Методи історико-психологічного дослідження

Періодизація історії психології

Етапи і час

Предмет психології, його зміст

Методи дослідження психології

Основні досягнення

Донауковий період до VII-VI ст. до.н.е.

Душа, без розкриття її конкретного змісту та функцій

---------------------------

Загальне уявлення про охоронну та активну роль душі.

Науковий період

Філософський VII-VI ст. до. н.е. – кін. ХVIIІ- поч. ХІХ ст.

Античність

Душа – джерело активності тіла, має функції пізнання та регуляції поведінки.

Спеціальних методів немає. Використовуються методи філософії, медицини, математики.

Визначення, окреслення основних проблем, пов‘язаних з дослідженням пізнання активності тіла, способів регуляції тіла та меж свободи людини.

Психологія середньовіччя

Душа. Дослідження видів активності тіла, особливостей пізнання, чуттєве пізнання.

Поява власне психологічного методу - інтроспекції

Розвиток психофізичних досліджень і перших робіт з психології мас.

Психологія відрові дров та нового часу

Свідомість, її зміст та шляхи формування.

Інтроспекція, методи логіки (дедукція, індукція, аналіз та ін.)

Розвиток раціоналістичного та сенсуалістичного (емпіричного) підходів до психіки; поява перших теорій емоцій і теорії рефлексу. Перша спроба ввести до предмет психології несвідоме.

Асоціалістична психологія кін. ХVIIІ- поч. ХІХ ст. – сер. ХІХ ст.

Свідомість, що складається із відчуттів, уявлень та почуттів, отже предметом психології були пізнавальні процеси, а також, в кінці цього періоду – поведінка.

Інтроспекція, логіка, використання природничо-наукових методів (метод спроб та помилок)

Поява першої психологічної школи, нових підходів до предмету, методів психології, концепцію про адаптативну функцію психіки, розвиток рефлексу, природничо-наукового підходу до вивчення психіки.

Експериментальна психологія сер. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.

Елементи психіки, що ототожнювалися зі свідомістю, їх зв‘язків та законів.

Експериментальний метод, інтроспекція, аналіз результатів діяльності, поява перших тестів.

Поява експериментальної психології, перших теорій «психології народів», нових даних про психічні процеси, поява нових підходів до психіки.

Методологічна криза та розділення психології на окремі школи 10-30 рр. ХХ ст.

Поява декількох предметів психології: елементи психіки (структуралізм), потік свідомості (функціоналізм), функції психіки, глибинні структури психіки(глибинна психологія), поведінка (біхевіоризм), структури психіки (гештальт психологія), вищі психічні функції та діяльність (радянська психологія).

Поява нових методів: психоаналіз та проективні методи (глибинна психологія), експериментальне вивчення процесу научіння, формування зв‘язку між стимулом та реакцією (біхевіоризм), експеримент вивчення пізнавальних потреб та процесів (гештальт психологія), інструментальний метод (радянська психологія).

Поява перших концепцій особистості, теорій свідомості, теорій научіння та розвивального навчання творчого мислення, поява перших експериментальних досліджень особистості і введення до її досліджень культури соціального оточення,як нових парадигм. Розвиток галузей психології.

Подальший розвиток психологічних шкіл 40-60 рр. ХХ ст.

Поява нових напрямів, до яких предмет психології пов‘язується з внутрішньою сутністю. Особистості (гуманістична, екзистенціальна психологія), пізнавальними процесами, розвитку інтелекту та етапами переробки інформації (генетична та когнітивна психологія).

Поява опитувальників, нових експериментальних методів навчання інтелекту.

Подальший розвиток теоретичних концепцій в руслі основних проблем психології, розвиток і вдосконалення психотерапевтичних технологій.

Сучасний етап розвитку психології 60 рр ХХ ст. – теперішній час

Розвиток предмету психології в межах окремих психологічних шкіл.

Удосконалення методів експерименту, дослідження психіки, поява різноманітних діагностичних методів.

Поява тенденції до об‘єднання, до синтезу найбільш значних досягнень окремих шкіл.