Тема 3: розвиток психологічних знань у середньовіччі та епоху відродження

Арабомовна наука.

Ібн Сіна (Авіценна) заклав основи медичної психології, вивчав роль афектів у регуляції ролі поведінки, особливості розвитку в різній період онтогенезу.

Ібн аль Хайсам (Альхазен) вивчав роль розумових операцій у побудові зорового органу.

Ібн Рушт (Аверроес) відкрив що чутливою частину органу зору є сітківка, створив вчення про людину та її душу, що вплинуло на західну філософію. Під душею розумів функції що невід’ємні від тіла., вважав що розум є божественним і входить в душу ззовні, визнавав інтелектуальну рівність людей.

Європейська наука.

Характеризується пануванням християнської антропології.

В цей період виникли дві течії:

1. Патристика, що розглядалася як продовження ідей отців церкви (віра над розумом).

2. Схоластика (шкільна філософія) – філософські та логічні прийоми.

Фома Аквінський адаптував ідеї Аристотеля для потреб католицької церкви. Його вчення отримало назву «томізм» і вважалося істинною католицькою філософією та психологією. Фома говорив, що існує одна істина яка дана зверху Богом.

Він створив класифікацію форм духовного життя розташувавши їх від нижчих до вищих, і використовував тут класифікацію Аристотеля – рослинну, тваринну, людську душу, всередині кожної з них розташовувалися здібності (відчуття, уявлення, поняття).

Аквінський запропонував наступну схему душевної діяльності: спочатку душа здійснює акт пізнання (відчуття або поняття), потім усвідомлює що вона здійснила цей акт і пізніше здійснює пізнання себе, як унікальної сутності.

Номіналізм виникає в Англії, як відповідь томізму. Розглядає чуттєвий досвід як основу пізнання, при цьому необхідно орієнтуватися на поняття, що позначають класи предметів або класи імен.

Психологічна думка епохи відродження.

Відродження античних цінностей та початок впровадження гуманістичних поглядів на людину. Психологія і філософія почали ставати світськими науками та відділились від церкви. Розробка нових принципів навчання, нових цінностей.

Тема 4: психологічна думка нового часу

Рене де Карт в своїх дослідженнях орієнтувався на модель організму як механічно працюючу систему. Ввів поняття «рефлекс» і це призвело до виключення душі із роботи всього організму.

Бенедикт Спіноза розглядав людину як цілісну тілесно-духовну істоту. Він вів першу класифікацію емоцій: потяг, радість, печаль; та дві концепції психології: пояснювальна та описова.

Готфрід Лейбніц виступав за цілісний підхід до людини та в основі цієї єдності лежить духовний початок. Вважав що психологія повинна займатися несвідомим.

Томас Гобс ввів до психології поняття «асоціації», вважав, що душі, як особливої сутності не існує і все підкорюється механічним законам.

Джон Локк був основоположником емпіризму та говорив про те, що основним джерелом знань є досвід людини. У досвіді Локк виділив два джерела: відчуття та рефлексію. Ввів метод інтроспекції.

Тема 5: становлення психології як самостійної науки

Пит. 1 Передумови формування і оформлення психології як самостійної науки .

Першою передумовою є відкриття Прохаскою , Межанді і Беллом чутливих та рухових нервів. Значення цього відкриття полягало в тому, що була показана залежність функцій організму, його поведінки від тіла. А не від свідомості.

Друге відкриття (Мюллер та інші фізики) – якими б стимулами не діяти на нервові закінчення, результатом буде один і той же специфічний для кожного ефект. Це відкриття показало залежність чуттєвих елементів психіки від об‘єктивних матеріальних чинників (зовнішнього подразника та властивостей нервового субстрату).

Третє відкриття, яке показало, що залежність психіки від анатомії нервової системи.

Асоціаністична психологія

Джон Міль створив «Психічну хімію» - виникнення з найпростіших елементів свідомості нових структур. Що мають власні якості.

Олександр Белл говорив,що при філософії і психології виділив механізми побудови психічних функцій (рефлекси, навички, інстинкти); ввів метод «спроб та помилок».

Герберт Спенсер – еволюційна психологія, розглядав психіку, як механізм адаптації до середовища.

Чарльз Дарвін:

1. Еволюційна теорія Дарвіна ввела до психології «генетичний принцип».

2. Запропонований новий підхід до розуміння психічних явищ, що розглядалися як знаряддя пристосування до середовища.

3. Спадковість у психічній організації людини та тварини.

Пит. 2 Розвиток галузей психології

1. Експериментальна психологія. Почалася із зародження психофізики. Засновниками вважають Фехнера і Вебера.

Франц Дондрес вивчав час реакції.

Герман Гольц – засновник психофізіології.

Вільгельм Вунд в 1879 році заснував першу експериментальну лабораторію у місті Лейпциг. Метод дослідження психічного життя. Створив програму розвитку психології як самостійної науки.

Ебінгаус – займався експериментальним дослідженням (пам‘ять, навички).

2. Диференційна психологія вивчає проблему індивідуальних розбіжностей за допомогою експериментального методу (Ф. Гальтан тести).

3. Психологія розвитку – Стелла Хол стадії:

• Стадія риття та копання

• Мисливство

• Пастушество

• Землеробство

4. Зоопсихологія вивчає якісні особливості психіки людини порівняно з психікою тварини, емологічні дослідження.

5. Соціальна та культурна історична психологія (Торд, Дюргейм, Вунт, Макдугал та ін.)

6. Психотехніка

Пит. 3. Методологічна (відкрита) криза у психології кін. ХІХ – 10 рр. ХХ ст.

Розвиток емпіричних досліджень у психології, розширення кола явищ, що вивчала психологія показала її неспроможність розв‘язати основи методологічні та практичні проблеми.