Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основні поняття національної безпеки.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
132 Кб
Скачать
☆

4. Фактори та засоби забезпечення національної безпеки

Фактори забезпечення національної безпеки

У сучасному розумінні національної безпеки особлива роль належить визначенню факторів її забезпечення, під якими розуміють усі можливості суспільства щодо вирішення завдань відвернення війни й забезпечення ми­рних умов функціонування безпеки.

Система факторів забезпечення національної безпеки є складною і ба­гатогранною. Існують різні способи класифікації цих факторів, так, зокрема, їх поділяють на внутрішні й зовнішні, об'єктивні й суб'єктивні. Особливе місце серед них посідають внутрішні фактори. До їхнього числа можна від­нести наступні.

В економічній сфері:

  • рівень і темни розвитку виробничих сил;

  • можливість використання досягнень науки й техніки у виробництві;

  • можливість участі країни в міжнародній інтеграції;

  • характер підготовки кваліфікованих кадрів тощо.

У соціально-політичній сфері:

  • характер політичного керівництва суспільством;

  • політичний плюралізм, рівність або нерівність усіх членів суспільс­тва;

  • відсутність або наявність національного пригнічення або дискримі­нації;

  • ступінь інтернаціональної єдності суспільства;

  • рівень розвитку демократії й участі широких мас в управлінні сус­пільством;

  • ступінь забезпечення реальних прав і свобод громадян, спосіб життя населення;

  • ступінь довіри та підтримки громадянами державної влади тощо.

У духовній сфері:

  • характер пануючих світоглядних та ідейно-політичних установок;

  • ступінь ідейної єдності суспільства:

  • рівень ідейно-моральної зрілості громадян;

  • можливість доступу до знань та участі усіх членів суспільства

  • у створенні духовних цінностей та засвоєнні досягнень культури тощо.

Існує також ряд інших факторів, які сприяють утвердженню сучасної концепції національної безпеки. До їх числа слід віднести:

  • прогресуючий процес інтеграції та інтернаціоналізації світової спі­льноти, яка все активніше набуває характеру об'єктивної закономір­ності суспільного розвитку;

  • підтримка й симпатії серед широких народних мас до ідеї без'ядер­ного, ненасильницького миру незалежно від політичної класифікації їх держав і режимів;

  • прогресивна діяльність окремих представників воєнно-політичного керівництва різних держав та інших впливів політичних кіл і сил (іс­теблішменту) тощо.

Утілення в життя зазначених вище факторів повинно супроводжувати­ся оптимізмом і надією на здатність і спроможність збереження людської цивілізації.

Основні засоби забезпечення національної безпеки

Успіхи в реалізації сучасної концепції національної безпеки, як зазна­чалося вище, залежить від багатьох обставин, у тому числі від комплексного використання економічних, політичних, науково-технічних, соціальних, ду­ховних і воєнних факторів.

Будь-які зміни основ політичного або воєнно-політичного мислення вимагають переосмислення місця й ролі кожної з них, визначення їхніх вза­ємозв'язків. В першу чергу це торкається співвідношення політичних та во­єнних засобів забезпечення безпеки. Це не випадково, тому що протягом усієї історії існування суспільства людей воєнній фактор був основним, а іноді А єдиним засобом розв'язання політичних протиріч та воєнних конфлі­ктів.

Зважаючи на негативні наслідки воєнних конфліктів, усе більша пере­вага надасться політичним засобам забезпечення національної безпеки.

Під політичними засобами забезпечення національної безпеки розумі­ють, насамперед, гаку діяльність держави, яка дозволяє забезпечити мир, вирішити завдання відвернення війни та створення умов для розвитку дер­жави без використання воєнно-насильницьких методів.

Структура політичних засобів є складною та багатогранною. До числа політичних засобів належать:

  • участь у відпрацюванні міжнародних правових норм, концепцій і програм боротьби за мир і роззброєння;

  • укладання угод та договорів;

  • політичні консультації та особисті контакти лідерів держав;

  • конкретні практичні заходи щодо роззброєння, встановлення конта­ктів і взаємний контроль над ходом процесу роззброєння;

  • народна дипломатія.