- •Основні поняття національної безпеки? Визначення національної безпеки
- •Основні категорії теорії нац.Безпеки? Концепція нац. Безпеки? Основні категорії теорії національної безпеки
- •Загрози нац.Безпеки. Держави.Об’єкти нац.Безпеки.Принципи забезпечення.
- •4. Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •5. Рівні та види національної безпеки
- •6.Система забезпечення національної безпеки України.Визначення.Функції
- •11.Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •10. Методи та засоби забезпечення інф. Безпеки. Основні принципи. Система забезпечення. Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •Система забезпечення інформаційної безпеки держави
Основні категорії теорії нац.Безпеки? Концепція нац. Безпеки? Основні категорії теорії національної безпеки
Теорія національної безпеки — це наука, яка поєднує в собі прикладні аспекти соціальних, воєнних, гуманітарних, технічних, психологічних, біологічних та інших наук з метою дослідження суті, змісту, методів, форм і засобів забезпечення безпеки особистості, суспільства та держави.
Основними категоріями, які складають зміст теорії національної безпеки, є (рис. 1.1):
національна безпека;
національні інтереси;
об'єкти національної безпеки;
суб'єкти національної безпеки;
принципи національної безпеки;
функції національної безпеки;
система (складові) національної безпеки;
загрози національній безпеці;
характеристика національної безпеки;
фактори забезпечення національної безпеки;
форми, методи та засоби забезпечення національної безпеки.
Рис. 1.1. Основні категорії теорії національної безпеки держави
Концепція національної безпеки
Основна ідея теорії та практики забезпечення національної безпеки держави формулюється в концепції національної безпеки.
Концепція слугує юридичним актом, який містить керівні принципи та цільові настанови щодо шляхів, засобів та методів захисту життєво важливих інтересів людини, групи, суспільства та держави. Мета концепції національної безпеки — забезпечення єдності принципів формування Й проведення державної політики національної безпеки, зокрема, поєднання підходів щодо формування відповідної законодавчої та нормативної бази (наприклад, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки); координування загальнодержавних дій щодо забезпечення безпеки на місцевому (регіональному), національному та міжнародному рівнях.
Концепція (основи державної політики) національної безпеки України схвалена Верховною Радою України 16 січня 1997 р. Концепція складається з п'яти частин:
Загальні положення й принципи.
Національні інтереси України.
Загрози національній безпеці України.
Основні напрями державної політики національної безпеки України.
Система забезпечення національної безпеки України.
У зв'язку з ним основні категорії національною безпеки можна розглядати в зв'язку їх із діючою концепцією та, виходячи з формулювання узагальненого поняття національної безпеки.
Національна безпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Національні інтереси держави
Національні інтереси держави відображають фундаментальні цінності та прагнення народу, його погреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення й способи задоволення.
Національні інтереси держави та їх пріоритетність обумовлюються конкретною ситуацією, що складається в країні та за її межами.
Пріоритетними національними інтересами демократичної держави є:
створення громадянського суспільства, підвищення ефективності органів державної влади та місцевого самоврядування, розвиток демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини;
досягнення національної злагоди, політичної й соціальної стабільності, гарантування прав титульної (заголовної-) нації та національних меншин;
забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості кордонів;
створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки;
забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;
збереження та підвищення науково-технологічного потенціалу;
зміцнення генофонду народу, його фізичного й морального здоров'я та інтелектуального потенціалу;
розвиток нації, історичної свідомості та національної гідності;
розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності громадян усіх національностей, шо складають народ держави;
налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами, інтегрування у світову спільноту.
