6. Позакласна робота з географії

Однією з складових частин навчально-виховного процесу у школі є позакласна робота з географії. Будується вона на основі доброчинності, ініціативи, активності та самостійної діяльності учеників.

Головними цілями здійснення позакласної роботи з географії є наступні:

• розширити та поглибити знання учеників з географії; повисити цікавість до предмету;

• розвинути пізнавальні здібності школярів, їх самостійність, творчість, географічне мислення, спостереження і т.д.;

• реалізувати комплексний підхід до виховання особистості;

• організувати відпочинок та розумні розваги учеників.

Ознайомлюючись з навчальною літературою, відмітьте, які конкретні задачі (виховні та навчальні) вирішуються при проведенні позакласної роботи. Зробіть висновок про значення позакласної роботи.

1. Форми позакласної роботи з географії

Позакласна робота з географії здійснюється у вигляді різних за своєю організацією позакласних заходів (організаційних форм). Важливим із них – позакласне читання географічної літератури, географічні вечора, конференції, вікторини, олімпіади, турпоходи, екскурсії і т.д. Різноманітні форми позакласної роботи – одне із її безсумнівних особливостей.

Основною організаційною формою є географічний кружок. Заняття у кружку проводяться під безпосереднім керівництвом вчителя, з постійним складом учеників, за розкладом (планом). Порівняйте кружок з уроком – основною формою навчальної роботи.

Кружок є організаційним центром всієї позакласної роботи з географії в школі. Він може складатися із декількох секцій – краєзнавчої, екологічної, фізгеографічної, економгеографічної, картографічної, геологічної і т.д.

Ефективність кружкової роботи багато в чому залежить від того, наскільки вдало складений план його роботи і як він може здійснюватися на практиці. Відмітьте, що план складається разом з учениками, враховує перш за все їх інтереси, здібності, творчі здібності і т.д.

Ознайомтися з тим, як створюється географічний кружок, хто може бути у кружку, як проводиться засідання кружка і т.д.

Подумайте, які види роботи (теоритичні або практичні) повинні переважати у кружку. Поясніть, чому.

Про географічнний кружок можна прочитати у книгах:

Бороздинов Н.М. Географические кружки в школе. – М.: Просвещение, 1970.

Слуцкая Р.Д. Географическое общество «Глобус». – М.: Просвещение, 1972.

Методика обучение географии в средней школе / Под ред. А.Е. Бибик и др. – М.: Просвещение, 1968, с. 368-373.

Методика обучения географии в средней школе / Под ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: Просвещение, 1983, с. 182-184.

В останні роки виникли нові форми позакласної роботи - географічного суспільства, географічні клуби (на відміну від кружка вони поєднують значно більше учеників та проводять більш різноманітну роботу).

Особливе місце у всій системі позакласної роботи з географії займає позакласне читання, так як воно є основним джерелом розширення георафічного кругозору учеників. При добрій організації позакласного читання може стати складовою частиною всього процесу навчання, цепочкою, що повязує класно-урочну форму роботи з позакласною.

Географічні вечора відносяться до числа найбільш складних та цікавих видів позакласної роботи. Необхідною умовою проведення вечорів є різноманітність їх змісту (усними повідомленнями, вікторини, ігри, художні інсценировки, співи, демонстрація слайдів, любитильські кінофільми і т.д.). Сценарії географічних вечорів часто публікуються на сторінках журналу «География в школе» (1972, № 3; 1974, № 4, № 6; 1976, № 2, № 6; 1979, № 3 та інші) або у спеціальній літературі (див. розділ «Позакласна робота з географії» у кабінеті методики ГГФ).

Важливою формою позакласної роботи є турпоходи. Під час проведення походів ученики ведуть спостереження, збирають колекції мінералів, здійснюють екскурсії в музеї, на виробництві та т.д. Походи переслідують не лише навчальні цілі, але і спортивні, оздоровчі, культурно-просвітні; мають велике виховне значення (див. розділ «Краєзнавство та туризм» у кабінеті методики).

Ознайомтеся з іншими формами позакласної роботи з географії, які описані в основній навчальній літературі по методиці.

В цілому у позакласній роботі можна виділити декілька направлень (за Ю.І. Валишіну, 1985):

- туристсько-краєзнавче (включає географічні походи, експедиції, зльоти і т.д.);

- науково-пізнавальні (географічний кружок, географічна конференція, неділя георафії);

- трудове (виготовлення наглядних посібників та обладнення для географічної площадки, кабінету географії);

- музейно-оформленське та видавниче (створення музеїв – географічного, краєзнавчого, геолого-мінерального, охорони природи та ін.; видавництво географічних рукописних журналів, випуск стенгазета);

- екологічне («голубі» та «зелені» патрулі: заходи по боротьбі з оврагами, зсуви і т.д.).

Прочитайте відповідний розділ у книзі: Методика навчання географії в школі / Під ред. І.С. Матрусова, 1985, с. 228 – 233.

2. Методи проведення позакласної роботи з георафії

В навчальній літературі детально описано різноманітні форми позакласної роботи з географії. Разом з тим, методика їх проведення не отримала потрібного висвітлення.

За думкою Ю.І. Валишіна (1985), методи проведення позакласної роботи можна класифікувати за джерелом знань (див. кн.: Методика навчання географії у середній школі / Під ред. І.С. Матрусова, 1985, с. 223-224). Автор виділяє наступні методи:

1. словесні (вербальні) методи: лекція, бесіда, доповідь, інтервю; джерелом знань служить слово вчителя або вчених, учасників експедицій, яких запрошують на заняття;

2. практичні методи; на практичних заняттях ученики оволодівають вмінням працювати з приладами, інструментами; навчаються ставити опити, здійснювати різні заходи (наприклад, природоохоронні);

3. спостереження; цей метод дозволяє вивчити вивчити дійсність у всіх її проявах, передбачає максимальну пізнавальну активність школярів;

4. опито-експерементальний метод; застосовується з метою вивчення процесів та явищ природи, які складно спостерігати у дійсності;

5. конструювання та моделювання; дають можливість виготовлювати різні типи моделей, включаючи діючі, а також прилади, обладнання і т.д.

6. екскурсійний метод; дозволяє вивчити обєкти та явища в природі, на виробництві, в музеї, на виставці;

7. вивчення літературних джерел; метод відіграє велику роль у самостійній роботі учеників та застосовується на різних етапах дослідження географічного обєкту;

8. картографічний метод.

Дайте власну оцінку цій класифікації.

3. Питання та завдання для самоконтролю

1. Які задачі позакласної роботи з географії? Як вона повязана з навчальною роботою?

2. Які вимоги виказують до позакласної роботи?

3. Назвіть основні види позакласних заходів. Які форми та методи їх проведення?

4. Яку роль у позакласній роботі відіграє географічний кружок? Як організується робота кружка?

5. Як змінюється зміст позакласної роботи з географіїз 5 по 9 клас?

Література

При складенні методичних вказівок була використана наступна література:

Берлянт А.М. Карта рассказывает. – М.: Просвещение, 1978. – 144 с.

Даринский А.В. Методика преподавания географии. М.: Просвещение, 1975. – 368 с.

Методика обучения географии в средней школе / Под ред. А.Е. Бибик и др. – М.: Просвещение, 1968. – 391 с.

Методика обучения географии в средней школе / Под ред. И.С. Матрусова. – М.: Просвещение, 1985. – 256 с.

Методика обучения географии в средней школе / Под ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: Просвещение, 1983. – 320 с.

Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. – К.: Рад. Школа, 1976. – 184 с.

Практикум по методике обучения географии / Под ред. Р.П. Мышинской. – М.: Просвещение, 1986. – 128 с.

Студенцов Н.Н., Легенькая Е.Ф., Файбусович Э.Л. Методика преподавания география: Методические указания. – М. : Изд-тво Моск. Ун-та, 1983. – 54 с.

Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 224 с.