14. Моніторинг ґрунтів і земельний кадастр

Завданням моніторингу земель є періодичний контроль динаміки основних ґрунтових процесів у природних умовах і при антропогенних навантаженнях, прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Земе́льний када́стр — система обліку кількості та якості земель, яка призначена для забезпечення державних органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ і громадян вірогідними й необхідними відомостями про природний, господарський стан і правовий режим земель із метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр являє собою систему необхідних і достовірних відомостей про природний, господарном і правовий стан земель, місцезнаходження і розмірах земельних ділянок, про їх якісній характеристиці, про власників земельних ділянок, правовий режим землекористування, про оцінку земельних ділянок, інших необхідних і достовірних відомостей про землю. Державний земельний кадастр являється основою, а з деяких питань частиною державної державних галузевих кадастрів (водного, лісового, екологічного, гірського).

15. Види моніторингу ґрунтів.

Залежно від охоплення територій здійснюється такий мон-іторинг земель:

♦          глобальний - пов’язаний з міжнародними науково-техн-ічними програмами;

♦          національний - охоплює всю територію України;

♦          регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економіч-них умов;

♦          локальний - на територіях нижче регіонального рівня, до територій окремих земельних ділянок.

Моніторинг земель складається із систематичних спостере-жень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін а також оцінки:

♦          стану використання угідь, полів, ділянок;

♦          процесів, пов’язаних із змінами родючості грунтів (розви-ток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), зростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестици-дами, важкими металами, радіонуклідами та іншими ток-сичними речовинами;

♦          стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосхо-вищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

Земельне право України

♦          процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сельови-ми потоками, землетрусами, крайовими, кріогенними та іншими явищами;

♦          стану земель населених пунктів, територій, зайнятих на-фтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноє-сховищами, складами пально-мастильних матеріалів, доб-рив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

♦          базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

♦          періодичні (через рік і більше);

♦          оперативні (фіксують поточні зміни).