2. Способи міжнародних платежів

Аналіз міжнародної торгівлі свідчить, що найбільшого поширен­ня набули два основні способи платежу на умовах негайного платежу та оплати з відстрочкою платежу. Крім того, часто, виділяють дві додаткові платіжні умови –комбінований платіж і кредит з опціоном негайного платежу. . Виділяти два останні способи у самостійні умови платежу недоцільно, оскільки вони є лише похідними від основних платіжних умов (див. табл .1.).

Табл. 1.

Переваги та недоліки основних умов міжнародних

—	-і
Умови оплати	Ознаки	Переваги	Недоліки
1. Попередня оплата/аванс	Імпортер платить ще до відвантаження товару	Експортер отримує свої гроші негайно і не несе ризику	: Імпортер несе повний ризик, так як отримує товар тільки після опла­ти. Навантаження на ліквідність
2. Оплата проти докумен­тарного 3. Оплата проти документів (аУр)	Імпортер відкриває акредитив через свій банк	Експортер отримує платіжну обіцянку банку імпортера	Виникають банківські вит­рати. Відсутній огляд товару перед оплатою
Оплата проти докумен­тів (d/p)	Документи знаходяться в банку імпортера. Видача документів при оплаті	Експортер отримує свої гроші при пере­дачі товару, імпортер отри­мує товар негай­но при оплаті	Імпортер платить без огляду товару. Виникають витрати
4. Доку­менти проти акцепту (d/a)	При отриман­ні документів імпортер повинен акцептувати вексель	Імпортер отримує товар до оплати; йому надається кредит	Обмежується ліквідність експортера. За кордоном - чуже право, підвищені витрати

Традиційно залежно від домовленостей міжнародних контра­гентів, а також специфіки товарів, що продаються, імпортер здійснює негайний платіж за однією з таких умов:

• після отримання підтвердження про закінчення відванта­ження товару в порту відправлення;

• при врученні імпортеру комплекту товарних документів з наданням для оплати кількох пільгових днів і годин;

> при отриманні товару імпортером у порту призначення.

Практика проведення міжнародних розрахунків свідчить, що за умови негайної оплати товару імпортеру та його банку надається 3-5 пільгових днів для ознайомлення з товаророзпорядчими доку­ментами і здійснення платежу, якщо інші умови не зазначені в контракті та платіжних інструкціях експортера. При цьому макси­мальний строк перевірки документів у банку 7 днів. У міжнародній практиці досить часто затримується негайний платіж на кілька днів з різних причин:

^ територіальна віддаленість контрагентів та їхніх банків;

^ необхідність здійснення платежів через треті банки;

^ затримання оплати з вини імпортера.

Проте, з банківського погляду, негайним вважається платіж, на здійснення якого витрачено часу не більше, ніж необхідно для опрацювання контрагентами та їхніми банками платіжних документів.

Міжнародні розрахунки переплітаються з обміном валют і наданням кредитів зовнішньоторговельними партнерами один-одному. У цьому проявляються зв'язок міжнародних валютно-кредитних і розрахун­кових операцій. У світовій торгівлі широко використовується комер­ційний кредит, який реалізується через надання продавцем покупцю відстрочки платежу за поставлений товар.

Прострочка платежу передбачає взаємозв'язок торговельної та кредитної угод. Закінчення торговельної операції збігається з

початком кредитної угоди, яка, у свою чергу, буде завершена погашенням підприємством боржником заборгованості за позичкою. Особливість розстрочки платежу полягає в тому, що угода позики не є головною метою. Вона лише супроводжує угоду з купівлі-продажу товару

Покупці з ряду причин вдаються до відстрочення платежу часті­ше, ніж до отримання банківського кредиту для негайної оплати товару. Це пояснюється тим, що банківський кредит часто є дуже дорогим і не завжди доступним. Дійти до взаємної домовленості з міжнародними партнерами завжди легше, особливо в разі тривалого і плідного співробітництва. Прагнення покупця платити у розстроч­ку обумовлено його бажанням негайно отримати право власності на матеріальні цінності, на їх використання у виробництві або для перепродажу, тоді як платіж для погашення заборгованості він може здійснити пізніше.

Ефективність виконання зовнішньоторговельних контрактів залежить від правильного вибору способів і форм розрахунків.

Під способами розрахунків в зовнішній торгівлі розуміють способи оформлення, передання й оплати товаророзпорядчих і платіжних документів, які використовуються у міжна­родній комерційній і банківській практиці. Важливим моментом при обговоренні умов і способів платежу є вибір країни, де буде здійснюватись платіж. Адже значний вплив на міжнародні розрахунки має валютне та зовнішньоторговельне регулювання. Якщо в цих сферах є значні обмеження, то швидке та ефективне проведення міжнародних розрахунків може бути майже неможливим. Крім цього, негативний вплив на швидкість проведення міжнародних розрахунків має платіжна система та розрахункова дисципліна, які, наприклад, у багатьох країнах СНД перебувають на низькому рівні. Так, у Росії, Україні та в інших пострадянських країнах СНД дуже часто спостерігається ситуація, коли комерційні банки, навіть при отриманні вчасно платіжних документів, зараховують кошти на рахунки своїх клієнтів зі значними затримками, що негативно впливає на розвиток міжнародних економічних відносин між торговельними партнерами.

У процесі укладання зовиішньо-торговельних угод експортери та імпортери враховують багато чинників і показників, починаючи з фінансового стану ділового партнера, його позиції на ринку і закінчуючи політичними, економічними та законодавчими умовами його країни. Пильне вивчення міжнародного контрагента особливо важливе в сучасних умовах, коли стрімкий розвиток світового ринку, постійне удосконалення продукції, що виробляється, спонукає покупців та продавців до пошуків нових ділових партнерів, нових постачальників, споживачів, найбільш привабливих з погляду ціни та якістю товару. При оформленні нового міжнародного торговель­ного партнерства фірми (підприємства) і банки, які беруть участь у міжнародних розрахунках, оцінюють, насамперед, ризики, що можуть виникати у ході такого співробітництва.

Спосіб платежу показує, коли проводиться оплата товару по відношенню до моменту його фактичної поставки. Існує три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж, платіж в кредит.

• Платіж готівкою проводиться через банк до чи при передачі продавцем товаророзпорядчих документів чи самого товару покупцю. Це значить, що товар повністю оплачується від моменту його готовності до експорту, до моменту його переходу в розпоряд­ження покупця. Готівковий платіж, в залежності від вибраної сторо­нами в контракті форми розрахунків, проводиться, якщо виконані наступні умови:

• імпортер отримав від експортера повідомлення про готовність товару до відвантаження,

• імпортер отримав від капітана судна телеграфне повідомлення про закінчення завантаження товару на борт судна в порту відправлення,

• імпор­тер отримав комплект товарних документів і право відстрочки оплати на декілька годин чи днів, якщо перед цим імпортер надав банківську гарантію, що він заплатить проти одержання товару в порту призначення.

• Природно, що для експортера найвигіднішою буде перша умова, а для імпортера - остання.

Авансовий платіж передбачає виплату покупцем погоджених в контракті сум до передачі товаророзпорядчих документів і того самого товару в розпорядження покупця, а частіше всього - під час або до початку виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, з іншого боку, забезпечує виконання зобов'язань, взятих імпортером за контрактом, і, якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від приймання замовленого товару, експортер може використовувати аванс для повернення своїх збитків. Аванс може бути наданий в грошовій і товарній формах.

Аванс в товарній формі це надання замовником-імпортером сировини і комплектуючих необхідних для виконання замовлення (давальницька сировина).

Аванс в грошовій формі визначається у відсотках від контрактної вартості замовлення.

Розміри авансу залежать від мети авансу, характеру і новизни товару, його вартості, терміну виготовлення та інших умов. Частіше всього аванс складає 15-20% від вартості замовлення, виплачується після підписання контракту. Аванс може проводитись по частинах декількома внесками. Сума авансу може відрахуватись із суми, яку імпортер повинен заплатити за першу поставку, або при кожній окремій поставці із суми цієї поставки вираховується визначений процент від суми авансу.

Як правило, покупець, виплачуючи аванс, вимагає від продавця банківської гарантії, на випадок, якщо експортер не виконає умов замовлення. Або ж в контракті робиться примітка про те, що у випадку невиконання експортером своїх контрактних зобов'язань, аванс повертається імпортеру в повному розмірі. В міжнародній торгівлі аванси, зазвичай, даються солідним фірмам, які добре себе зарекомендували при поставках товарів, вимагаючи довгострокового виготовлення, що виконуються за індивідуальними специфікаціями, а також при поставках дефіцитних товарів, коли аванс є заставою того, що дефіцитний товар буде поставлено саме цьому покупцю.

Платіж в кредит передбачає, що покупець оплачує суму, обумовлену в контракті через якийсь час після поставки товару, тобто, продавець надає покупцю комерційний (товарний) кредит, а поскільки кредит надається однією фірмою іншій, такий кредит називається ще фірмовим товарним кредитом.

Кредит надається тільки при наявності у продавця достатньо резервного капіталу. Подія кредиту, тобто максимальний розмір кредиту, що надається покупцю одночасно, зазвичай не повинен перевищувати 10% від капіталу покупця (розуміється, що продавець, перш ніж надати кредит, поцікавиться фінансовим станом покупця). Кредит надається не на всю суму контракту а на 80-85%, іншу частину покупець виплачує авансом, що дозволить продавцю відшкодувати свої витрати, якщо покупець порушить свої зобов'язання за контрактом.

При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежів. Серед способів застереження неплатежу або затримки платежу основними є гарантійні листи першокласних банків (бор­гове зобов'язання), підтверджені (резервні) акредитиви першо­класних банків, векселі, банківський акцепт (зобов'язання заплатити) і аваль (гарантія платежу) векселів, аваль чеків. Гарантії бувають платіжні і договірні. Платіжні гарантії захищають інтереси продавця, договірні - покупця.