- •Схарактеризувати сутність моніторингових досліджень.
- •Особливості моніторингу ґрунтів.
- •Ґрунти України і їхній агроекологічний стан.
- •Першопричини необхідності моніторингових досліджень в Україні.
- •Мета і завдання моніторингу ґрунтів.
- •Суть управлінських задач моніторингу ґрунтів.
- •Земельний кадастр і його суть.
- •Моніторинг ґрунтів і земельний кадастр
- •Види моніторингу ґрунтів.
- •Методологія моніторингових досліджень.
- •Організація моніторингових досліджень.
- •Служби моніторингу ґрунтів.
- •Мережі моніторингових досліджень.
- •Програми моніторингових спостережень.
- •Прямі оцінки результатів моніторингових спостережень.
- •Опосередковані оцінки результатів моніторингових спостережень.
- •Роль лабораторно–аналітичних досліджень при моніторингові ґрунтів.
- •Моніторинг ґрунтів і гіс технології.
- •Критерії оцінок і нормування при моніторингових дослідженнях.
- •Моніторингові дослідження і картографування ґрунтів.
- •Етапи проведення моніторингових досліджень.
- •Деградація ґрунтів і моніторингові дослідження.
- •Типи і види деградації ґрунтів.
- •Причини виникнення деградації ґрунтів.
- •Наслідки деградації ґрунтів.
- •Фоновий (еталонний) моніторинг ґрунтів.
- •Поняття про ґрунтові еталони.
Наслідки деградації ґрунтів.
Дегуміфікація (від 0,6 до 1,0 т/га щорічно; 0,4 % в середньому втрачено за останні 35—40 років). Еродованість (до 40 % від загальної площі країни). Щорічно змивається більш як 500 млн. т ґрунту, з якими втрачається 24 млн. т гумусу, 1 млн. т азоту, 700 тис. т фосфору, 10 млн. т калію. Площа еродованих земель щорічно збільшується більш як на 80 тис. Від'ємний баланс елементів живлення (досягає 100 кг/га і більше); Переущільнення (майже на всій площі ріллі); Забруднення (до 20 % земель, особливо міських, приміських та індустріальних районів мають вміст елементів, що перевищує чи дорівнює МДР; Меліорація зрошуваних ґрунтів — підтоплено до 500 тис. га, осолонцьовано і засолено до 10 млн., осушені ґрунти — близько 800 тис. га покинутих земель Екстенсивність використання земель, засміченість полів, низька ефективність використання меліорованих земель (близько 6,0 млн. га), луків, пасовищ, заплавних земель.
Фоновий (еталонний) моніторинг ґрунтів.
Фоновий (еталонний) моніторинг ґрунтів:
(за інтернет-джерелами) це спеціальні спостереження за всіма складовими екосистеми, а також за характером зміни складу земельних угідь, процесами, пов’язаними зі змінами родючості ґрунтів (розвиток ерозії, втрати гумусу заболочення, засолення тощо), забруднення території на фоні нульового значення, до якої прирівнюються одержані дані у рамках поточних спостережень. За нульову позначку беруть характеристику ґрунту на цілині або в заповідній ділянці, яка умовно прирівнюється до еталонної.
(за лекцією) це вихідна одиниця об’єкта спостережень відносно якої порівнюють дані, які в подальшому отримують. Для цього беруться характеристики ґрунтів на цілині, якщо таких ґрунтів немає, то вибирають умовно не порушені ділянки в лісі.
Поняття про ґрунтові еталони.
Успішний моніторинг стану ґрунтів не може обійтися без використання еталону порівняння. В це поняття вкладається позначення певної умовної точки відліку в характеристиці типового ґрунту окремого регіону. Ґрунтові еталони повинні відображати типові властивості й ознаки ґрунтів і служити певними взірцями, де антропогенний вплив практично відсутній або зведений до мінімуму. Також, у цих типових властивостей мають бути оптимальні параметри, тобто такі, при яких можуть бути максимально реалізовані потенційні можливості культурних рослин при найбільшій їх родючості.
Еталони морфологічних ознак ґрунтів.
Еталони фізичних властивостей ґрунтів.
Еталони хімічних властивостей ґрунтів.
Еталони фізико–хімічних властивостей ґрунтів.
Еталони біологічних властивостей ґрунтів.
Еталони як вимоги сільськогосподарських культур до ґрунтових параметрів.
Еталони цілинних і орних ґрунтів.
Джерела формування бази еталонних показників.
