- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.
- •1.Визначення мікробіології, як науки. Галузі м/о. Предмет і завдання
- •2.Відкриття м/о а. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера і Коха в мікробіології.
- •3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль д.Самойловича, е.Дженера, і.І.Мечникова, Івановського, Еріха, Флемінга,Заболотного та інші. Розвиток мікробіології в Україні.
- •4. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки (протопласти, сферопласти, l-форми бактерій).
- •5. Морфологія бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань.
- •6.Класифікація та морфологія найпростіших
- •7. Класифікація та морфологія грибів
- •8. Методи мікроскопії
- •9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
- •10. Принципи організації, оснащення та режим роботи мікробіологічної лабораторії
- •11.Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •12.Типи і механізми живлення м/о. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину . Хімічний склад м/о.
- •13.Поживні середовища, вимоги до них . Класифікація поживних середовищ , які використовують у мікробіології.
- •15.Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для ідентифікації та диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •16. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій в стаціонарних умовах.
- •17. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
- •18. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи та засоби стерилізації. Контроль ефективності стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •19. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.
- •20. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.
- •21. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Не спадкова мінливість.
- •22. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація. Трансдукція, кон’югація.
- •23. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій в селекції та еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.
- •25. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерпевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п.Ерліха та г.Догмагка у розвитку вчення про хіміотерапію.
- •30.Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами.Шляхи розповсюдження мікробів в організмі людини.Бактеріємія,токсинемія,сепсис.Періоди інфекційної хвороби.
- •32. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види і форми цього прояву.
- •36. Кооперація кліти при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи,їх взаємодія. Цитокіни,лімфокіни,інтерлейкіни.
- •37.Головний комплекс гістосумісності. Трасплантаційний імунітет.
- •38. Антигени,їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення про антигени мікробів. Аутоантигени.
- •39.Антитіла,їх хімічна природа і структура. Клітини –продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл.Аутоантитіла
- •40. Класи імуноглобулінів,їх характеристика.
- •41. Моноклональні антитіла,їх одержання та використання в медичній практиці.
- •42. Взаємодія антигенів і антитіло.Серологічні реакції,їх феномени.Практичне використання.
- •43.Реакція аглютинації,її механізми,різновиди.
- •44.Рекція преципітації,її механізми. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
- •45.Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу,її практичне використання.
- •46.Реакції з міченими антитілами або антигенами.Принципи використання реакцій імунофлуоресценції(ріф),імуноферментного радіоімунного аналізу.
- •47.Реакції гіперчутливості .Їх типи,механізм розвитку.Поняття сенсибілізації та десенсибілізації.
- •48)Імунодефіцитні стани .Первинні та вторинні імунодефіцити.Автоімунні захворювання
- •49)Комплесна оцінка імунного статусу .Діагностика імунопатологічних станів
- •50.Вакцини.Історія одержання вакцин.Класифікація вакцин
- •51.Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •52.Хімічні вакцини та анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо»
- •53..Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •54.Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
- •55. Імунні сироватки. Призначення, склад, принцип одержання і використання.
9.Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та допоміжні реактиви. Прості та складні методи фарбування.
Виготовлення препаратів-мазків з культури, що виросла на твердому середовищі. На знезаражене предметне скельце бактеріологічною петлею наносять краплю 0,9% розчину хлориду натрію (фізрозчину). Після повторної стерилізації петлі, із пробірки зі скошеним агаром набирають невелику кількість культури, яку наносять біля ізотонічного розчину хлориду натрію, і поступово розтираючи його по склу та емульгуючи в краплі, готують тонкий, рівномірний мазок округлої чи овальної форми. Виготовлення препаратів-мазків з культури, яка виросла на рідкому середовищі. Бактеріологічною петлею набирають краоплю рідкого живильного середовища, в якому ростуть мікроорганізми, із додержанням правил стерильності. Торкаються петлею центра предметного скла і роблять рівномірний тонкий мазок. Якщо для забору матеріалу використовують пастерівську піпетку, то її також тримають у правій руці та прожарюють у полум’ї перед внесенням у пробірку. Після попадання в піпетку рідкого середовища з мікробами, верхній кінець її закривають вказівним пальцем правої руки, виймають з пробірки, проносять її відкритий кінець над полум’ям пальника. На поверхню скельця випускають краплю середовища. Стерильною бактеріологічною петлею роблять мазок. Виготовлення препаратів для дослідження мікроорганізмів у живому середовищі. Для цього викор. методи *висячої* та *роздавленої* краплі. Препарат для *висячої* краплі готують на покривному скельці, на яке наносять краплю бульйонної культури мікроорганізмів. Якщо вик. культура яка виросла на агарі, спочатку на скельце наносять стерильну краплю фізрозчину, потім у нього стерильною петлею вносять культуру мікробів. Спеціальне предметне скельце з лункою, края якої попередньо змащені вазеліном, притуляють до покривного скельця з краплею так, щоб вона знаходилась у центрі лунки, і перевертають препарат покривним скельцем догори. Якщо препарат виготовлено правильно, то крапля вільно звисає у лунку, не торкаючись її поверхні. Препарат *роздавленої* краплі відрізняється тим, що краплю готують на звичайному знежиреному предметному склі, а потім покривають її покривним скельцем, стежачи за відсутністю бульбашок повітря. Мазок перед забарвленням висушують на повітрі або над полум*ям пальника і фіксують після повного висихання. Фіксаці. проводять у полум*ї пальника, тричі вносячи скельце через полум*я. Зафіксований препарат кладуть на спеціальну підставку над лотком, наносять барвник. Після забарвлення препарат промивають водою, висушують і мікроскопують. Найчастіше використовують основні барвники : фуксин основний, нейтральний червоний, конго червоний, метиленовий та толуїдиновий синій, генціатвіолет, метиленовий фіолетовий, хризоїдин, везувін, брильянтовий зелений, малахітовий зелений. При простих методах фарбування вик один барвник,при складних – два і більше. Складні методи фарбування: Метод Грама вик. для виявлення тинкторіальних властивостей, поділ м/о на грам позитивні і грамнегативні ( генціанвіолет 1-2 хв, р-н Люголя 1хв, спирт, вода, р-н фуксину 1-2 хв, вода, висушування та мікроскопія). Грам позитивні – темно фіолетові, грам негативні- червоні. Метод Ціля-Нільсена поділ на кислотостійкі і нестійкі (фуксин, вода, в сірчану кислоту 2-3 рази, вода, 3-5 хв метиленовий синій, вода, висушування і мікроскопування). Кислотостійкі – червоні, нестійкі – голубі. Метод Буррі-Гінса (виявлення капсул) – фіксують, промивають водою, забарвлюють фуксином або тіоніном, промивають водою, висушують, мікроскопують. На темному фоні забарвлені в червоний або синій колір мікроорганізми, оточені світлим ободком – капсулою. Метод Ожешка (спори) – 0,5% хлористоводневої кислоти, підігрівають 1-2 хв, промивають водою, фіксують, забарвлюють за методом Цілля. Спори червоного кольору, а тіла клітин – голубого. Метод Нейссера (включення) – 1-2 хв оцтовокислий метиленовий синій, р-н Люголя на 10-30 с., вода, хризоїдин 1хв, вода, висушують.Тіла бактер клітин – блідо жовті, зерна волютину – темносиній.
