3. Основні напрями розвитку фінансової політики в Україні

Головне завдання фінансової політики в умовах перехідної економіки нашої країни полягає не тільки в тому, щоб забезпечити матеріально ці перетворення, але і запобігти створенню соціальної напруги в суспільстві.

Основні напрями розвитку фінансової політики в Україні:

с творення передумов для розвитку ефективного ринку в Україні;

з абезпечення раціональних розподілу і перерозподілу ВВП і НД;

з абезпечення необхідних темпів економічного зростання;

н ауково-обґрунтоване фінансове планування та прогнозування обсягів фінансових ресурсів;

п ідвищення результативності фінансового контролю;

а декватне правове і нормативне забезпечення фінансової політики;

п осилення контролю за раціональним і ефективним витраченням коштів бюджетів усіх рівнів з метою скорочення бюджетного дефіциту і призупинення інфляційних процесів у державі;

ш ирше залучення для покриття дефіциту бюджету коштів від розміщення державних цінних паперів;

п осилення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємницьких структур усіх форм власності і в першу чергу державного сектора економіки;

п родовження роботи із зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і забезпечення фінансової незалежності;

з абезпечення повного і своєчасного погашення зовнішнього і внутрішнього державного боргу та його обслуговування;

с творити сприятливі умови для залучення в національну економіку іноземного капіталу, передусім прямих закордонних інвестицій;

сприяти підвищенню кредитної спроможності комерційних банків, зниженню рівня відсоткової ставки та збільшенню частки довготермінових кредитів.

2. Сутність фінансового механізму та його характеристики

1. Кількісна і якісна характеристики дієвості фінансового механізму

Важливою складовою господарського механізму, який держава використовує для впливу на процеси суспільного відтворення, є фінансовий механізм.

П ід фінансовим механізмом розуміють сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів, за допомогою яких забезпечується система розподілу і перерозподілу ВВП, формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання.

д ирективний, в якому держава розробляє систему фінансових відносин, обов’язку для всіх його учасників (податки, організація бюджетного процесу тощо);

р егулюючий, в якому держава визначає лише основні «правила гри» в організації внутрішніх фінансових відносин на приватних підприємствах.

Дієвість фінансового механізму визначається водночас кількісними та якісними характеристиками

Кількісні характеристики зумовлюються обсягом фінансових ресурсів, які спрямовуються на досягнення мети, передбаченої фінансовою політикою. Саме кількісна характеристика фінансового механізму забезпечує його безпосередній вплив на виявлення джерел і обсяг мобілізації фінансових ресурсів та їх раціональне використання. У цьому полягає провідна роль характеристики фінансового механізму.

Формування потрібного обсягу фінансових ресурсів виявляється недостатнім для досягнення мети, передбаченої фінансовою політикою. Для розв’язання конкретних завдань соціального й економічного розвитку суспільства важливим є визначення методів, способів, форм, каналів і умов формування та використання фінансових ресурсів. Тобто важливим є визначення ціни, якою досягається отримання потрібного обсягу фінансових ресурсів. Це й визначає якісну характеристику фінансового механізму.