- •2. Соціологія в системі суспільних наук: спільне і особливе. Розкрийте роль соціології в сучасному суспільстві транзитного типу.
- •4. Поняття соціальної спільноти в соціології. Критерії виокремлення соціальних спільнот. Їх типи.
- •5. Внесок о.Конта у розвиток соціології. Розкрийте суть соціологічних законів, сформульованих о.Контом. Дайте характеристику позитивізму в соціології.
- •8. Теорія економічного детермінізму к. Маркса.
- •9. М. Вебер та його внесок у розвиток соціологічної теорії. Чому соціологія, на його думку, повинна бути розуміючою наукою?
- •10. “Соціологізм” е. Дюркгейма та його теорія соціальної солідарності.
- •11. Особливості американської соціологічної школи та її представники.
- •13. Дайте соціологічне визначення поняття “суспільство”. Перелічите ознаки суспільства. Покажіть основні структурні елементи суспільства.
- •14. Поняття соціальний інститут та інституціоналізація. Функції соціальних інститутів.
- •16.Динаміка змін в соц. Структурі населення.
- •17. Розкрийте суть таких явищ, як соціальна мобільність та маргинальність.
- •Спільність і розбіжності норм моралі і права
- •19. Поняття і види соціальних змін. Основні теорії соціальних змін.
- •20.Механізми соціальних змін. Поняття соціального прогресу та соціальна стабільність.
- •22.Дайте характеристику соціальної структури суспільства, її елементів. Що таке соціальна стратифікація?
- •23.Розкрийте зміст основних структурних елементів програми соціологічного дослідження. Яких вимог слід дотримуватись при розробці програми?
- •24.Дайте характеристику методів збирання даних у соціологічних дослідженнях. Покажіть переваги і недоліки кожного.
- •1. Соціологічне опитування
- •3.Експеримент
- •4. Аналіз документів
- •25.З’ясуйте сутність і специфіку етнічного компоненту в соціальній структурі суспільства. Покажіть взаємозв’язок між поняттями “етнос”, “національність”, “нація”.
- •26.Національно-етнічні процеси та відносини. Проблема націоналізму, його різновиди.
- •27.З’ясуйте специфіку дослідження особистості наукою “соціологія”. Якою є структура особистості?
- •28.Дайте визначення соціальній типології особистості. Наведіть основні соціальні типи особистості.
- •29.Розкрийте характер взаємозв’язку між соціальними статусами та ролями. Покажіть причини і наслідки міжрольових та внутрішньо - рольових конфліктів.
- •30.Розкрийте сутність та особливості процесу соціалізації особистості, його основних етапів. Характер взаємозв’язку між соціалізацією та соціальною активністю?
- •34.Розкрийте зміст основних теорій управління (ф. Тейлор, е. Мейо, ф. Херцберг, д. Мак Грегор).
- •35. Дайте характеристику конфлікту як соціального явища. Якими є причини і наслідки соціальних конфліктів, структурні елементи?
- •36. Опишіть основні стадії конфлікту та методи вирішення соціальних конфліктів.
- •Функції сім’ї
- •39. Культура як соціальне явище, її основні функції.
- •40. Основні елементи культури та її різновиди. Культурна динаміка.
- •1) Мову, як систему знаків, які наділені певним значенням, що використовується для збереження, перетворення і передачі інформації.
- •4) Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди.
- •41. Освіта як соціальний інститут: функції, цілі. Проблеми взаємодії освіти і суспільства.
- •42. Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу: поняття, її характеристики, функції.
- •43. Умови формування громадської думки, канали її вивчення.
25.З’ясуйте сутність і специфіку етнічного компоненту в соціальній структурі суспільства. Покажіть взаємозв’язок між поняттями “етнос”, “національність”, “нація”.
Кожна людина ідентифікує свою приналежність до певного співтовариства. Почуття етнічної спільності в древніх цивілізаціях було першим у розмежуванні на «своїх» і «чужих». Феномен етнічного, національного вивчають етнографія, соціальна антропологія, історія, філософія, політологія й ін. У рамках соціологічної науки проблемами етнічного і національного займається етносоціологія.
Етносоціологія зосереджується на вивченні етнічної специфіки соціальних явищ, дослідженні етнічних проблем — національної самосвідомості, мови, звичаїв та інших елементів культури
1. Історично першими соціальними спільнотами людей були природні кровнородинні об'єднання – рід і клан. У процесі повсякденного спілкування складалися загальні уявлення, вірування, звичаї, ритуали, що ріднили, поєднували людей.
2. У процесі взаємодії роди і клани поєднувалися в племена.
З розвитком виробничих і соціальних відносин відбувається процес укрупнення племен, утворюються племінні союзи. Кровнородинні зв'язки поступово перестають бути основою етнічних спільнот, усе сильніше стають зв'язки соціальні.
3. У ході розвитку господарських зв'язків, під впливом географічного середовища, контактів з іншими народами складаються характерні риси матеріальної і духовної культури, виробляється національна психологія – тобто затверджується етнонім. Таким чином, етнос – це історично сформована на певній території стійка сукупність людей, яка володіє загальними і відносно стабільними особливостями мови, культури, побуту, а також свідомістю єдності і відмінності від інших подібних об’єднань. Взаємодія етносів, що веде до зміни їхньої сутності називається етнічними процесами.
Розрізняють еволюційні і трансформаційні етнічні процеси:
Еволюційні етнічні процеси припускають значну зміну кожного з основних елементів етносу (мови, культури, статево вікового складу, класової структури етносу тощо);
Трансформаційні етнічні процеси охоплюють зміни, що ведуть до зміни етнічної самосвідомості.
Етнічні процеси протікають у вигляді: консолідації, асиміляції й інтеграції.
- консолідацією називається злиття декількох самостійних, але родинних по мові і культурі народів у єдиний, новий, більш великий етнос (прикладом консолідації може служити злиття східнослов'янських племен у єдину давньоруську народність у 9-12 ст.);
- асиміляція – це розчинення одного етносу чи його частини в іншому звичайно більш численному, у результаті чого втрачаються багато споконвічних етнічних властивостей і здобуваються нові (у сучасному світі найбільш інтенсивно асиміляційні процеси відбуваються в Італії, Англії, Данії, Швеції, де вже сформовані етноси асимілюють малі етнічні спільності);
- набагато повільніше і складніше протікають процеси міжетнічної інтеграції – тобто взаємодії усередині однієї держави чи на міждержавному рівні декількох різних по мові і культурі народів, що веде до появи в них низки загальних рис.
4.Змішання племен і витиснення родових відносин соціальними привело до розпаду племен і до об'єднання їх у народності.
Народність – це мовна, територіальна і культурна сукупність людей, що склалася історично і передує нації.
Народності характерні для епохи рабовласництва і феодалізму.
Народність символізує більш високу культуру суспільства: це відноситься і до матеріальної культури (житло, одяг, знаряддя праці), і до духовного (вірування, цінності, народна творчість). Народність – це не просто об'єднання племен, а якісно нова общинна організація, заснована на територіальних і економічних зв'язках людей, при наявності приватної власності і непримиренних класів – багатих і незаможних.
5.У процесі консолідації народностей на базі розвитку економічних, політичних і інших зв'язків між ними складаються нації.
Нація – це історично сформована форма спільності людей, які володіють, як правило, спільністю території й економічного життя, мови і духовного складу, у якійсь мірі і біологічною своєрідністю (що найчастіше позначається в зовнішності), а також особливостями національного складу характеру, національного менталітету, темпераменту, особливостями культури і побуту.
Нація охоплює значно більшу кількість людей. Усередині нації довгий час можуть зберігатися етнічні групи. Наприклад, у нашій країні в результаті тривалого тісного спілкування склалася українська нація, що містить у собі етнічні групи українців західної, східної і південної України
6. Народ – населення даної держави, що включає в себе різні шари і класи, які за своїм об'єктивним положенням здатні брати участь у розвитку країни у певний історичний період.
Народ є реальною силою: він створює й удосконалює знаряддя праці, передає з покоління в покоління навички, а також є творцем і охоронцем культурних цінностей, створених всією історією суспільства.
Народ – це творець історії, але його творча роль історично неоднакова, як неоднаковий і сам народ на різних етапах розвитку суспільства.
Взаємозв’язок між поняттями “етнос”, “національність”, “нація ”- спільність цих понять проявляється в тому, що вони сформувалися в результаті історичного розвитку господарських зв'язків, під впливом географічного середовища та контактів з іншими народами, на певній території і являють собою стійку сукупність людей, яка володіє загальними і відносно стабільними особливостями мови, культури, а також свідомістю єдності і відмінності від інших подібних об’єднань.
