- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
3.2.2 Шарошкові долота
Основний обсяг буріння нафтових і газових свердловин виконується шарошковими долотами. Шарошкові долота мають такі переваги порівняно з лопатевими:
а) площа контакту шарошкових доліт з вибоєм набагато менша, але довжина їх робочих елементів більша, що значно підвищує ефективність руйнування гірських порід;
б) шарошки долота перекочуються по вибою на відміну від лез лопатевого долота, ковзаючих по ньому, внаслідок чого інтенсивність зносу зубців шарошок менша;
в) крутний момент, необхідний для обертання шарошкового долота, порівняно невеликий, а тому зводиться до мінімуму небезпека заклинювання долота.
До недоліків шарошкових доліт слід віднести низький ресурс служби опор долота і низьку стійкість зубців шарошки.
У практиці буріння свердловин використовують одно-, дво-, три-, чотири- і шестишарошкові долота. Однак найбільше розповсюдження одержали тришарошкові долота.
Стандартом передбачено випуск шарошкових доліт діаметром від 46 мм до 508 мм. Випускають 13 типів шарошкових доліт, які рекомендується використовувати в різних за твердістю та абразивністю породах (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 – Область застосування тришарошкових доліт
Тип долота |
Гірська порода |
М |
М’яка |
МЗ |
М’яка абразивна |
МС |
М’яка з пропластками середньої твердості |
МСЗ |
М’яка абразивна з пропластками середньої твердості |
С |
Середної твердості |
СЗ |
Абразивна середньої твердості |
СТ |
Середної твердості з пропластками твердої |
Т |
Тверда |
ТЗ |
Тверда абразивна |
ТК |
Тверда з пропластками міцної |
ТКЗ |
Тверда абразивна з пропластками міцної |
К |
Міцна |
ОК |
Дуже міцна |
а
-
гідромоніторне з відкритою опорою; б
- гідромоніторне з
герметизованою
опорою;
А-А
– промивальний отвір із соплом
(насадкою).
Рисунок
3.5 — Тришарошкове долото
Підшипники шарошок ряду моделей доліт змащуються промивальною рідиною, яка проникає до тіл кочення і тертя по зазору між основою шарошки і упорною поверхнею цапфи. В останні роки все більше застосовують долота з герметизованою опорою, у яких спеціальне мастило надходить до тіл кочення і тертя із еластичного балону по наявному в лапі і цапфі каналу. Проникненню промивальної рідини в порожнину такої опори перешкоджає жорстка ущільнююча манжета.
При обертанні долота за годинниковою стрілкою шарошки, які перекочуються по вибою проти годинникової стрілки, здійснюють складний обертовий рух. У результаті цього породоруйнуючі елементи шарошок наносять удари по породі, дроблячи і сколюючи її. Сколююча дія породоруйнуючих елементів шарошок на породу залежить від форми шарошок, їх розміщення в корпусі долота і стану поверхні вибою свердловини.
Долота типів СТ, Т, ТЗ, ТК, ТКЗ, К, ОК належать до доліт дроблячого класу, а долота типів М, МЗ, МС, МСЗ, С і СЗ належать до доліт дробляче-сколюючого класу.
Форми і розміщення породоруйнуючих елементів на шарошках. У залежності від того, для буріння в яких породах призначено долото, шарошки мають різні породоруйнуючі елементи - зубці, які виготовляються або разом з тілом шарошки фрезеруванням, чи накаткою, або окремо із спеціальних твердих сплавів. Останні мають клиновидну або сферичну контактну поверхню і запресовуються в гнізда, що просвердлені у тілі шарошки. Шарошки з фрезерованими або накатаними зубцями використовують у долотах, призначених для руйнування неабразивних порід. Шарошки із зубцями з твердих сплавів призначені для розбурювання абразивних порід, а також порід з дуже високою твердістю. На всіх шарошках породоруйнуючі елементи розміщують, як правило, концентричними вінцями.
Усім вінцям шарошок присвоєні буквенні індекси у напрямку від вершини до основи: А, Б, В, Г. Вінець, розміщений в основі шарошки, називають периферійним.
Шарошки нумерують залежно від кількості зубців на вінці А. Перша шарошка на цьому вінці має найменшу, а третя - найбільшу кількість зубців.
Шарошки доліт типів М, МС, С, СТ і Т мають вифрезеровані або накатані зубці. Висота і крок зубців зменшуються, а кут при вершині зубця збільшується для доліт від типу М до доліт типу Т.
Шарошки доліт типу М мають найменшу кількість вінців, а доліт типу Т - найбільшу.
Оскільки периферійні вінці шарошок уражають одну і ту ж ділянку вибою, форма і розміщення зубців на них у кожної шарошки вибираються з врахуванням цієї особливості роботи долота. Оскільки грані зубців, що обернені до стінки свердловини, піддаються абразивному зносу, деякі долотні заводи зубці на периферійних вінцях виконують у вигляді Г-, Т- або П-подібної форми.
Шарошки доліт типу ТК на внутрішніх вінцях мають фрезеровані або накатані зубці призматичної форми, а на периферійних вінцях - вставні зубці з твердого сплаву із сферичною породоруйнуючою поверхнею.
Шарошки доліт типів К і ОК мають на всіх вінцях зубці із твердого сплаву із сферичною породоруйнуючою поверхнею.
Шарошки доліт типів МЗ, МСЗ, СЗ, ТЗ і ТКЗ, що призначені для буріння абразивних порід, оснащені запресованими в тіло шарошки твердосплавними зубцями, що мають клиновидну породоруйнуючу поверхню. Кількість вінців і клиновидних зубців у кожному вінці вибирають залежно від твердості породи, для якої призначене долото (у доліт типу МЗ – найменша, а у доліт типу ТКЗ – найбільша).
Опори долота повинні забезпечувати вільне обертання шарошок навколо їх цапф, передачу навантаження на вибій від бурильної колони через цапфи і тіла кочення або поверхні тертя породоруйнуючим елементам, що перебувають у контакті з породою.
Існує велика різноманітність опор шарошок, однак найбільше розповсюдження одержали такі типи опор:
В - всі підшипники кочення;
Н - один підшипник ковзання, а решта - кочення;
А - два і більше підшипники ковзання, а решта - кочення.
Випускають долота з відкритою опорою і з ущільнюючими кільцями і резервуаром для мастила. Долота з ущільнюючими кільцями і резервуаром для мастила у своєму позначенні (шифрі) мають літеру “У”. Застосування в роторному бурінні тришарошкових доліт з герметизованими мастило-наповненими опорами збільшує їх стійкість у середньому на 30 % порівняно з долотами аналогічних конструкцій без герметизації опор.
Промивальні отвори. Ефективність роботи доліт у свердловині в значній мірі залежить від ступеня очищення вибою від розбуреної породи. Тому не можна допускати накопичення вибуреної породи під долотом і перемелювання її породоруйнуючими елементами. Необхідно, щоб зруйнована порода своєчасно видалялась з вибою свердловини, що досягається не тільки подачею до вибою достатньої кількості промивальної рідини, але і застосуванням раціональних конструкцій і схем розміщення промивальних отворів у долоті.
За розміщенням і конструкцією каналів шарошкові долота поділяються на:
а) з центральним промиванням - Ц;
б) з боковим гідромоніторним промиванням - Г;
в) з центральним продуванням - П;
г) з боковим продуванням - ПГ.
Деякі моделі тришарошкових доліт виготовляють з розміщенням промивальних отворів у центрі долота. Потік промивальної рідини у таких доліт спрямовується на шарошки, забезпечуючи охолодження та очищення їх від вибуреної породи.
Більшість моделей тришарошкових доліт виготовляють з боковим розміщенням промивальних отворів. Струмина рідини у таких доліт направляється між шарошками до вибою, забезпечуючи достатнє охолодження шарошок, добре очищення вибою від вибуреної породи і сприятливі умови для руйнування породи породоруйнуючими елементами долота. Для створення ефективного процесу руйнування гірської породи, як і у лопатевих доліт, у промивальні отвори вставляють насадки (сопла), що створюють швидкість витікання струмини рідини з них не менше, ніж 80 м/с. Шарошкові долота з такими насадками називають гідромоніторними.
