7.3. Визначення вихідних даних для підрахунку запасів

7.3.1. Параметри підрахунку

Матеріали, необхідні для підрахунку запасів на кожній стадії освоєння родовища, і вимоги до них визначаються відповідними інструкціями ДКУЗ і галузей гірничодобувної промисловості. Вони складаються з текстової, цифрової і графічної частин.

До основних вихідних матеріалів відносяться:

- детальна геологічна карта на топографічній основі в масштабі 1:2000-1:5000;

- вертикальні геологічні розрізи по розвідувальних лініях вхрест простягання і за простяганням рудних покладів;

- результати інструментальних зйомок усіх розвідувальних виробок та інклінометричних вимірів свердловин із зображенням вісей виробок на топографічних і маркшейдерських планах, розрізах в масштабах 1:500 -1:10000;

- результати документування і опробування (плани опробування) по розвідувальних і гірничих виробках, визначення густини кожного типу руд, наявних на родовищі, вологості та вмісту основних і попутних компонентів;

- зовнішній і внутрішній контроль правильності результатів хімічних аналізів;

- мінералогічний склад, результати технологічних випробувань на збагачення руди, гіпсометричні плани поверхні підошви (покрівлі) покладу, плани ізопотужностей, ізоглибин залягання, ізоліній розміщення основних компонентів, креслення, які відображають умови залягання покладів і родовищ тощо.

Підрахунок запасів корисної копалини проводиться в межах побудованого контуру балансових запасів з врахуванням рівня розвіданості і вивченості. Підрахунки виконують в об'ємній, або масовій мірі. Вихідними для підрахунку запасів величинами, які характеризують поклад і корисну копалину на окремих ділянках, є площа, потужність покладу рудної зони, густина корисної копалини і вміст в ній корисних компонентів.

При будь-якому способі підрахунку запасів користуються наступними формулами:

V = Sm, м³; (7.2)

Q = V = Sm , тис. т; (7.3)

P = kQc = kSm c,t, (7.4)

де V- об'єм покладу, м³; Q - запаси руди (корисної копалини), т; Р - запаси компонента, т; S - площа поверхні покладу, або його частини в межах проекції контуру підрахунку, м²; m - значення середньої потужності в межах контуру підрахунку, м; - значення середньої густини корисної копалини в масиві, т/м³; с - значення середнього вмісту компонента в межах контуру підрахунку, % чи г/т; k- коефіцієнт, який залежить від одиниці вимірювання с: k = 0,01, якщо с в %; k = 0,001, якщо с в г/т. Величини, які входять до формул (7.2)-(7.4) називають параметрами підрахунку запасів. Розглянемо способи визначення параметрів підрахунку запасів.

7.3.2. Визначення площі контуру запасу

7.3.2.1. Загальні відомості

Основним параметром підрахунку запасів в об'ємній, або масовій мірі є площа поширення покладу чи окремих його частин. Тому визначення площі є постійною операцією при підрахунку запасів будь-яким способом.

Поверхні, площі яких підлягають визначенню, можуть бути плоскими і топографічними. Контури площ, які визначають, можуть бути ламаними, або кривими лініями. Очевидно, що спосіб визначення площі зумовлюється характером поверхні покладу, формою обмежуючого контуру і способом підрахунку запасів.