16.Виконання постанов про конфіскацію

Постанова про конфіскацію виконується державними виконавцями, які входять до складу державної виконавчої служби.

Провадження з виконання постанови про конфіскацію закінчується поверненням постанови з відміткою про виконання суду, який виніс постанову. Тільки після виконання цих вимог стадія виконання закінчується.

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.

17.Обєкт та об’єктивна сторона порушень митних правил

Склад порушень митних правил можна визначити як сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння визнається порушенням митних правил.

Об'єктом адміністративного проступку є суспільні відносини, тобто відносини, які складаються в різних галузях діяльності людей. Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрактності необхідно розрізняти загальний, родовий, безпосередній об'єкти.

Якщо загальний об'єкт адміністративного проступку визначається як сукупність суспільних відносин, які охороняються нормами митного законодавства, і на кваліфікацію проступку не впливає, то родовий та безпосередній об'єкти є тими елементами, від чіткого й повного визначення яких залежить точне встановлення ознак конкретного правопорушення, обумовлення його місця в МК. під загальним об'єктом порушень митних правил слід розуміти суспільні відносини в сфері митної діяльності, які охороняються нормами митного законодавства.

Родовий об'єкт — не групи тотожних, однорідних суспільних відносин, які в сукупності становлять загальний об'єкт, охороняються комплексом митноправових норм.

Безпосередній об'єкт — це конкретні суспільні відносини, поставлені під охорону закону, яким спричиняється шкода певним правопорушенням. Ці суспільні відносини мають свої особливості і обумовлені тим, що в митному законодавстві їх не визначено.

Переважна більшість порушень митних правил може заподіювати шкоду не одному, а кільком об'єктам. У цьому разі один з об'єктів визнається головним, інші — додатковими. Предмет проступку, якщо його названо в конкретних нормах МК, е обов'язковою ознакою його об'єкта, відсутність якої свідчить про відсутність юридичного складу проступку.

Об'єктивна сторона порушення митних правил — це сукупність зовнішніх ознак проступку, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. Об'єктивна сторона дає характеристику суспільної шкідливості проступку, його спрямованості, вона містить ряд ознак, які прийнято поділяти на головні та факультативні. До головних належить протиправне діяння двох видів — дія та бездіяльність.