- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
Причини ускладнень:
а) порушення умов механічної міцності гірської породи в стінці свердловини внаслідок дії: статичних навантажень; знакозмінних навантажень (нестаціонарні гідромеханічні і термічні процеси), які можуть викликати втомлююче руйнування гірських порід; бурильної колони при її поздовжньому переміщенні, обертанні і коливаннях, що призводить до стирання породи на стінках, ударів по гірській породі тощо;
б) розчинення і розмив породи промивальною рідиною (хемогенні, глинисті відклади);
в) розтеплення мерзлої гірської породи, що призводить до фазових перетворень (танення льоду-цементу).
Різновидності ускладнень: розширення ствола (утворення каверн за рахунок осипання і обвалювання та жолобів) або його звуження.
Каверни утворюються, перш за все, в глинах, глиновмістимих породах та соленосних (хемогенних) відкладах.
Обсипанням називають таке ускладнення, при якому значна кількість частинок породи систематично відділяється від стінок свердловини, падає в її ствол, підхоплюється потоком промивальної рідини і виноситься на денну поверхню.
Обвалюванням називають таке ускладнення, при якому значна маса породи раптово випадає в свердловину, перекриває кільцевий простір або весь переріз ствола і висхідний потік не в змозі швидко видалити цю породу на поверхню.
Початок обвалювання гірської породи діагностується виносом додаткової кількості шламу, що значно перевищує норму як за кількістю, так і за формою і розміром уламків, збільшенням тиску при промиванні, затягуванням інструменту і прихоплюваннями та ін.
Потенційно небезпечні щодо виникнення прихоплювання жолоби утворюються у пластичних породах (глинах, мергелях і т.д.), які мають достатню міцність на зсув при значних силах адгезії пари метал-гірська порода в інтервалах локальних викривлень і перегинів ствола. Глибина жолоба залежить від кількості спуско-підіймальних операцій. Поперечний переріз повнорозмірного жолоба дорівнює приблизно діаметру замка.
В результаті осипання та обвалювання порід розширюється ствол свердловини, ускладнюється транспортування частинок розбурених порід, що обвалилися, на денну поверхню, зростає аварійність бурильних труб через збільшення стріли прогину труб, може виникнути прихоплювання бурильної колони.
Звуження ствола свердловини можуть виникати внаслідок випучування гірських порід, їх обвалювання, утворення товстих фільтраційних кірок на проникних ділянках стінок, налипання на стінки частинок обсипаних і розбурених порід, зволожених промивальною рідиною..
Для запобігання обсипанню і обвалюванню порід необхідно використовувати інгібіровані промивальні рідини, гідрогелі або рідини на вуглеводневій основі з мінералізованою водною фазою, які не викликають зменшення міцності порід, і підтримувати густину промивальної рідини на рівні, достатньому для збереження стійкості стінок свердловини.
Небезпеці значного звуження свердловини на ділянках, складених стійкими породами можна запобігти, якщо застосовувати промивальні рідини з малою водовіддачею. Налипання на стінки розбурених частинок і частинок, що обсипались, можна зменшити, вводячи в промивальну рідину мастильні домішки.
