючого банку)
Банк-платник/акцептуючий банк. Цей банк оплачує переказний вексель. Ним може бути банк-емітент, авізуючий банк чи інший визначений банк.
Банк-платник/негоціюючий банк. Він має бути розташованим у країні бенефіціара, який оцінює вексель і документи при угоді з акредитивом. При негоціюванні цей банк стає держателем векселя авізуванням бенефіціарові своїх власних фондів.
Підтверджуючий банк. Термін «підтверджуючий банк» означає, що банк, який знаходиться в країні бенефіціара, за запитом бенефіціара може «підтверджувати» чи брати на себе зобов’язання перед бенефіціаром гарантувати оплату/акцепт векселя згідно з акредитивом. Тому бенефіціар додатково використовує зобов’язання підтверджуючого банку і незалежно від банку-емітента, що дає додаткову гарантію. Але якщо банк-емітент має добру фінансову стабільність, бенефіціарові не обов’язково використовувати підтвердження. Підтверджуючий банк часто також є авізуючим банком.
Схема реалізації документарного акредитива. Механізм документообігу за акредитивом.
І етап: розглядається пропозиція щодо умов поставки товару. Експортер надає потенційному покупцеві свою пропозицію і під час переговорів з покупцем обговорює умови акредитива.
ІІ етап: підписання умов поставки товару та його оплати. Імпортер дає експортеру замовлення на поставку товару, відповідно підписавши договір з купівлі-продажу (контракт). Водночас імпортер дає своєму банкові доручення на відкриття акредитива.
ІІІ етап: (завершальний) товар поставляється і виконуються умови акредитива. Експортер відвантажує замовлений товар і надає банку документи на оплату.
Передивитись правильність стрілок!!!!!!!!!!!!
Рис. 1. Розрахунки за документарним акредитивом
Після укладання контракту (1) експортер готує товар (2) до відвантаження, про що повідомляє імпортера. Отримавши таке повідомлення, покупець подає своєму банкові доручення (заяву) (3) на відкриття акредитива. У цій заяві банку доручається відкрити товарний акредитив на умовах, які перелічені в ньому і відповідають укладеному контракту.
У заяві вказуються:
наказодавець і бенефіціар;
дата та місце закінчення акредитива;
вид акредитива;
авізуючий банк і банк, який підтверджує акредитив;
спосіб відвантаження товару та виконання акредитива;
опис товару та умов поставки;
перелік документів, проти яких виконується акредитив;
дата першого відвантаження;
термін, протягом якого повинні бути надані документи;
номер рахунку, з якого банк повинен списати кошти на оплату товару і комісійні банків.
Відкритий банком акредитив направляється (4) експортеру, який указаний у цьому акредитиві. Як правило, акредитив направляється через авізуючий банк, що знаходиться в країні експортера.
Отриманий від емітента акредитив може бути авізований банком без зобов’язань з його боку. У цьому разі авізуючий банк тільки перевіряє наявність документів за зовнішніми ознаками. Він не бере на себе жодних зобов’язань щодо гарантії платежу експортеру.
Якщо банк-емітент звертається до авізуючого банку дати підтвердження відкритому акредитиву, тобто додати власну гарантію платежу, то такий банк уже виступає в ролі банку, що підтверджує цей акредитив. Тоді відкритий акредитив має гарантії двох банків, один з яких перебуває в країні експортера, а другий —у країні покупця.
Далі відкритий акредитив підлягає авізуванню (5) (переданню) його бенефіціару. Отримавши акредитив, бенефіціар перевіряє відповідність його умовам контракту. У разі невідповідності бенефіціар може сповістити свій банк про умовне прийняття акредитива і вимагати у покупця внесення необхідних змін до його умов. Якщо бенефіціар згоден з умовами відкритого на його користь акредитива, він у встановлені терміни відвантажує (6) товар і, отримавши транспортні документи від перевізника (7), надає їх разом з іншими документами у свій банк (8). Банк експортера перевіряє всі документи щодо їх відповідності умовам акредитива і надсилає їх банку-емітенту для оплати (9), акцепту або негоціації. У супроводжувальному листі обов’язково вказується, яким чином має бути зарахована виручка.
Отримавши документи, банк-емітент перевіряє їх, після чого переказує суму платежу банку експортера, дебетуючи рахунок імпортера (10). Банк експортера зараховує виручку бенефіціару. Імпортер же, одержавши від банку-емітента документи (11), одержує за ними у власність товари від перевізника.
Витрати, пов’язані з відкриттям акредитива, як правило, бере на себе покупець, хоча він може вимагати в експортера, щоб той взяв на себе всі витрати і комісії або їх частину.
При виконанні акредитива не банком-емітентом, а іншим банком (це може бути не банк експортера, а третій банк, що дав підтвердження) останній отримує за акредитивом право на вимогу від емітента платежу на відшкодування своїх виплат бенефіціару максимально швидким способом. Вимога платежу за акредитивом, яка називається рамбурсом, може направлятися не тільки банку-емітенту, а й третьому банку, якщо емітент надав йому право здійснити платіж за даним акредитивом. У будь-якому разі банк, на який виставлений рамбурс за акредитивом, є рамбурсуючим банком.
Якщо акредитив відкривається як забезпечення платежу за контрактом, що передбачає надання покупцю короткотермінового комерційного кредиту, документи видаються банком-емітентом імпортеру без списання з нього суми платежу. Для експортера це не означає зменшення гарантії платежу, оскільки суму документів, поданих за акредитивом з відстроченим платежем, банк оплатить після настання відповідних строків. Важливо, щоб документи були подані експортером у банк до закінчення строку дії акредитива і підтверджували виконання всіх його умов; у цьому разі зобов’язання банку щодо оплати цього комплекту документів діє до моменту настання строку платежу.
В основному банки стягують такі види комісійних, як, (див. у додаток)
попереднє авізування акредитива;
авізування документарного акредитива;
підтвердження акредитива;
перевірка, прийняття і відправлення документів;
зміна умов акредитива;
акцепт тратт;
Переваги акредитивних розрахунків для експортера
Мінімальний ризик несплати. Експортер, погоджуючись із термінами та умовами акредитива для здійснення оплати за продукцію, яку він має намір закупити, звертається до банку-емітента чи до підтверджуючого банку з метою зробити оплату. Банк не може відмовитися від оплати, якщо він узяв на себе безвідзивне зобов’язання щодо цієї операції.
Швидкість та зручність. Оплата банком проводиться швидше і значно надійніше, ніж інкасо від експортера.
Успіх у фінансуванні. Вексель, акцептований банком, може бути дисконтований, якщо в країні існує ринок таких фінансових інструментів.
Недоліки акредитивних розрахунків для експортера
Зниження конкурентоздатності. Оскільки імпортер несе значні витрати і здійснює великий об’єм роботи з паперами, експортер, що продає товари лише за акредитивом, може обмежити свій ринок, зазнаючи труднощів щодо пошуку покупців.
Переваги акредитивних розрахунків для імпортера
Можливість кредитування та фінансування. Угода за векселем з відстроченням не вимагає від імпортера оплати за пред’явленням. Імпортер також має можливість придбати акцептне фінансування чи інший вид фінансування, що його надає банк емітент.
Безпека. Імпортер може бути впевнений, що експортерові доведеться дотриматися всіх термінів та умов акредитива до моменту оплати. Оскільки банк не несе відповідальності за якість та відповідність представлених документів, імпортер все-таки залежить від надійності експортера. Отже, імпортер може бути впевненим тільки щодо документів акредитива
Недоліки акредитивних розрахунків для імпортера
Збільшення витрат і зниження зручності. Найчастіше імпортер є єдиним, хто несе витрати за акредитивом (на відміну від інкасо, де витрати несе експортер). Акредитив коштує дорожче за інкасо й забирає більше часу на оформлення.