42. Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу: поняття, її характеристики, функції.

Узагалі, думку можна класифікувати як: індивідуальну; групову; суспільну; світова суспільна думка (тобто думка з проблем, що хвилюють усе населення земної кулі, наприклад, запобігання екологічної катастрофи ).

Феномен “суспільна думка” належить до числа таких соціальних явищ, що привертають увагу мислителів з давніх часів. Сила суспільної думки і її активний вплив на діяльність людей визнавалися завжди.Термін «суспільна думка» уперше застосував у XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері для визначення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.Суспільна думка — це специфічний прояв масової свідомості, що виражається в оцінках і характеризує відношення людей до суспільно значимих подій, фактів і актуальних проблем громадського життя.Як соціальний феномен, суспільна думка має такі сутнісні характеристики:

• вона не є арифметичною сумою думок окремих індивідів, а інтегративним утворенням, що має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;

• формується внаслідок висловлення певної групи людей, що характеризується спільністю інтересів і цілісністю;

• виникає лише щодо актуальних для соціального співтовариства чи суспільства проблем і ситуацій;

• її, як правило, характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, вірогідність і соціальна спрямованість;

• масові судження людей мають різний ступінь об'єктивності (істинності). Це пояснюється тим, що думки можуть формуватися на основі як наукових знань, так і помилкових поглядів. У випадку нестачі інформації люди компенсують її слухами, інтуїцією і т.д. Тому суспільна думка, що не має у своїй основі твердого наукового фундаменту, може бути помилковою.

• може виражатися як в емоціях і судженнях, так і в реальній поведінці.

В залежності від змісту суджень, сформованих громадськістю, думка може бути оцінюючою, аналітичною і регулятивною:* Оцінююча думка виражає відношення до тих чи інших проблем, фактів. У ній більше емоцій, ніж аналітичних висновків. * Аналітична суспільна думка вимагає глибокого і всебічного аналізу, для чого необхідні елементи теоретичного мислення.* Зміст регулятивної суспільної думки полягає в тому, що вона виробляє певні норми суспільних відносин, оперуючи цілою низкою неписаних законом норм, принципів, традицій, тобто реалізуючи той кодекс правил, що закріплений у моральній свідомості людей.

Функції суспільної думкиФункції суспільної думки виявляються в двох тісно зв'язаних між собою вимірах — горизонтальному і вертикальному.

Горизонтальний вимір суспільної думки виявляється у врегулюванні різноманітних відносин між індивідами в соціальними співтовариствами.

До функцій даного виміру відносяться:

• Оціночна функція

Вона пов’язана з оцінним забарвленням суджень про суспільні явища, події, процеси.

• Критична функція

Складається у відображенні суспільною думкою найбільш актуальних проблем суспільства і відносини до них різних шарів населення.

• Нормативна функція

Складається в здатності суспільної думки разом з іншими соціальними установами брати участь у нормотворчих процесах: виробляти, обновляти і змінювати соціальні, політичні, культурні, поведінкові норми.

• Виховна функція

Сутність її виявляється у виховному впливі на людину, в актуалізації процесу соціалізації особистості, важливим компонентом якого вона є.

Вертикальний вимір суспільної думки передбачає розгляд функцій суспільної думки як соціального інституту, основними серед який є:

• Експресивна функція

Полягає в тому, що суспільна думка завжди займає певну позицію стосовно будь-яких фактів і подій у житті суспільства. Ця особливість додає даному феномену характер сили, що стоїть над інститутами влади, оцінює і контролює діяльність різних інститутів і лідерів держави.

Таким чином, державні інститути і їхні лідери знаходяться в положення контрольованих. Володіючи тільки однією моральною владою, суспільна думка буває дуже ефективною.

- Консультативна функція

Реалізує себе в рекомендаціях органам влади щодо способів вирішення тих чи інших суспільних проблем. При цьому передбачається, що влада насправді зацікавлена в таких порадах.

• Директивна функція

Виявляється в тім, що громадськість виносить рішення щодо тих чи інших проблем соціального життя. Прикладом реалізації директивної функції є волевиявлення народу під час виборів.

• Функція тиску на владу

Займає проміжне місце між директивною і консультативною функціями. Суть її в тім, що громадськість за допомогою мітингів, демонстрацій, страйків робить тиск на органи управління і спонукує їх до прийняття певних рішень.