Зміст дисципліни за модулями модуль 1. Бізнес-суспільство в україні та загальносвітовому контексті

Тема 1.1. Сучасне світове бізнес-суспільство: глобальний ринок та регіональна спеціалізація

Література: 8, 9, 10, 32, 37, 42 сучасна концепція паблік рилейшнз у бізнесі

Стан ринку в Україні вимагає від підприємств для формування попиту на свою продукцію не тільки встановлювати конструктивні зв’язки з клієнтами, дилерами та постачальниками, а й тісно співпрацювати з громадськістю, тобто формувати коло зацікавлених потенційних споживачів, поширюючи позитивну інформацію про себе та виправляючи через засоби масової інформації думку про ті події, що є невиграшними для підприємств або їхнього товару. Досягнення цієї мети можливе за таких інструментів маркетингових комунікацій, як паблік рилейшнз (ПР) і пропаганда.

Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) – це суспільна наука, об’єктом якої є певна соціальна реальність. Чому? Тому що вона спрямована лише на соціальні суб’єкти та зв’язки між ними. Саме тому ми можемо віднести ПР до суспільних наук. Вживаючи термін “наука”, ми маємо на увазі, що зв’язки з громадськістю пов’язані, по-перше, з об’єктивними дослідженнями соціальної реальності, по-друге, із застосуванням наукових методів пізнання та перетворення дійсності й, по-третє, із науковим аналізом отриманих фактів та їх інтерпретацією. Об’єкт зв’язків з громадськістю – це суспільні відносини і, передусім, основа їх існування – соціальні комунікації. “Паблік рилейшнз як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства”, – зазначає Г.Почепцов, аналізуючи сутність цієї наукової галузі.

Предметом зв’язків з громадськістю є комунікації будь-яких соціальних організацій чи установ з громадськістю.

Зв’язки з громадськістю – це галузь знання, що охоплює ту частину комунікаційної сфери життя суспільства, котра пов’язана зі зв’язками установ та організацій з різними колами громадськості.

Основними напрямами ПР-діяльності можна вважати такі:

1. Контролювання думок і поведінки громадськості з метою задоволення потреб та інтересів передусім організації, від імені якої здійснюються ПР-акції. Часто ця функція піддається критиці, оскільки в такий спосіб організація розглядає громадськість як свою жертву. Це багато в чому подібне до маніпулювання певного спрямування свідомістю та поведінкою людей.

2. Реагування на громадськість, тобто організація бере до уваги і відповідним чином реагує на події, проблеми або поведінку інших організацій. У цьому разі організація намагається прислуговувати громадськості, розглядати як своїх господарів тих, від кого залежить її доля.

3. Досягнення взаємовигідних відносин між усіма пов’язаними з організацією групами громадськості через сприяння плідній взаємодії з ними (у тому числі зі службовцями, споживачами, постачальниками, виробничим персоналом та ін.). Саме ця функція є основою моделі компромісу і вважається найбільш корисною і плідною, оскільки цільові групи громадськості тут сприймаються як партнери організації, з якими вона вступає у згоду.

Отже, паблік рилейшнз — це будь-яка форма особистого чи неособистого комунікативного процесу в суспільстві та серед окремих його членів з метою формування позитивного іміджу певних організацій та тривалих партнерських відносин між ними та громадськістю.

Незважаючи на те, що паблік рилейшнз і в політиці, і в бізнесі виконує ті самі функції, заснований на однакових принципах, у бізнесі паблік рилейшнз має свою специфіку.

Сутність і значення міжнародного поділу праці

Історично вихідною основою функціонування та розвитку світового господарства є міжнародний поділ праці. Всебічне поглиблення останнього — це той економічний фундамент, на якому ґрунтується вся система світогосподарських зв’язків.

Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку

Усі країни тією чи іншою мірою включені до міжнародного поділу праці. Його поглиблення відповідно до розвитку продуктивних сил є об’єктивним процесом, який інтенсифікує міжнародні зв’язки між країнами незалежно від рівня їх розвитку і соціальної орієнтації.

Міжнародний поділ праці (МПП) — спеціалізація країн (їх господарюючих суб’єктів) на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто в інших країнах. Це, як уже зазначалося, вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, що виходить за національні рамки окремих держав.

МПП — складна, багаторівнева система міжнародної спеціалізації, що постійно розвивається і наповнюється новим змістом на кожному етапі суспільного розвитку. Зворотною стороною цієї спеціалізації є міжнародне кооперування. Поглиблення цих процесів зрештою призводить до зростання суспільної продуктивності праці та економії робочого часу.

До машинної стадії розвитку національних економік МПП базувалось на своїй природній основі — відмінностях у природно-кліматичних умовах країни, її географічному положенні, ресурсах та енергетичних джерелах тощо. Починаючи з машинної стадії залежність спеціалізації і кооперування від природної основи значно зменшується. Для індустріальної стадії розвитку характерна залежність спеціалізації від наявного власне технологічного фактора. Практично з цієї стадії розвитку для значної кількості країн починається процес поступового переміщення центра ваги світогосподарських зв’язків зі сфери обігу (торгівлі) у сферу виробництва, що, в свою чергу, зумовлює інтенсифікацію та зростання обсягів торговельних зв’язків.

Нині майже неможливо знайти велику галузь національного виробництва, яка б не залежала від міжнародних умов виробництва. Сфера МПП безпосередньо охоплює всі структурні складові суспільного поділу праці: міжгалузевий — промисловість, сільське господарство, будівництво; частковий — між виробництвами цих галузей; одиничний — предметна, подетальна, технологічна міжнародна спеціалізація та кооперування. Поділ праці на міжнаціональному рівні поглиблюється і знаходить більшу перспективність, ніж усередині окремої країни. Територіально і функціонально така спеціалізація проявляється на рівні окремих країн, їх груп або регіонів світу, що свідчить в цілому про подальший процес глобалізації системи виробництв, а відповідно і економічних міжнародних зв’язків.

Основним спонукальним мотивом МПП для всіх держав світу незалежно від їх соціальних та економічних відмінностей, є їх прагнення до отримання економічних вигод. Реалізація одержуваного учасниками МПП ефекту в цьому випадку відбувається в результаті дії закону вартості, який проявляється у відмінностях між національною і інтернаціональною вартістю товару. Закон вартості - рушійна сила МПП в умовах товарного виробництва.

Реалізація переваг МПП у ході міжнародного обміну товарами і послугами забезпечує будь-якій країні при сприятливих умовах одержання різниці між інтернаціональною і національною вартістю експортованих товарів і послуг, А також економію внутрішніх витрат шляхом відмови від національного виробництва товарів і послуг за рахунок більш дешевого імпорту.

До числа загальнолюдських спонукальних мотивів до участі в МПП, використанню його можливостей відноситься необхідність вирішення глобальних проблем, що стоять перед людством, спільними зусиллями всіх країн світу. Діапазон таких проблем дуже великий. Він сягає від охорони навколишнього середовища і вирішення продовольчої проблеми в планетарному масштабі, до освоєння космосу.

Переваги МПП

Кожна країна, виходячи з принципа порівняльних переваг, намагається вивозити ті товари, витрати на виробництво яких у неї нижчі, ніж інтернаціональні, а завозити ті, виробництво яких у себе в країні обходиться дорожче, ніж в інших державах. На цьому принципі формується торговельна політика будь-якої країни. Безсумнівно, країна купує і ту продукцію, яку вона взагалі не виготовляє.

Таким чином, МПП забезпечує державам певні переваги. Завдяки участі в ньому вони можуть підвищити ефективність національної економіки та добробут свого населення. Це зумовлено такими можливостями МПП:

• участь у МПП дає змогу повніше користуватися перевагами спеціалізації на рівні країни, раціональніше використовувати свої ресурси, збільшувати загальний обсяг виробництва;

• виробництво товарів може бути ефективним лише за умов масового виробництва і відповідно витрат, що постійно зменшуються. Місткість же внутрішнього ринку часто є недостатньою для використання переваг великомасштабного виробництва повною мірою. Особливо це стосується невеликих країн;

• МПП сприяє повнішому задоволенню потреб населення країни. Інакше багато країн залишились би без товарів, до яких звикло його населення, але власних можливостей для їх виробництва немає або воно нераціональне;

• участь у МПП призводить до посилення конкуренції та підвищення якості вітчизняних товарів;

• поглиблення МПП є своєрідним фундаментом для політики мирного співіснування та успішного політичного співробітництва країн (наприклад, Європейський Союз).