11. Аналіз прибутковості банку

Банківський прибуток – це економічна категорія, яка відображає економічні відносини, що складаються між комерційними банками і суб'єктами підприємницької діяльності з приводу надання їм тимчасово вільних коштів за умови повернення й оплати за користування ними та інших послуг.

Аналіз прибутковості проводиться за наступними етапами:

• Постановка задачі

• Збір інформації та аналітичних даних

• Вибір методів аналізу

• Виділення та аналіз обсягу прибутку

• Аналіз прибутковості активів

• Аналіз прибутковості капіталу

• Якісний аналіз доходів та витрат банку

• Аналіз середньої дохідної маржі

• Формування висновків

Аналіз прибутковості банку проводиться за наступними показниками:

• Прибутковість активів(ЧП/середня вартість А) Коефіцієнт характеризує ефективність використання банком власного капіталу. Оптимальне значення − 5% і вище.

• Прибутковість активів((ЧП/власний карітал) Цей показник використовується для оцінки діяльності управління банку, оскільки характеризує здатність менеджменту ефективно управляти активами банку. Оптимальне значення коефіцієнту дорівнює 1%-3% і вище.

• Рентабельність доходу (Валовий приб/Дохід) Рентабельність доходу виражає частку прибутку в доході банку.

• Рентабельність витрат(Валовий приб/Витрати) Цей показник характеризує рівень віддачі витрат банку й оцінює суму прибутку, що припадає на одиницю витрат.

Ефективність управління прибутком визначається за наступними показниками:

• Чистий серед (Проц.отрим/позики*100-проц сплачені/депозити*100) Коефіцієнт дозволяє оцінити відсотковий розподіл, тобто абсолютну відсоткову різницю між вартістю залучених пасивів і доходністю розміщення актив. Оптимальне значення − не менше 1,25%.

• Чиста маржа( (дох від проц-витрати від проц ) /сер загальні А*100) Слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Оптимальне значення - не менше 4,5%.

Для детального аналізу прибутковості показник прибутковості розкладають на складові, тобто проводять декомпозиційний аналіз.

ROE _{=ЧМД*КВА*МК, де}

_{ЧМД(чиста маржа доходу)=ЧП}/Операц. Доходи(відображає ефективність управління витратами і політику встановлення ці на банківські послуги

КВА(коефіцієнт використання активів)=Опер доходи/А( відображає політику управління структурою активами та доходами від них)

МК( мультиплікатор капіталу)=А/ВК(це важіль управління банком структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого він повинен забезпечити потрібну структуру капі­талу)

12. Аналіз достатності капіталу банку

Достатність (адекватність) капіталу — спроможність банку захистити кредиторів або вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різно­манітних ризиків.Достатність капіталу відображає загальну оцінку надійності комер­ційного банку.

Кількісна оцінка достатності капіталу, як правило, подається у вигляді коефіцієнтів.

До якісних факторів, окрім іншого, відносять:

• стан ліквідності банку;

• якість його управління;

• якість активів;

• прибутковість.

Кількісна оцінка достатності капіталу банку відповідно до інструк­ції Національного банку України "Про порядок регулювання діяль­ності банків в Україні" визначається такими показниками:

Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 120 млн.грн.

РК=ОК+ДК-В

Основний капітал:

• фактично сплачений зареєстрований статутний капітал

• розкриті резерви - резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку

• дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу

• емісійні різниці

• резервні фонди

Додатковий капітал:

• резерви під стандартну заборгованість інших банків

• резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків

• результат поточного року

• субординований борг

• нерозподілений прибуток минулих років

Відвернення:

• балансова вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж

• балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Н2=РК/(Азв. на ризик-недосформ резерви+відкрит валютна позиція). Нормативне значення більше дорів.10%

Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.

Н3=РК/(загА-сформ резерви) Нормативне значення більше дорів.9%

Крім названих показників достатності банківського капіталу в банківській практиці (як у вітчизняній, так і зарубіжній) деякі банки для характеристики достатності капіталу використовують ще такі по­казники.

К1=РК/Зобов. банку. Показник показує максимальну суму збитків, за яких капіталу, що залишився (регулятивний капітал), вистачить для забез­печення надійності вкладення коштів вкладників та інших кредиторів банку. Передбачається, що капітал банку повинен покривати на 25 — ЗО % його зобов'язання.

К2= РК/сукупний капітал. Оптимальне значення названого показника має бути від 0,5 до 1,0. Цей показник дає змогу зробити якісну оцінку власного капіталу банку.