Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_z_Osnov_SAPR1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1.5. Моделі і їхні параметри в сапр

В автоматизованих проектних процедурах замість ще неіснуючого проектованого об'єкта оперують деяким квазіоб'єктом — моделлю, що відбиває деякі цікавлячі дослідника властивості об'єкта. Модель може бути фізичним об'єктом (макет, стенд) або специфікацією. Серед моделей-специфікацій розрізняють функціональні, поведінкові, інформаційні, структурні моделі. Ці моделі називають математичними моделями, якщо вони формалізовані засобами апарата й мови математики.

У свою чергу, математичні моделі можуть бути геометричними, топологічними, динамічними, логічними й т.п., якщо вони відбивають відповідні властивості об'єктів. Поряд з математичними моделями при проектуванні використовують функціональні моделі, інформаційні моделі у вигляді діаграм сутність-відношення, геометричні моделі (креслення). Надалі, якщо немає спеціального застереження, під словом "модель" будемо мати на увазі математичну модель.

Математична функціональна модель у загальному випадку являє собою алгоритм обчислення вектора вихідних параметрів при заданих векторах параметрів елементів (внутрішніх параметрів) і зовнішніх параметрів .

Математичні моделі можуть бути символьними й чисельними. При використанні символьних моделей оперують не значеннями величин, а їхніми символьними позначеннями (ідентифікаторами). Чисельні моделі можуть бути аналітичними моделями, тобто їх можна представити у вигляді явно виражених залежностей вихідних параметрів від параметрів внутрішніми й зовнішніх , або алгоритмічними моделями, у яких зв'язок , і заданий неявно у вигляді алгоритму моделювання. Найважливіший окремий випадок алгоритмічних моделей — імітаційні моделі, вони відображають процеси в системі при наявності зовнішніх впливів на систему. Інакше кажучи, імітаційна модель – це алгоритмічна поведінкова модель.

Класифікацію математичних моделей виконують також по ряду інших ознак.

Так, залежно від приналежності до того або іншого ієрархічного рівня виділяють моделі рівнів системного, функціонально-логічного, макрорівня (зосередженого) і мікрорівня (розподіленого).

По характеру використовуваного для опису математичного апарата розрізняють моделі лінгвістичні, теоретико-множинні, абстрактно-алгебраїчні, нечіткі, автоматні й т.п.

Наприклад, на системному рівні переважно застосовують моделі систем масового обслуговування й мережі Петрі, на функціонально-логічному рівні – автоматні моделі на основі апарата передатних функцій або кінцевих автоматів, на макрорівні – системи алгебро-диференціальних рівнянь, на мікрорівні – диференціальні рівняння в частинних похідних. Особливе місце займають геометричні моделі, що використовуються в системах конструювання.

Крім того, введені поняття повних моделей і макромоделей, моделей статичних і динамічних, детермінованих і стохастичних, аналогових і дискретних, символічних і чисельних.

Повна модель об'єкта на відміну від макромоделі описує не тільки процеси на зовнішніх виводах моделюємого об'єкта, але й внутрішні для об'єкта процеси.

Статичні моделі описують статичні стани, у них не є присутнім час у якості незалежної змінної. Динамічні моделі відбивають поводження системи, тобто в них обов'язково використається час.

Стохастичні й детерміновані моделі розрізняються залежно від врахування або неврахування випадкових факторів.

Інформаційні моделі використають насамперед при інфологічному проектуванні баз даних (БД) для опису зв'язків між одиницями інформації.

Найбільші труднощі виникають при створенні моделей слабкоструктурированих систем, що характерно насамперед для системного рівня проектування. Тут значна увага приділяється експертним методам. У теорії систем сформульовані загальні рекомендації з підбора експертів при розробці моделі, організації експертизи, по обробці отриманих результатів. Досить загальний підхід до побудови моделей складних слабкоструктурированих систем виражений у методиках IDEF.

Звичайно в імітаційних моделях фігурують величини, що характеризують стан моделюємої системи й мають назву фазових змінних. Так, на макрорівні імітаційні моделі являють собою системи алгебро-диференціальних рівнянь

 (1.1)

де — вектор фазових змінних; — час; — вектор початкових умов. До фазового змінного можна віднести струми й напруги в електричних системах, сили й швидкості – у механічних, тиски й витрати – у гідравлічні.

В аналогових моделях фазові змінні — безперервні величини, у дискретних моделях — дискретні, в окремому випадку дискретні моделі є логічними (булевськими), у них стан системи і її елементів описується булевськими величинами. У ряді випадків корисне застосування змішаних моделей, у яких одна частина підсистем характеризується аналоговими моделями, інша — логічними.

Вихідні параметри систем можуть бути двох типів. По-перше, це параметри-функціонали, тобто функціонали залежностей у випадку використання (1.1). Приклади таких параметрів: амплітуди сигналів, тимчасові затримки, потужності розсіювання й т.п. По-друге, це параметри, що характеризують здатність проектованого об'єкта працювати при певних зовнішніх умовах. Ці вихідні параметри є граничними значеннями діапазонів зовнішніх змінних, у яких зберігається працездатність об'єкта.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]